Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1631-2010 р. Головуючий у 1 інстанції Павелко І.Л.
Категорія 51,52 Доповідач – Суровицька Л.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М УКРАЇНИ
«18» травня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої судді – Авраменко Т.М.,
суддів – Пономаренко В.Г. , Суровицької Л.В.,
при секретарі – Слюсаренко Н.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 1 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Колор-Центр» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2009 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного підприємства «Колор-Центр» (далі – ПП) про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що працював вантажником у відповідача. 07 квітня 2009 року його відповідач не допустив до роботи і повідомив про те, що він звільнений за прогули. Трудову книжку відповідач йому не видав та не здійснив розрахунок при звільненні.
Вважає своє звільнення незаконним, просив суд поновити його на посаді вантажника ПП «Колор-Центр», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 144 грн. та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просив суд також зобов’язати відповідача винести наказ про прийняття його на посаду вантажника ПП з 16 березня 2009 року з занесенням запису у трудову книжку, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 5 968 грн. (а.с.78-79).
Рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 01 березня 2010 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 59 грн.50 коп. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє в інтересах позивача, просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Згідно зі ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі.
При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.
Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Судом встановлено, що з 06 листопада 2008 року позивач перебував у трудових відносинах з приватним підприємцем – ОСОБА_3, що підтверджується письмовим трудовим договором між працівником і фізичною особою, зареєстрованим в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості (а.с.6).
16 березня 2009 року позивач звільнений з роботи за ст.38 КЗпП за власним бажанням і в цей же день трудовий договір знято з реєстрації в міськрайонному центрі зайнятості.
ОСОБА_3 створено приватне підприємство «Колор-Центр», яке зареєстроване 18.12.2008 року і фактично розпочало господарську діяльність з 1 березня 2009 року.
Згідно результатів перевірки, проведеної прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда із залученням спеціалістів територіальної інспекції праці в Кіровоградській області наймані працівники прийняті на підприємство згідно особистих заяв та наказів керівника ПП «Колор-Центр» з 16 березня 2009 року відповідно до вимог ст.29 КЗпП (а.с.6).
Наданими відповідачем табелями обліку робочого часу за березень, квітень 2009 року, розрахунково-платіжними відомостями та платіжними відомостями за березень, квітень 2009 року, книгою реєстрації трудових книжок та реєстрації наказів ПП «Колор-Центр», спростовуються доводи позивача про те, що він був фактично допущений до роботи в ПП «Колор-Центр» та підтверджуються доводи представника відповідача щодо відсутності трудових відносин між позивачем та вказаним підприємством.
Також судом встановлено, що директор підприємства розпорядження щодо фактичного допуску до роботи ОСОБА_2, не надавав.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_2 раніше працював у приватного підприємця ОСОБА_3, а в ПП «Колор-Центр» ніколи не працював.
Відповідно до ст.60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.58 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження факту прийняття на роботу та незаконного звільнення з підприємства, позивач та його представник посилались на телефонні розмови з директором підприємства, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а також на роздруківки цих розмов (а.с.99-100, 101-102, 103-104).
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що вказані докази є неналежними, оскільки вони не містять конкретної інформації щодо предмета доказування, а саме щодо роботи позивача в ПП «Колор-Центр».
Суд першої інстанції всебічно і повно з’ясував всі обставини справи, дав належну правову оцінку доказам на які посилалась кожна із сторін і прийшов до правильного висновку про те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, є недоведеними, тому позов задоволенню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У ХВ А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 1 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: