Заводський районний суд м. Миколаєва

м. Миколаїв, вул. Радісна, 3, 54020, (0512) 47-80-02

№21412/1458/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.

при секретарі Пілат О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна із незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011 року заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави у особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна нєжитлового приміщення літ. «Г-2», загальною площею 370,8 кв. м, що розташоване по АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що згідно рішення суду встановлена неправомірність відчуження вказаного нежитлового приміщення, тому воно повинно бути передане Миколаївській обласній державній адміністрації. Оскільки відповідач ОСОБА_1 відмовляється в добровільному порядку передати вказане майно, то і звернулися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник прокуратури Миколаївської області та представники Миколаївської обласної державної адміністрації позов підтримали та просили його задовольнити, а саме витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 вказане нежитлове приміщення і зобов`язати передати його державній адміністрації.

Представник ОСОБА_1 позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Також вказав, що ОСОБА_1 отримав нежитлове приміщення на законних підставах і тому є добросовісним набувачем.

Заслухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.11.2010 року було відмовлено у задоволенні позову гр. ОСОБА_2 до Малого приватного підприємства «Україна» (далі МПП «Україна») про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 27.12.2004 року нежитлового приміщення розташованого за адресою АДРЕСА_1 та визнання права власності на указане приміщення, а також відмовлено в задоволенні зустрічного позову першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави у особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 та МПП «Україна» про визнання указаного договору недійсним (справа №7-1254/2010).

Як установлено судом, МПП «Україна» не було власником нежитлового приміщення літ. «Г-2», загальною площею 370,8 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 , тому не мало права його відчужувати гр. ОСОБА_2 .

       Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд зазначив, що оскаржуваний        договір        купівлі-продажу нерухомого майна від 27.12.2004 року, укладений між ОСОБА_2 та МПП «Україна», є нікчемним правочином, а тому відповідно до вимог ч.2 ст. 215 ЦК України визнання його недійсним судовому порядку законом не вимагається.

Також, як установлено рішенням Заводського районного міста Миколаєва від 10.11.2010 року, базу об`єднання «Миколаївкнига», у тому числі спірне нежитлове приміщення літ. «Г-2» загальною площею 370,8 кв.м., що розташоване по АДРЕСА_1 на підставі постанови

Кабінету Міністрів України від 13.10.1992 року №577 «Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя» було передано до комунальної власності Миколаївської області.

       Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 795 р. від 08.11.2000 року «Про створення підприємства комунальної власності області «Миколаївкнига» було затверджено його статут та створено підприємство комуналь власності області, шс є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області «Миколаївкнига» з переліком належного йому майна.

Відповідно до інвентаризаційного опису №8 основних засобів Миколаївського        обласного        комунального        підприємства

«Миколаївкнига» по вул. Дзержинського, 134 у м. Миколаєві станом на 30.06.2000 року, сховище для підручників (літ. «Г-2» загальною площею 370,8 кв.м.) віднесено до спільної власності територіальних громад області у цілісному майновому комплексі МОКП «Миколаївкнига».

       Крім того, рішенням Миколаївської обласної ради від 26.10.2000 року №16

«Про управління майном спільної власності територіальних громад Миколаївської області» повноваження по управлінню об`єктами спільної комунальної власності сіл, селищ, міст області було передане Микколаївській обласній державній адміністрації.

В подальшому, як встановлено судом, 27.12.2004 року МПП «Україна» та гр. ОСОБА_2 підписали без нотаріального посвідчення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення складу літ. «Г» загальною плошею 370,8 кв. м, розташованого за адресою АДРЕСА_2 .

Не зважаючи на відсутність рішень власника майна та органа, уповноваженого управляти зазначеним майном, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19.05.2008 року був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке вже було вказане як літ. «Г-2» загальною площею 370,8 кв. м. у АДРЕСА_1 , оскільки рішенням Миколаївської міської ради № 2700 від 20.12.2007 року нежитловому приміщенню у АДРЕСА_2 (літ. Г-2, загальною площею 370,8 кв. м.) за заявою ОСОБА_2 надано нову адресу - в Дзержинського, 134-А та видане свідоцтво про право власності від 27.12.2007 року.

Однак згідно з довідкою КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 31.01.2011 р., нежитлове приміщення складу літ. «Г-2», загальною площею 370,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та яке і досі уває на балансі МОКП «Миколаїв книга», є тією ж самою будівлею, якій указаним вище рішенням Миколаївської міської ради надано нову адресу: вул. Дзержинського, 134-А у місті Миколаєві.

       Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють відповідні обласні ради або уповноважені ними органи.

Пунктом 4 частини 1 статті 13, частиною 2 статті 15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до повноважень державних адміністрацій відносяться питання щодо управління майном, яке є об`єктом спільної власності територіальних громад.

       Згідно з ч.4 ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 327 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюється територіальною громадою та утвореними нею органами.

Крім того, відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У випадку вибуття майна з володіння власника поза його волею власник на підставі п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України має право витребувати це майно від набувача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», належним способом захисту права власності у таких випадках є звернення власників майна до суду з віндикаційним позовом. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, який є нікчемним або визнано недійсним.

       Рішення сулу про задоволення позову про повернення майна, переданого за        недійсним        правочином,        чи        витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

На даний час неправомірність відчуження нежитлсвого приміщення літ. «Г-2» за адресою АДРЕСА_1 , яке є спільною власністю територіальних громад Миколаївської області, установлено рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 10.11.2010 р., яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст. 61 Цивільного кодексу України,

обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, шодо якої встановлено ці обставини.

Не зважаючи на вжиття Миколаївською обласною державною адміністрацією заходів досудового врегулювання спору, відповідач продовжує користуватись спірним майном.

Згідно з інформацією КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» на даний час право власності на спірне приміщення зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2008. , а тому знаходження спірного нежитлового приміщення у власності ОСОБА_1 грубо порушує права Миколаївської обласної державної адміністрації як власника та органу, уповноваженого управляти майном територіальних громад області, на володіння та розпорядження спірним майном, що є підставою для задоволення заявлених вимог з повному обсязі.

Що стосується доводів представника відповідача, що відповідач має намір оскаржувати вищевказане рішення суду від 10.11.2010 року, то ці обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволені позову на даний час.

       Керуючись ст, ст. 10, 11, 1З, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації - задовсльнити.

       Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_1 та зобов`язати передати Миколаївській обласній державній адміністрації нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 370,8 кв.м., балансовою вартістю 99 828грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 107,30 грн.

Рішення набуває законної сили протягом 10 днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку ст. 294 ЦПК України.

       Суддя: Агєєва Л.І.