Справа №22ц-1163, 2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Василенко В.В.
Категорія: 41 Доповідач – Цуканова І.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця “06” дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого – Цуканової І.В.
Суддів: Кузнєцової О.А., Полікарпової О.М.
при секретарі – Кримцевій І.І.
з участю адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 29 січня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Скадовської міської ради, Скадовського морського торговельного порту, третя особа – ОСОБА_4, про визнання дій посадових осіб незаконними, визнання частково недійсним ордера на житлове приміщення та поновлення строку позовної давності,
в с т а н о в и л а:
В березні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, просив поновити йому строк позовної давності, визнати незаконними дії посадових осіб виконавчого комітету Скадовської міської ради (далі виконком) по внесенню до корінця ордеру від 26.11.1986 року запису про ОСОБА_4 як члена сім’ї наймача ОСОБА_5, визнати незаконними дії посадових осіб Скадовського морського торговельного порту по внесенню до квартирної картки Ф-17 на мешканців квартири АДРЕСА_1 (далі квартира) ОСОБА_4 як онука наймача ОСОБА_6, визнати частково недійсним ордер №120 серії 03, виданий 26.11.1986 року на вказане житлове приміщення, в частині зазначення члена сім’ї наймача (онука) ОСОБА_4
При цьому позивач покликався на те, що в 2001 році він отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом – Ѕ частину квартири після смерті матері ОСОБА_6 Інша частина квартири належала ОСОБА_4 як надбана в ході приватизації разом із ОСОБА_6 Про порушення, допущені посадовими особами відповідачів, йому, позивачу, стало відомо у січні 2007 року при розгляді Скадовським районним судом Херсонської області іншої справи за спором між ним та ОСОБА_4
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 29.01.2010 року ОСОБА_3 у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин, які мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.
В письмових запереченнях порт доводи апеляційної скарги не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що 26.11.1986 року виконкомом Скадовської міської ради видано ОСОБА_6 ордер №120 серія 03 на склад сім’ї дві особи на квартиру АДРЕСА_1 /а.с.68,69-70/. В корінці ордеру зазначено членом сім’ї наймача онука ОСОБА_4 /а.с.67/.
Ордер видано на підставі рішення виконкому №292/25від 26.11.1986 року /а.с.17-18/ про затвердження протоколу №9-а спільного засідання адміністрації і профкому Скадовського морського порту від 24.11.1986 року /а.с.19-25/.
Рішенням Скадовського районного суду Херсонської області від 21.01.2008 року /а.с.62-63/ та рішенням апеляційного суду Херсонської області від 15.04.2008 року /а.с.64-65/ по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та зобов’язання не чинити перешкод у користуванні ним та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Скадовського морського порту, третя особа: Херсонське ДБТІ, про визнання частково недійсним свідоцтва на право власності на житло, визнання права власності на Ѕ частину квартири (далі судові рішення від 21.01.2008 року, від 15.04.2008 року) встановлено наступне.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1986 року постійно проживав у м. Скадовську як член сім’ї своєї бабки ОСОБА_6, на підставі ордеру був прописаний з нею у квартирі і виписаний з неї 20.08.1991 року у зв’язку з навчанням. За заявою наймача ОСОБА_6 та ОСОБА_4, як члена її сім’ї від 23.11.1993 року на підставі наказу №382 Скадовського морського торговельного порту від 24.11.1993 року квартира передана їм у спільну часткову власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», на підставі чого 02.12.1993 року на ім’я вказаних осіб за №48 видано свідоцтво про право власності на квартиру.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 померла, 06.06.2001 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом, в т.ч. на Ѕ частку в квартирі.
Суди дійшли висновку, що під час приватизації квартири права і інтереси ОСОБА_6 порушені не були, як не були порушені і права ОСОБА_3, який успадкував належні ОСОБА_6 права, в т.ч. на частину квартири.
Крім того, судовими рішеннями встановлено, що квартира правомірно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Відмовляючи позивачу у задоволенні позову по даній справі, суд виходив з того, що з огляду на вище зазначені фактичні обставини, встановлені судовими рішеннями, які в силу ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню, права позивача не є порушеними, а тому не підлягають судовому захисту.
Крім того, за думкою суду, ОСОБА_3 пропустив без поважних причин строк позовної давності, на застосуванні якого наполягав представник порту.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконком Скадовської міської ради правомірно включив до спірного ордеру ОСОБА_4, як члена сім’ї ОСОБА_6, який з нею приживав, а посадові особи порту на підставі цього ордеру заповнили Ф-17 на квартиру, при цьому рішення виконкому №292/25 від 26.11.1986 року на підставі якого видано ордер, ніким не оскаржено і не скасовано, то суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3
Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, підтверджуються дослідженими судом доказами, яким дана відповідна юридична оцінка, ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, відповідають п.п.70,72 Правил обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів України №470 від 11.12.1984 року з наступними змінами та додатку №7 до цих Правил, з яких вбачається, що в ордер, виданий на ім’я громадянина, включаються члени його сім’ї.
Рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги до уваги не приймаються, як такі, що не обґрунтовані вимогами закону, належними доказами, і такі, що висновки суду не спростовують.
Так, безпідставними є посилання апелянта на фальсифікацію прописки в 1986 році ОСОБА_4 у квартирі ОСОБА_6 з посиланням на одночасну прописку останнього, в т.ч. в 1986 році, за його, позивача, місцем проживанням – АДРЕСА_3 /а.с.7,8,9/, оскільки згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в п.15 Постанови №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» та в п.9 Постанови №2 від 12.04.1985 року з наступними змінами «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди, як член сім’ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.
Не приймаються також до уваги доводи апелянта про порушення відповідачами його права на Ѕ частину квартири, як спадкоємця ОСОБА_6, оскільки правомірність приватизації квартири останньої і ОСОБА_4 та отримання ними свідоцтва про право власності на квартиру підтверджено судовими рішеннями від 21.01.2008 року і 15.04.2008 року.
Керуючись ст.ст.303,308,315, п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 29 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: