Справа № 2-252/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

19 квітня 2010 року Білогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:    

                        головуючого                  –  судді Борісенко Є.В.,

                        при секретарі                                      -            Клімовій Ю.О.,                                

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білогірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Цвіточненської  сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи: Друга Білогірська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на спадкове нерухоме майно за законом,  

        ВСТАНОВИВ:    

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Цвіточненської  сільської ради Білогірського району АР Крим, треті особи: Друга Білогірська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 62,7кв.м, житловою площею – 20,7кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати  – ОСОБА_6 Після їх смерті залишилося спадкове майно: жилий будинок з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 62,7кв.м, житловою площею – 20,7кв.м., який розташований по АДРЕСА_1. Вказане домоволодіння було  передано   ОСОБА_7  17.01.1961 року  колгоспом  «Україна»  як переселенцю під сплату його вартості, що складала 1400крб.    Вартість домоволодіння була повністю виплачена ОСОБА_7 у 1968 році. Після смерті ОСОБА_7  у 1976 році,  право власності на домоволодіння  перейшло до його дружини ОСОБА_6, оскільки зазначене домоволодіння відносилося до типу «колгоспний двір», та  ОСОБА_6, яка була членом колгоспного двору, не втратила право власності на майно колгоспного двору. Позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, він своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але  оформити   спадщину не має можливості, оскільки спадкодавець при житті не зареєструвала своє право власності на житловий будинок у СМБРТІ.  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також є спадкоємцями за законом після померлої ОСОБА_6, відмовилися від своєї частки спадщини на користь позивача.  

У судове засідання сторони не з’явилися за невідомими суду причинами, але надали заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позивач на вимогах наполягав, просив позов задовольнити,  представник відповідача позовні вимоги визнає, треті особи вимоги підтримують (а.с.41-47).

    У відповідності зі ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін, оскільки існуючих у справі матеріалів достатньо для з’ясування  їх прав і взаємовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд  дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

    Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер  ОСОБА_7, якому 17.01.1961 року  колгоспом  «Україна» як переселенцю було передано домоволодіння,   розташоване по АДРЕСА_1,  під сплату його вартості, що складала 1400крб.  З азначене домоволодіння відносилося до категорії колгоспного двору, вартість домоволодіння   ОСОБА_7 була сплачена повністю у 1968 році .  Після смерті ОСОБА_7 у 1976 році, головою господарства  стала його дружина - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.  Своє майно ОСОБА_6 нікому не заповідала. Позивач прийняв спадщину після її смерті  шляхом  подання 22.08.96 року заяви до нотаріальної контори, але нотаріус не видав йому свідоцтво про право на спадщину за законом  на житловий будинок   оскільки позивачем не був наданий правовстановлюючий документ про належність будинку спадкодавцеві.  

Треті особи у справі - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також е спадкоємцями за законом після ОСОБА_6, відмовилися  від своєї частки спадщини   на користь позивача, про що надали заяву до нотаріальної контори.

Право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 у СМБРТІ не зареєстровано, станом на 11.09.09 року вартість вказаного домоволодіння складає 115277,60грн., загальна площа - 62,7кв.м, житлова – 20,7кв.м.  

    В икладене підтверджується наявними у справі та оглянутими у судовому засіданні письмовими доказами, якими є:

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (а.с.9);

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6(а.с.10);

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 (а.с.11);

- копії переселенського квитка № 08828, зобов’язання про сплату вартості домоволодіння, довідка ЧСП «Україна» від 27.03.07 року, згідно яких ОСОБА_7, як переселенцю, 17.01.1961 року  колгоспом  «Україна» під сплату його вартості, що складала 1400крб., в артість домоволодіння була повністю виплачена у 1968 році   (а.с.17-19);

-  довідка Цвіточненської сільської ради від 02.12.09 року, згідно якої за відомостями по господарчих книг,  починаючи з 1974 року,    домогосподарство по АДРЕСА_1 відноситься до категорії колгоспного двору, головою родини до ІНФОРМАЦІЯ_2 (часу смерті) значиться ОСОБА_7, з 1976 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 (дня смерті) – його дружина ОСОБА_6 (а.с.20);

- довідка Цвіточненської сільської ради від 20.03.07 року, згідно якої житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_6, померлій у 1996 році (а.с.21);

- копія довідки Цвіточненської сільської ради від 15.07.76 року, згідно якої за господарством ОСОБА_6 закріплена земельна ділянка у розмірі 0,13га (а.с.22);

- копія технічного паспорта на житловий будинок, згідно якого загальна площа домоволодіння - 62,7кв.м, житлова – 20,7кв.м. (а.с.12-15);

- копія будинкової книги, згідно записам якої   ОСОБА_6 на час своєї смерті проживала одна (а.с.24-28);

- повідомленнями  КРП  «СМ  БРТІ»  про  вартість  житлового  будинку, яка станом на 11.09.09 року   складає 115277,60грн.   та   відсутність  на нього реєстрації   права власності (а.с.16,39);

- повідомлення нотаріальної контори  про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок у зв’язку з не наданням правовстановлюючого документу про належність будинку спадкодавцеві  (а.с.30);

- повідомлення нотаріальної контори, що спадкова справа після ОСОБА_7 не заводилася (а.с.56);  

- копія спадкової справи після   ОСОБА_6, відповідно до якої ОСОБА_1 22.08.96 року звернувся  до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після її смерті; крім того,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 надали до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1.(а.с.56-63).

Згідно с п.7 Постанови Ради Міністрів Української РСР «Про пільги по переселенню» № 364 від 31.05.1973року,  побудовані за рахунок кредитів Держбанку СРСР жилі будинки з надвірними будівлями переходить в особисту власність переселенців після погашення ними своєї частки кредиту.

У відповідності  до п. 6 ч. 2  Постанови  Пленуму   Верховного  Суду  України  «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня  1995 року  № 20  з змінами та доповненнями  -  право власності  на майно, яке  належало колгоспного двору  та зберігалось  після  його припинення, мають члени двору, котрі  до 15 квітня 1991 року не втратили  право на частку  цього майна. Загальні правила спадкування частки члену колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Оскільки ОСОБА_7 було сплачено вартість за наданий будинок, домогосподарство відносилося до типу «колгоспний двір», ОСОБА_6, яка була членом колгоспного двору, не втратила право власності на майно колгоспного двору, що підтверджується наданими  у справі доказами, тому  домоволодіння перейшло у її  власність, відповідно до чинного на той час законодавства.

До спірних правовідносин щодо спадкового майна, яке залишилося після померлої ОСОБА_6, слід застосовувати положення Цивільного Кодексу України 1963 року, тому що  він діяв на час відкриття спадщини до закінчення строку на її прийняття.

Згідно зі ст.525 ЦК України (1963р.), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Час відкриття спадщини після ОСОБА_6 є - ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Згідно з ст.549 ЦК України (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1). якщо він фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2). якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, а спадкоємець, який не вчинив ніяких дій, що свідчать про прийняття спадщини, вважається таким, що відмовився від спадщини.

Задовольняючи позов, суд виходить з того, що ОСОБА_6   на час своєї смерті була власником житлового будинку з  господарсько-побутовими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, тому її право власності на дане майно входить до складу спадщини за законом.

Позивач ОСОБА_1   є  спадкоємцем за законом після ОСОБА_6, який у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори за прийняттям спадщини, але отримав відмову нотаріуса щодо оформлення права на спадщину на житловий будинок. Інші спадкоємці за законом після ОСОБА_6  відмовилася від прийняття спадщини на користь позивача.  

Таким чином, право власності спадкодавця  перейшло до позивача у порядку спадкування за законом, тому суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на вказаний житловий будинок, оскільки таке визнання права власності не заборонено законом та  підтверджується наведеними доказами.

Ураховуючи, що позивачем у позовній заяві не були заявлені вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, у відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України, дане питання судом не вирішується.

            На підставі п. 6 ч. 2  Постанови  ПВС України  «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року  № 20, ст.ст. 525,548-549, 553 ЦК України (у редакції 1963 року), ст. 328 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11,57, 60, 169,  212,214-215 ЦПК України,  суд, -    

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими спорудами, загальною площею 62,7кв.м, житловою площею – 20,7кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Білогірський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Головуючий: