Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22-1294-2010 р.                                  Головуючий у 1 інстанції – Адаменко І.М.          

Категорія 57                                                         Доповідач – Суровицька Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       „20” травня 2010 року

       Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі :

        г оловуючої судді  – Авраменко Т.М.,

        суддів –                    Пономаренко В.Г.,  Суровицької Л.В.

        при секретарі :         Ткач І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду  Кіровоградської області  від 16 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1  до управління  праці та соціального захисту населення Бобринецької райдержадміністрації про визнання дій неправомірними та   зобов’язання вчинити певні дії.  

       Заслухавши суддю-доповідача,  пояснення представника відповідача,                                        дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -  

ВСТАНОВИЛА:

       У грудні 2009 року  ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління праці та соціального захисту населення  Бобринецької райдержадміністрації про визнання неправомірними дій відповідача та  зобов’язання призначити та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та допомогу на дітей над якими встановлено опіку.

      Зазначала, що відповідно до рішення виконавчого комітету Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району від 25 лютого 2008 року № 4  вона була призначена опікуном  дітьми – ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,   тому має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  відповідно до Закону України «Про  державну допомогу сім’ям з дітьми» та на допомогу на дітей, над якими встановлено опіку.

    Посилаючись на те, що  відповідач не виплачував їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 25 лютого 2008 року по 18 квітня 2009 року, а також допомогу на дітей, над якими встановлена опіка з 25 лютого 2008 року по 30 квітня 2008 року, просила суд визнати дії відповідача щодо невиплати допомоги неправомірними та зобов’язати виплатити недоотримані нею суми  вказаної допомоги.

     В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги і просила суд визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку за період з 25 лютого 2008 року по 30 квітня 2008 року та зобов’язати відповідача призначити і виплатити допомогу на дітей, над якими встановлено опіку за період з 25 лютого 2008 року по 30 квітня 2008 року (а.с.35).

     Постановою Бобринецького районного суду від 16 лютого 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

      В   апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального  і процесуального права. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що  в порушення її конституційних прав відповідачем не було вручено рішення про відмову в призначенні допомоги , не повідомлено про документи, які необхідно додатково подати до заяви про призначення допомоги.

    Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді  першої інстанції (ч.1 ст.303 ЦПК України).

     Колегія суддів перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

     Відповідно до ст.1  Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-ХП громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбаченим цим Законом та іншими законами України.

     Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми регламентові постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751.

     Згідно ст.13 Закону та п.17 Порядку право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.

     Відповідно до ст.16 Закону та п.25 Порядку допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

     Пунктом 18 Порядку передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням. Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.

     Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці та документи, зазначені в п.п.2-5  п.27 вказаного Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми.

     Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами і призначається на шість місяців (п.28, п.29 Порядку).

     Судом встановлено, що  рішенням Верхньоінгульської сільської ради  від 25.02.2008 року № 4 позивачку  було призначено опікуном над малолітніми дітьми -  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

      В цей же день позивач звернулась до відповідача з заявою встановленої форми про призначення соціальної допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням. Заява зареєстрована в УПСЗН 28.02.2008 року за № 213.

      У зв’язку з тим, що позивач не надала до заяви необхідні документи:  свідоцтва про народження, довідку про склад сім’ї, рішення органу опіки, про отримання аліментів, рішення суду, її було під розпис повідомлено і надано строк до 28 березня 2008 року, що підтверджується власноручним підписом позивачки на заяві (а.с.17-18).

      У встановлений УПСЗН строк позивач документи не надала, а звернулась 14 травня 2008 року з новою заявою про призначення допомоги на дітей, які перебувають під опікою.

      В порушення вимог п.27 Порядку призначення  і виплати  державної допомоги сім’ям  з дітьми, не надала всі необхідні документи, у зв’язку з чим відповідачем її було повідомлено під розписку про необхідність надання в строк до 14 червня 2008 року документів (а.с.19-20).

      Після надання позивачкою документів, відповідачем з 1 травня 2008 року було призначено і здійснено виплату  державної допомоги  на дітей, які перебувають під опікою.

       Заяву про призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивач взагалі не подавала.

       Згідно рішення Бобринецького райсуду від 25 вересня 2008 року , яке набрало законної сили, позивач усиновила дітей, над якими була встановлена опіка і є їх матір’ю (а.с.5-6).

      У зв’язку з цим відповідно до абз.2 п.30 Порядку розпорядженням відповідача припинено виплату позивачці допомоги на дітей, над якими встановлено опіку з 01 жовтня 2008 року.

      За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що дії відповідача відповідали вимогам Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженому постановою КМУ від  27 грудня 2001 р. № 1751,

тому підстави для визнання дій неправомірними та зобов’язання призначити та виплатити соціальну допомогу відсутні.

      Доводи апеляційної скарги  про те, що відповідач не надав рішення про відмову у призначенні соціальної допомоги, не  повідомив про те, які документи необхідно додати до заяви, спростовуються матеріалами справи. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують  висновків суду першої інстанції, в     межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.    

    Керуючись  п.1 ч.1ст. 307, ст.ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК  України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

           Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

           Постанову Бобринецького районного суду  Кіровоградської області від 16 лютого 2010 року залишити без зміни.

         Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного  суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

         Головуюча суддя:                          

          Судді: