Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/17/21

Провадження №2/377/95/21

22 лютого 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гуміної В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на ст. ст. 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 вересня 2013 року, Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 163

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 28 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 163. За час шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставами для розірвання шлюбу є те, що з лютого 2020 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені через різні погляди на життя і сімейні стосунки, спільне господарство не ведеться, спільний бюджет відсутній, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, збереження сім`ї і подальше спільне життя з відповідачем неможливе. Між сторонами досягнуто згоди щодо місця проживання дітей.

Ухвалою судді від 25 січня 2021 року, після виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 22 лютого 2021 року.

У призначене судове засідання позивач не з`явився, про дату, часу і місце судового розгляду справи повідомлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідно до вимог ст.128-130 ЦПК України. Подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, у призначене судове засідання не з`явилася. Через канцелярію суду подала заяву, в якій просила судовий розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, копія якого долучена до матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 28 вересня 2013 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, про що 28 вересня 2013 року складено відповідний актовий запис № 163. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку - ОСОБА_1 , дружині - ОСОБА_2 .

Під час шлюбу в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 198, та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 08, батьком яких є позивач, матір`ю - відповідач, що підтверджено відповідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області 14.10.2014 року, та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області 02.01.2020 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Як вбачається із змісту позовної заяви, причиною звернення позивача до суду стало те, що з лютого 2020 року шлюбні відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, між ними відсутнє взаєморозуміння та у них різні погляди на життя і сімейні стосунки. Спільне господарство сторони не ведуть та спільного бюджету не мають. Подальше примирення та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача.

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним з подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання, почуття любові один до одного між сторонами втрачено. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача і відповідача.

Враховуючи відсутність обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Як вбачається з доводів позовної заяви, не спростованих відповідачем, домовленостей щодо виховання та утримання дітей сторонами досягнуто.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач ОСОБА_2 у заяві, яку вона подала до суду 25.01.2021, просила залишити їй після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_2 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 908 гривень.

Позивач в поданій до суду заяві просив не стягувати з відповідача на його користь судові витрати по оплаті судового збору.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову, з відповідача на користь позивача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Славутицького міського управління юстиції у Київській області, актовий запис № 163.

Після розірвання шлюбу дружині залишити прізвище ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд Київської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складено 22 лютого 2021 року.

Суддя Н. С. Бабич