Справа № 2-а-141/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2010 року                                                                                                                 м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва про визнання відмови протиправною, зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва.

Свої вимоги мотивує тим, що з 05 серпня 2005 року по теперішній час працює в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України», де обіймає посаду слюсаря-сантехніка АГЧ.

Робота в такому закладі, на підставі ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має зараховуватися до стажу роботи в подвійному розмірі. На його заяву УПФ України в Солом’янському районі міста Києва відмовило йому в здійсненні перерахунку пенсії з цих підстав.

Його право на перерахунок пенсії підтверджується листом Міністерства охорони здоров’я України № 10.02.11/218 від 17 липня 2009 року та довідкою Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України»    № 177 від 23 липня 2009 року.

Зазначену відмову в перерахунку він вважає протиправною.

Просить суд:

-   визнати протиправною відмову УПФ України в Солом’янському районі м. Києва в перерахунку отримуваної ним з 30 квітня 2009 року пенсії із врахуванням стажу роботи в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» у подвійному розмірі;

-   зобов’язати УПФ України в Солом’янському районі м. Києва зарахувати йому роботу в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» до стажу роботи у подвійному розмірі;

-   зобов’язати УПФ України в Солом’янському районі м. Києва перерахувати отримувану ним з 30 квітня 2009 року пенсію із врахуванням стажу роботи в Державній установі «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» у подвійному розмірі;

-   стягнути судові витрати.

У судовому засідання позивач та його представник підтримали адміністративний позов та просили його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечує. Надала суду письмові заперечення, з яких вбачається, що позивач перебуває на обліку в УПФ України в Солом’янському районі м. Києва та з 01 травня 2009 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зазначений Закон набрав чинності 01 січня 2004 року, тому на його підставі 01 травня 2009 року позивачу і була призначена пенсія.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. Разом з тим, у цьому Закону такі випадки, які б стосувались позивача не передбачені.

Вважає, що підстави для перерахунку пенсії позивачу відсутні, оскільки він як на правову підставу для задоволення позову посилається на Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким йому пенсія не нараховувалась.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не оспорюється учасниками судового розгляду, що позивач перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України в Солом’янському районі міста Києва та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 травня 2005 року.

У листопаді 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок  пенсії (а.с. 6).

У перерахунку пенсії позивачу було відмовлено (а.с. 7).

Зазначене підтверджується і матеріалами пенсійної справи, оригінал якої був оглянутий у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Представник відповідача пояснила суду, що на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначались пенсії до набрання чинності 01 січня 2004 року спеціальним Законом – «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На підставі цього Закону позивачу з 01 травня 2009 року і була призначена пенсія.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено періоди, з яких складається страховий стаж.

У абзацах 4, 5 частини 3 цієї статті встановлено, що періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Ні в тексті Закону, ні в його перехідних положеннях такі випадки, які б стосувались позивача не передбачені.

За таких обставин, суд вважає, що посилання позивача та його представника як на підстави для задоволення позову на норму Закону України «Про пенсійне забезпечення» не ґрунтуються на законі, оскільки пенсія позивачу призначалась згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Не надають такого права позивачу і лист Міністерства охорони здоров’я України      № 10.02.11/218 від 17 липня 2009 року (а.с. 8) та довідка Державної установи «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського АМН України» № 177 від 23 липня 2009 року (а.с. 9).

З огляду на наведене, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», статтями 9, 11, 69-71, 86, 94, 97, 100, 102, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: