Справа № 2-1512/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 травня 2010 року                                                                                    м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовною заявою про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем у неї не склалося. Сімейно-шлюбні стосунки не підтримують, спільного господарства не ведуть, проживають окремо, у зв’язку з чим подальше збереження сім’ї вважає неможливим.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала. Просила шлюб розірвати.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 14).

Суд за згодою позивача ухвалив постановити заочне рішення відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 20 жовтня 1995 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного центру розвитку сім’ї від 20 жовтня 1995 року (а.с. 5); від шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва від 31 липня 1997 року (а.с. 6).

У судовому засіданні позивач підтвердила, що вони з відповідачем проживають окремо близько трьох років, не підтримують сімейно-шлюбних стосунків та не ведуть спільного господарства, примирення вважає неможливим.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що збереження сім’ї буде носити формальний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Також, стягненню з відповідача підлягають судові витрати в сумі 08 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду.

Керуючись ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110, ч. 2 ст. 112 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 20 жовтня 1995 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного центру розвитку сім’ї за актовим записом № 1823, розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 08 гривень 50 копійок судового збору та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 при оформленні свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в розмірі 17 гривень на користь держави.

ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: