У К Р А Ї Н А
Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів
проспект Миру , 20 тел. 7-99-18
|
Іменем України
РІШЕННЯ
15 серпня 2006 р. справа № 2/198
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „ТАН”
м. Чернігів, вул. Широка, 2
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
м. Борзна, АДРЕСА_1
про стягнення 5465,42 грн.
Суддя Михайлюк С.І.
Представники сторін:
Від позивача: уповноважений представник Павленко С.В.
Від відповідача: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу за невиконання грошового обов'язку по договору купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. в сумі 4485,73 грн., пені 654,91 грн., 3% річних 324,78 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але в удове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
Справа розглянута за наявними в ній матеріалами на підставі ст.. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -
в с т а н о в и в:
Згідно з договором купівлі-продажу від ІНФОРМАЦІЯ_1р. за видатковою накладною № НОМЕР_1 від 02.01.2003р. на підставі довіреності ЯДН № НОМЕР_2 від 26.12.2002р. позивач передав, а відповідач одержав товар на суму 11985,73 грн. Відповідач зобов'язався розрахуватися за товар до 10.01.2003р.
За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 224 Цивільного кодексу УРСР, діючого на момент виникнення відносин).
Статтями 161, 162 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України та п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо господарських (цивільних) відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями цих кодексів (01.01.2004р.), зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які, зокрема, продовжують існувати після набрання чинності цими положеннями.
Зважаючи на те, що зобов'язання відповідачем не виконане, права і обов'язки, що випливають із зазначених договору, продовжують існувати, тому до них застосовуються правила Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з ст.ст. 655, 691 ч. 1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановила, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач грошове зобов'язання виконав частково, залишок боргу становить 4485,73 грн. Станом на 01.01.2004р. строк позовної давності по стягненню боргу не сплив, тому суд керується правилами про позовну давність, встановленими ЦК України (п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України). Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. На час розгляду справи строк позовної давності сплив. Однак позовна давність може бути застосована судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Заяв сторін про застосовування строків позовної давності не надійшло, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4485,73 грн. боргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 324,78 грн. 3% річних.
Згідно з п. 4.2. договору позивач нарахував до сплати відповідачеві 654,91 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за 365 днів.
Проте, відповідно до ст. 72 ЦК УРСР за позовом про стягнення пені встановлюється строк позовної давності тривалістю в шість місяців. На 01.01.2004р. строк позовної давності по стягненню пені сплив, тому правила ЦК України про позовну давність до цього позову застосовуватися не можуть (п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України). Згідно з ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позові.
У стягненні пені слід відмовити.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене, а також керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково. .
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Борзна, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АППБ „Аваль” м. Чернігів, МФО НОМЕР_4, код НОМЕР_5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТАН” (м. Чернігів, вул.. Широка,2 р/р 2600010362001 в ЧФ АТ „Укрінбанк”, МФО 353564, код 14247520) 4485,73 грн. боргу, 324,78 грн. -3% річних, 89,78 грн. держмита, 103 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя С.І. Михайлюк
- Номер:
- Опис: визнання банкрутом
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 2/198
- Суд: Господарський суд Кіровоградської області
- Суддя: Михайлюк С.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.09.2008
- Дата етапу: 03.11.2014