ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

20.04.10                                                                                           Справа  № 18/128-5/164-2/234-5-6/12

ПОСТАНОВА

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого –судді                                                            Скрипчук О.С.

Суддів                                                                                 Дубник О.П.

                                                                                          Процика Т.С.

При секретарі Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Відродження»б/н від 11.01.2010 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 року;

у справі № 18/128-5/164-2/234-5-6/124

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Гілея», м. Калуш, Івано-Франківська область;

до відповідача 1: Відділу державної виконавчої служби (далі ВДВС) по м. Калуш, м. Калуш, Івано-Франківська область;

до відповідача 2: Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Мультимедія Софт», м. Івано-Франківськ;

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Відродження», м.Калуш.

за участю третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Карпаттехноцентр», м. Івано-Франківськ;

про визнання протоколу № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТзОВ «Гілея»недійсним.

за участю представників:

від позивача: Фартушок І.В. - представник;

від відповідача 1: Горланов М.О.- державний виконавець;

від відповідача 2: не з’явився;

від відповідача 3: Яковина Б.М. –представник;

від третьої особи: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Гілея»звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ВДВС по м. Калуш, Івано-Франківської філії ТзОВ «Мультимедія Софт», ТзОВ «Відродження» про визнання протоколу № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТзОВ «Гілея»недійсним.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2006 року у справі № 18/128 (суддя Гриняк Б.П.) позов ТзОВ «Гілея»до ВДВС по м. Калуш, Івано-Франківської філії ТзОВ «Мультимедія Софт», ТзОВ «Відродження»про визнання протоколу № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТзОВ «Гілея»недійсним, задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року у справі № 18/128 (головуючий суддя Юркевич М.В., судді Дух Я.В. Кузь В.Л.) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.06 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 15.02.2010 року у справі № 18/128 (головуючий суддя Першиков Є.В., судді Савченко Г.В., Ходаківська І.П.) постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2006 року залишена без змін.

Постановою Верховного суду України від 29.05.07 року (головуючий суддя Шицький І.Б., судді Барбара В.П., Гуль В.С., Карпечкін П.Ф., Колесник П.І., Новікова Т.О., Потильчак О.І., Щотка С.О.) постанову Вищого господарського суду України від 15.02.2007 року, постанову Львівського апеляційного суду України від 13.12.2006 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2006 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 року у справі № 18/128-5/164-2/234-5-6/124 (суддя Грица Ю.І.)  позов ТзОВ «Гілея»до ВДВС по м. Калуш, Івано-Франківської філії ТзОВ «Мультимедія Софт», ТзОВ «Відродження»про визнання протоколу № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТзОВ «Гілея»недійсним, задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ТзОВ «Відродження»подано апеляційну скаргу б/н від 11.01.2010 року та додаткові пояснення до апеляційної скарги б/н від 21.01.2010 року, в яких просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 року.

Апеляційна скарга та додаткові пояснення до апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено нори матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що оціночна вартість придбаного арештованого майна на момент продажу відповідала його дійсній ринковій вартості, що підтверджується належними і допустимими доказами, а тому позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідачем 1 подано відзив на апеляційну скаргу № 680 від 01.03.2010 року, в якому просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,  у відповідності до ст.ст. 3, 24 Закону України "Про виконавче провадження" (далі —Закон) ДВС у м.Калуші Постановами від 08.08.2005 року, від 03.10.2005 року було відкрито виконавчі провадження на підставі заяв Банку та виконавчих написів приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Басай Р.Т. № 2524 від 19.07.2005 року і № 3108 від 15.09.2005 року, відповідно. Постановою державного виконавця від 20.01.2006 року вони об'єднані у зведене виконавче провадження і накладено арешт на майно боржника.

Так, порядок реалізації арештованого нерухомого майна врегульовано Законом України "Про виконавче провадження" та "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна", затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (далі —Тимчасове положення).

Абзацом 1 п.5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999 року (далі - Інструкція), передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки.

Статтею 57 Закону та п.5.7.3 Інструкції для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", якщо законодавством передбачена обов'язковість проведення незалежної оцінки майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування виступають замовниками проведення такої оцінки майна шляхом укладання договорів з суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визначеними на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.

Судом першої інстанції досліджено експертний висновок про незалежну оцінку вартості майна, на підставі якого була визначена оціночна вартість майна винесеного виконавчою службою на прилюдні торги. Разом з тим, встановлено, що замовником такої оцінки є Івано-Франківська філія ВАТ "Банк Універсальний", тоді як відповідно до ст. 10 Закону замовником такої оцінки, повинна була бути державна виконавча служба у зв'язку з чим, мав бути укладений договір з суб'єктом оціночної діяльності, визначеним на конкурсних засадах у порядку, встановленому законодавством.  

          Статтею 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України; положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість. Постановою КМУ про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" від 10 вересня 2003 р. N 1440 дані наступні визначення термінів: оціночна вартість - вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. У відповідності до пункту 11 Постанови КМУ  у разі коли у нормативно-правових актах з оцінки майна, договорі на проведення оцінки майна або ухвалі суду не зазначається вид вартості, який повинен бути визначений у результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

В постанові Верховного суду України від 29.05.2007 року, яка була прийнята за результатами касаційної скарги ТзОВ «Гілея»зазначено, що господарські суди при розгляді даної справи не звернули уваги на те, що експертна і початкова ціна для продажу з прилюдних торгів складських приміщень згідно з висновком ПП «Експерт -А»від 31.01.2006 року складає 125 000 грн.  Різниця між балансовою вартістю становить всього 16 802 грн. Судом дана вказівка при новому розгляді справи з’ясувати зазначені обставини,           визначити ринкову вартість складських приміщень та вирішити спір відповідно до вимог законодавства.

Судом першої інстанції на виконання вказівок Верховного Суду України було надіслано матеріали справи до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи складських приміщень та визначення їх ринкової вартості.

За результатами експертизи, на адресу суду першої інстанції було направлено висновок експерта № 2346 судової будівельно-технічної експертизи по справі за позовом ТзОВ «Гілея»до ВДВС м.Калуш, Івано-Франківської філії ТзОВ «Мультимедія Софт», ТзОВ «Відродження». У даному висновку зазначено, що ринкова вартість складських приміщень загальною площею 590,8 кв.м., які розташовані в м. Калуш Івано-Франківської області по вул. Мартинця, 26 на день проведення прилюдних торгів -22.03.2009 року становить 141 718,00 грн.  

Судом встановлено, різниця у визначенні вартості майна, встановленої на підставі висновку ПП "Експерт-А" та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, складає 16 780 грн.

Відповідно до оскарженого протоколу з проведення прилюдних торгів складські приміщення, загальною площею 590, 8 кв.м., були продані за ціною 126 000 грн., а ринкова вартість згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2346 складає 141 718 грн. Таким чином, складські приміщення виставлені на прилюдні торги були продані за ціною нижчою від ринкової вартості.

Так, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано визнано протокол № 6090025-1 прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 22 березня 2006 року, яке належить ТзОВ «Гілея»недійсним.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від  19.03.09 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до апеляційної скарги доводи скаржника не відповідають  матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини та висновку  місцевого господарського суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 29.12.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С.

суддя                                                                                          Дубник О.П.

суддя                                                                                          Процик Т.С.