Справа № 33-111к – 2010 рік Головуючий у 1-інст. Петушков С.А.
Категорія – корупція Доповідач у 2-інст. Лещенко Р.М.
Апеляційний суд Кіровоградської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 року Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Лещенко Р.М., за участю прокурора Гриви Ю.В., скаржника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кіровограді справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
за п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією»,
ВСТАНОВИВ
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у корупційному діянні за п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України “Про боротьбу з корупцією” та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що він перебуваючи на посаді начальника фізичної підготовки і спорту в/ч 2269 з вересня 2007 року по теперішній час, капітан ВВ МВС України, відповідно до вимог, ст.ст. 1, 2 ЗУ "Про державну службу", ст. 2 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби є військовою посадовою особою - державним службовцем, який займається професійною діяльністю по практичному виконанню завдань та функцій держави, з використанням адміністративних повноважень, відповідальний за організацію фізичної підготовки та спорту у військовій частині, за фізичну підготовку підрозділів частини, за стан навчально-матеріальної бази відповідно до своєї спеціальності, протиправно використовуючи надані йому повноваження, умисно, переслідуючи особисті інтереси, спрямовані на задоволення матеріальних благ, незаконно отримує грошові кошти за проведення в службовий час тренувань молоді військово-патріотично-спортнивного клубу «Захист» з військово-спортивного багатоборства.
ОСОБА_3 з березня 2005 року є віце-президентом військово-патріотично-спортивного клубу «Захист», який є громадською організацією спортивної спрямованості. Між військовою частиною 2269 та військово-патріотично-спортивним клубом «Захист» укладено договір від 20.10.2003 року № 37д про об'єднання зусиль у сфері військово-патріотичного виховання молоді та населення. Відповідно до умов даного договору, військова частина забезпечує військово-патріотично-спортивному клубу «Захист» безоплатне проведення занять з фізичної підготовки з його членами, під особистим контролем начальника фізичної підготовки та спорту військової частини та із залученням військовослужбовців для проведення тренувань, які мають відповідну фізичну підготовку. Згідно положення про військово-патріотично-спортивний клуб «Захист», проведення тренувань молоді особами з числа тренерського складу здійснюється на громадських засадах, тобто без оплати їх праці.
ОСОБА_3, використовуючи надані йому службові повноваження, з травня 2008 року проводить заняття з членами спортивного клубу «Захист» без відповідного дозволу командира військової частини 2269, у спортивному залі, який належить військовій частині. При цьому, ОСОБА_3, використовує займану посаду, повноваження по забезпеченню доступу до вищевказаного спортивного залу, вирішення інших питань з проведення занять, безпідставно, особисто, щомісячно від батьків учнів клубу отримує грошові кошти з розмірі 50 грн. з кожного, в якості благодійних внесків. Облік грошей не проводиться, частину з них, в розмірі 200 грн. залишає на власні потреби, як щомісячну грошову винагороду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати дану постанову суду як незаконну та необґрунтовану, провадження по справі закрити, мотивуючи це тим, що він з проводить заняття з членами спортивного клубу «Захист» на підставі вищевказаного договору з в/ч 2269, у спортивному залі, який належить військовій частині, у час, визначений у розпорядку проведення занять, визначеному на засіданні клубу, та виконує усю роботу, пов’язану з навчально-змагальним процесом у клубі. В жовтні 2009 року - січні 2010 року він збирав у батьків вихованців клубу кошти в розмірі 50 грн. з кожного, в якості благодійних внесків. Дані кошти витрачалася на проведення змагань, проїзд дітей, їхнє проживання та харчування, що підтверджується наданими до суду квитанціями та платіжними дорученнями. Також зазначає в апеляції, що його діяльність є громадсько-викладацькою і направлена на патріотичне виховання молоді, а не на отримання прибутків, окрім заробітної плати, яку він отримує як військовослужбовець. Згідно протоколів зборів клубу, батьків вихованців клубу, збір внесків та відповідно витрати їх були узгоджені з батьками учнів, керівництвом клубу, та схвалені ними, про що є відповідні витрати, а тому він вважає, що в його діях склад корупційного діяння відсутній.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, який вважає що апеляція підлягає задоволенню, так як в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_3, що підтримав свою апеляцію, врахувавши доводи апеляції, визнаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з таких підстав.
Суд першої інстанції визнав ОСОБА_3 винним у тому, що він, перебуваючи на посаді начальника групи обслуговування авіаційного обладнання вертолітної ескадрильї в/ч 2269 з вересня 2007 року по теперішній час, будучі офіцером ВВ МВС України, відповідно до вимог ст. ст. 1,2 Закону України "Про державну службу", ст. 2 Закону України "Про державну службу", ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби, є військовою посадовою особою - державним службовцем, який займається професійною діяльністю по практичному виконанню завдань та функцій держави, з використанням адміністративних повноважень, 25 вересня 2009 року, 25 жовтня 2009 року та 25 січня 2010 року в м. Олександрії Кіровоградської області, використовуючи надані йому повноваження, незаконно отримав грошові кошти за проведення, в службовий час, тренувань вихованців військово-патріотично-спортивного клубу "Захист" з військово-спортивного багатоборства.
Однак ОСОБА_3, згідно матеріалів про адміністративне правопорушення, перебуває на посаді начальника фізичної підготовки і спорту в/ч 2269, а не на посаді начальника групи обслуговування авіаційного обладнання вертолітної ескадрильї в/ч 2269, як неправильно суд першої інстанції зазначив в мотивувальній частині своєї постанови.
Також місцевий суд безпідставно визнав в мотивувальній частині постанови те, що ОСОБА_4, замість ОСОБА_3, порушив п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", хоча в резолютивній частині постанови саме ОСОБА_3 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. «а» ч. 2 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Відповідно до п. "а" ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" корупційними діяннями є незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості.
Однак, як працівники УСБУ в Кіровоградській області, що склали протокол, так і суд першої інстанції взагалі не зазначили, у зв'язку з виконанням яких функцій начальника фізичної підготовки і спорту в/ч 2269 ОСОБА_3 отримував матеріальні блага, послуги, пільги та інші переваги.
Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_3, крім основної роботи, також займається викладацькою діяльністю у військово-патріотично-спортивному клубі "Захист" в якості тренера - викладача Кіровоградського обласного осередку Всеукраїнської федерації військово-спортивного багатоборства, згідно затвердженого президентом клубу графіку тренувань, та на підставі договору, укладеного між керівництвом клубу та командиром в/ч 2269, за що і отримував грошову винагороду.
Враховуючи, що ОСОБА_3 за місцем проходження військової служби в якості особи, уповноваженої на виконання функцій держави, ніяких матеріальних благ, послуг, пільг та інших переваг не отримував, то в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. "а" ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", через що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за п."а" ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" - скасувати, а провадження по справі закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Лещенко Р.М.