Справа № 755/1849/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2021 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Омельян І.М.,

при секретарі Василезі А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202010004000025898 від 28.11.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2020 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України - звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Віротченка С.С., Боярського П.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 18.11.2020 року о 14:50, перебуваючи у приміщенні магазину «Варус» Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Омега», що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Перова, 36, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць магазину вино ігристе червоне, закупівельною вартістю 145 грн 63 коп., ковбасу єврейську, 0,181 кг, закупівельною вартістю 68 грн 46 коп., 4 упаковки шоколаду зі шматочками печива «Орео», загальною закупівельною вартістю 38 грн 33 коп., вино ігристе «Фрогаліно», закупівельною вартістю 102 грн 38 коп., тістечка «Еклери», закупівельною вартістю 56 грн 75 коп., а всього майна на загальну суму 411 грн 53 коп. та сховав його до своєї сумки, після чого сплатив на касі магазину вартість лише батону і двох стіків кави та залишив приміщення торгівельної зали з вищевказаним викраденим товаром, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Омега» матеріального збитку на загальну суму 411 грн 53 коп.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 23.11.2020 року о 13:00, перебуваючи у приміщенні магазину «Варус» ТОВ «Омега», що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Перова, 36, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць магазину 2 упаковки тампонів «Котекс», загальною закупівельною вартістю 98 грн 17 коп., ковбасу єврейську, 0,181 кг, закупівельною вартістю 68 грн 46 коп., 2 упаковки печива «Орео» з полуницею, загальною закупівельною вартістю 61 грн 00 коп., ковбасу «Русанівську», 1,694 кг., закупівельною вартістю 279 грн 37 коп., кавовий напій «Лісовий горіх», закупівельною вартістю 57 грн 50 коп., 4 стіка кавового напою 3 в 1 капучіно без цукру, загальною закупівельною вартістю 33 грн 67 коп., 2 упаковки сосисок молочних, загальною закупівельною вартістю 146 грн 50 коп., а всього майна на загальну суму 744 грн 66 коп. та сховав його до своєї сумки, після чого сплатив на касі магазину вартість лише батону та залишив приміщення торгівельної зали з вищевказаним викраденим товаром, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Омега» матеріального збитку на загальну суму 744 грн 66 коп.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 24.11.2020 року о 12:30, перебуваючи у приміщенні магазину «Варус» ТОВ «Омега», що знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Перова, 36, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з полиць магазину засіб для миття посуду «Фейрі», закупівельною вартістю 33 грн 25 коп., 4 упаковки тампонів міні «Котекс», загальною закупівельною вартістю 196 грн 33 коп., шампунь фреш «Шаума», закупівельною вартістю 46 грн 42 коп., шампунь розкіш 6-масел, закупівельною вартістю 79 грн 08 коп., йогурт 5 злаків, закупівельною вартістю 8 грн 25 коп., шампунь «Детокс», закупівельною вартістю 61 грн 58 коп., тістечка «Еклери», закупівельною вартістю 56 грн 75 коп., 2 стіка кавового напою 3 в 1 капучіно, загальною закупівельною вартістю 16 грн 83 коп., а всього майна на загальну суму 498 грн 50 коп., та сховав його до своєї сумки, після чого сплатив на касі магазину вартість лише картошки та залишив приміщення торгівельної зали з вищевказаним викраденим товаром, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Омега» матеріального збитку на загальну суму 498 грн 50 коп.

Таким чином встановлено, що своїми протиправними діями 18, 23 та 24 листопада 2020 року обвинувачений ОСОБА_1 спричинив ТОВ «Омега» матеріального збитку на загальну суму 1654 грн 69 коп.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе за ч. 2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі та показав суду про те, що дійсно 18, 23 та 24 листопада 2020 року за обставин, викладених у обвинувальному акті, він вчиняв крадіжки продуктів харчування та засобів гієни у магазині «Варус», що розташований за адресою: місто Київ, бульвар Перова, 36. Зокрема показав, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, відповідають дійсності. У скоєному щиро каявся, жалкує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

04 та 24 лютого 2021 року до суду надійшли заяви представника потерпілого ТОВ «Омега» - Новицького В.С., який просив розглядати справу без його участі, будь-яких претензій, у тому числі матеріального характеру, у ТОВ «Омега» до обвинуваченого немає, цивільний позов потерпілий подавати не буде.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: довідок ТОВ «Омега» щодо вартості викраденого майна від 18, 23 та 24 листопада 2020 року, постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 12.01.2021 року і матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав у повному обсязі), особу обвинуваченого, а саме: на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за кримінальний проступок. Крім того, суд враховує думку представника потерпілого ТОВ «Омега» - Новицького В.С., який у своїх заявах від 04 та 24 лютого 2021 року зазначив, що будь-яких претензій, у тому числі матеріального характеру у ТОВ «Омега» до обвинуваченого немає, цивільний позов потерпілий подавати не буде.

Згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом`якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання судом має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з урахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення і попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, а саме у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Щодо вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2020 року стосовно ОСОБА_1 , яким його визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік із застосуванням ст. 75, 76 КК України - звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, то суд виходить з того, що даний злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, обвинуваченим було вчинено до постановлення вказаного попереднього вироку. З огляду на викладене, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 70 суд призначає покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, його ставлення до скоєного (щиро каявся, вину визнав повністю), наявності пом`якшуючих обставин, суд дійшов висновку, що його перевиховання й виправлення можливе без ізоляції від суспільства, тому вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені п.п. 1-2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк - 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 14.12.2020 року, більш суворим, призначеним даним вироком, остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Речовий доказ у кримінальному, а саме: компакт-диск CD-R з відеозаписом із камер стеження магазину «Варус», що приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя І.М. Омельян