Судове рішення #922335
РІШЕННЯ

РІШЕННЯ                                          Справа№2-1

2007 p. ІМ"ЯМ УКРАЇНИ.

Козівський районний суд                                Тернопільської області

6 лютого 2007 року.

В складі: головуючого судді - Кренцель М.І.

при секретарі                                  - Шулер Г.В.

з участю представників:      - ОСОБА_3

- ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козові

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи, що втратила право на користуванню житлового приміщення та зняття з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод                              у користуванні  житловим приміщенням  АДРЕСА_1,-

                    ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 вказує,що "вона є власником житлового приміщення в АДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстрований відповідач ОСОБА_2, її колишній чоловік, з яким шлюб розірвано Козівським районним судом. Відповідач ухиляється від сплати комунальних послуг. Вибув на інше місце проживання, А тому згідно ст.107 ЖК України вона вважає, що втратив право на коригування житловим приміщенням з дня вибуття з нього. Крім цього відповідач ОСОБА_2 починаючи з травня 2005 року створює напружену обстановку і в квартирі влаштував сварки, скандали, внаслідок чого вона вимушена проживати у своїх батьків. З даним питанням вона неодноразово зверталась в правоохоронні органи. Вона провела ремонт в даній квартирі. Крім цього вона як власник даної квартири виявила бажання відчужити її іншій особі. Покупець не погоджується придбати її в неї через реєтрацію в квартирі відповідача. Добровільно знятися з реєстраційного обліку відповідач ОСОБА_2 не бажає. Просить визнати ОСОБА_2, що втратив право на користування квартирою, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, зобов"язати відділення паспортної та еміграційної служби Козівського РВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_2 зняти з обліку.

Відповідач ОСОБА_2 не погодився з вимогами ОСОБА_1 , і пред'явив зустрічні позовні вимоги про визнання права власності на 1/2 частину вищевказаної квартири, вказуючи при цьому, що з відповідачкою ОСОБА_1 він перебував в шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

14 серпня 2001 року, в інтересах їх сім"ї, його дружиною і Тернопільським  регіональним  відділенням     Державного   фонду  сприяння

 

2

молодіжному житловому будівництву про дольову участь в будівництві житла з однієї сторони укладено договір з Козівським райагробудом про дольову участь в будівництві житла (квартири) у чотирьохповерховому двадцятичотирьох квартирному цегляному будинку за адресою АДРЕСА_1. 27 листопада 2003 року після здачі будинку виконавчим комітетом Козівської селищної Ради на ім"я позивачки видано свідоцтво про право власності на квартиру в АДРЕСА_1 , після чого їх сім"єю розпочато погашення кредиту згідно графіку. Він як чоловік має право на 1/2 частину придбаного під час шлюбу майна, а саме квартири, а тому просить визнати за ним 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, просить їх задоволити, вказуючи при цьому, що вона є власником спірної квартири, а саме в АДРЕСА_1. Поскільки відповідач ОСОБА_2 по вказаній адресі не проживає, не сплачує комунальних послуг, просить визнати його, що втратив право на користування житловим приміщенням, так як він вибув на інше постійне місце проживання.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 заявлені зустрічні позовні вимоги змінив, вказує, що спільне майно, нажите під час шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя. На будівництво житла 14 серпня 2001 року позивачкою-відповідачкою укладено з Тернопільським регіональним відділенням Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву кредитну угоду НОМЕР_1 в сумі 50674 грн. терміном повернення 30 років. На виконання угоди ними протягом 2001-2006 років сплачено 8874 грн. На даний час ОСОБА_1 сплатила решту суми по кредитній угоді. В серпні 2005 р. ОСОБА_1 замінила замки» від вхідних дверей до квартири і перешкоджає йому користуватись датіим житлом. Просить в позові ОСОБА_1 відмовити із-за безпідставністю позовних вимог. Вселити його в квартиру АДРЕСА_1.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи, що втратила право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації його, відмовити із-за безпідставністю позовних вимог, так як в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по 12 вересня 2006 року. Проживали в спірному житловому приміщенні.

Особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім"ї, наймача, набувають рівне право з іншими членами сім"ї право користуванням жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем і членами сім*'ї, які проживають з ним, не було іншої домовленості про порядок користування жилим приміщенням.

 Позивачка ОСОБА_1, вказує, що відповідач ОСОБА_2 втратив право на проживання в спірному житловому приміщенні. Однак в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 недобровільно виселився із займаної квартири, поскільки ОСОБА_1 в серпні 2005 р. змінила замки від

 

3

вхідних дверей до квартири і перешкоджає йому користуватись спірною квартирою.

А тому згідно ст.156 ЖК України члени сім"ї власника квартири користуються приміщенням нарівні з її власником. Припинення сімейних відносин внаслідок розірвання шлюбу з власником будинку не позбавляє колишніх членів його сім"ї права користування займаним приміщенням.

Про те, що ОСОБА_2 не втратив право на користування житловим приміщенням в АДРЕСА_1 свідчать покази свідків по справі: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших, які пояснили, що в серпні 2005 р. відповідач-позивач ОСОБА_2 не зміг зайти в квартиру, так як були поміняні замки. Комунальні послуги ОСОБА_2 теж платив.

Сама позивачка-відповідачка в судовому засіданні пояснила, що замок поміняла так як ОСОБА_2 вчинив погроми. Дані факти свідчать як сімейні сварки.

Крім цього встановлено, що в спірній квартирі є спільно нажите майно між ними, є його особисті речі які він з собою не забрав, по незалежних від нього вище вказаних причинах. А тому суд вважає, що він не втратив права на проживання в спірному житловому приміщенні.

Суд, вважає, що його, відповідача-позивача ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги слід задоволити, а в позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.156 ЖК України, ст.ст. 10,60,212 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права на користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації в АДРЕСА_1, відмовити із-за безпідставністю позовних вимог.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення в квартиру АДРЕСА_1 -задоволити.

Вселити його в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов"язати ОСОБА_1 не перешкоджати ОСОБА_2. В користуванні вказаного житлового приміщення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду надається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація