ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/196/21

1-кп/293/250/2021

25 лютого 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судових засідань Крисюк О.О.,

прокурора Богатирчук І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів Житомирської області кримінальне провадження №12020060310000250 від 07.12.2020 по обвинуваченню ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Черняхів Житомирської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , освіта повна середня, розлучений, на утриманні  неповнолітніх дітей немає, 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст.263 КК України, безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

У вересні 2016 року, у невстановлений досудовим розслідуванням день, близько 15 години,  ОСОБА_1 ,  перебуваючи  на території підприємства облспоживспілки «Коростенський кооперативний ринок», який розташований за адресою: м. Коростень, вулиця Базарна площа, 5, де виконував роботи по лицюванню плитки, шляхом знахідки придбав кастет.

У вказаний день, час та місці, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на незаконне  носіння  кастету  без передбаченого законом дозволу. В подальшому, ОСОБА_1 , не маючи передбаченого законом дозволу на носіння кастету, в порушення вимог п. 9 абзацу другого Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» відповідно до якого видача дозволів  на  виготовлення,   придбання,   зберігання,   обліку,  охорону,   перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється: на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС, а також в порушення вимог Наказу МВС України №622 від 21.08.1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» відповідно до якого особа для придбання, зберігання і використання вогнепальної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів  споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів повинна отримати відповідай дозвіл органів внутрішніх  справ, перевіз даний кастет до місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не повідомив до територіального відділення поліції про даний кастет та не здійснив його добровільну видачу.

07.12.2020, близько 10 години, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з метою незаконного носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_1 взяв кастет, який помістив до кишені своєї куртки та носив при собі до моменту його вилучення працівниками поліції.

В період часу з 23 год. 38 хв. 07.12.2020 по 00 год. 28 хв. 08.12.2020, під час проведення огляду місця події у приміщенні актової зали Черняхівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області за адресою: смт Черняхів, вулиця Шевченка, 10 Черняхівського району Житомирської області, у ОСОБА_1 було вилучено металевий предмет, зовні схожий на кастет, який згідно висновку судової експертизи зброї є простою холодною зброєю ударно-дробильної дії - кастетом, виготовленим саморобним способом, якого ОСОБА_1 незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Окрім того, 07.12.2020, близько 14 год. 25 хв. з метою купівлі алкогольних напоїв, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 , які перебували стані алкогольного сп`яніння, прибули до магазину належного ОСОБА_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Увійшовши до приміщення магазину, в якому на той час знаходилась продавець ОСОБА_3 , яка здійснювала торгівельну діяльність, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення грошових коштів з приміщення вказаного магазину, належних ОСОБА_2 , поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_3 , поєднаному з проникненням у сховище.

У вказаний день, час та місці, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення грошових коштів, належних потерпілому ОСОБА_2 , поєднаному з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров`я ОСОБА_3 , поєднаному з проникненням у сховище, не повідомляючи про свої злочинні дії ОСОБА_1 , переконавшись у відсутності інших осіб у магазині, без дозволу продавця пройшов за прилавок, доступ до якого стороннім особам обмежено.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на відкрите викрадення чужого майна, зокрема грошових коштів, належних потерпілому ОСОБА_2 , керуючись корисливим мотивом, з використанням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я ОСОБА_3 , ОСОБА_1 схопив її своєю лівою рукою за шию, після чого діставши з правої кишені своєї куртки кастет, натиснув ним в область тім`яної частини голови потерпілої, в результаті чого у місці натискання утворилося тілесне ушкодження у виді синця на волосистій частині голови, який відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров`я.

В подальшому, поваливши ОСОБА_3 на підлогу та утримуючи в положенні напівсидячи на підлозі, утримуючи її в такому положенні, ОСОБА_1 відчинив шухляду столу, в якій знаходились грошові кошти, належні потерпілому ОСОБА_2 , звідки дістав 1370 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілих та пояснив, що приблизно у 2016 році, працюючи на ринку у м. Коростень плиточником, знайшов кастет, та кинув його до свого ящику з інструментами. Вказав, що приблизно у 2017 році він перевіз кастет у смт Черняхів до місця свого проживання. У 2020 році переглянувши свої інструменти в ящику, побачив кастет, розумів, що це холодна зброя. За день до подій захотів позбутися кастета та кинув до кишені своєї куртки. 07.12.2020 почував себе погано, вирішив вжити алкоголь, придбав пиво та зайшов до ОСОБА_4 . Після спільного вживання алкоголю вони вирішили ще придбати алкоголь та пішли до магазину потерпілого. Коли ОСОБА_1 зайшов у магазин, у нього виник умисел забрати гроші з каси, оскільки власних грошей він не мав, тому він пішов за прилавок до продавця, пройшовши з нею, тримаючи у правій руці кастет, приставив його потерпілій в область шиї ззаду, примусив сісти, удари потерпілій не наносив, взяв гроші у сумі 1370 грн. з шухляди, гроші не рахував. Того ж дня майже всі викрадені гроші він витратив на власний розсуд у м. Житомирі. Також ОСОБА_1 вказав, що свої дії з ОСОБА_4 не узгоджував, шкоду потерпілим відшкодував, а саме повернув потерпілому ОСОБА_2 гроші, які взяв, та компенсував потерпілій ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілих та свідка.

З показань  потерпілої ОСОБА_3 , які дані нею в судовому засіданні, вбачається, що в понеділок 07.12.2020, десь близько обідньої перерви, двоє раніше невідомих їй чоловіків зайшли в магазин, ОСОБА_1 відразу зайшов за прилавок, куди заходити не можна, однією рукою взяв її за шию, а в другій руці був кастет, пригрозив їй, сказав: “Давай касу, а то вб`ю”, кастетом замахнувся на неї, вона злякалась, закрила очі, та відчула натиск на голову і ОСОБА_1 повалив її на підлогу. Другий чоловік ніяких дій не вчиняв, сказав: “ ОСОБА_5 касу”. Хто забирав гроші з каси, відкривши шухляду, вона не бачила, бо була лицем до підлоги. Після того, як хтось забрав гроші з шухляди, ОСОБА_1 сказав їй, що якщо вона комусь повідомить про це, то він зі нею розправиться, та вийшов з магазину. Згодом вона виявила синець у себе на голові.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що в понеділок 07.12.2020 близько 14 годині 25 хвилин його повідомила мама, що на його магазин скоєно напад. Після цього, того ж дня приблизно о 14 годині 45 хвилин він приїхав до магазину, побачив, що на підлозі була розсипана крупа, продавець ОСОБА_3 повідомила, що не знає особу, яка на неї напала, до неї були застосовані насильницькі дії, один чоловік зайшов за прилавок та забрав із каси гроші, інший стояв. За прилавок вхід стороннім особам заборонено. Після цього було проведено ревізію каси, недостача складала приблизно 1500 грн. Обвинувачений ОСОБА_1 відшкодував шкоду, а саме ту суму яку забрав з каси магазину.

Будучи допитаним свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що у грудні 2020 року до нього додому зайшов ОСОБА_1 , вони випили пиво, після чого вирішили ще придбати алкоголь та їжу, тому пішли до магазину потерпілого ОСОБА_2 . Коли вони в обідній час зайшли у магазин, ОСОБА_1 відразу пішов за прилавок, дістав з кишені кастет, а іншою рукою обхопив продавця, тоді ж ОСОБА_4 сказав ОСОБА_1 «Бери закуску і приходь», та вийшов з магазину. Того ж дня ОСОБА_1 розповів йому, що взяв гроші з каси магазину. Також свідок повідомив, що він не казав ОСОБА_1 забирати гроші з каси магазину.

Крім цього, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 07.12.2020, проведеного за письмовою згодою власника - потерпілого ОСОБА_2 , під час якого в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено відсутність частини грошових коштів у касі;

- протоколом огляду місця події від 07.12.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого ОСОБА_1 видав співробітникам поліції власні мобільний телефон  марки «Huawei» моделі DRA-L21 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою: НОМЕР_3 , металевий предмет, зовні схожий на самостійно виготовлений кастет, грошові кошти на загальну суму 38 гривень різними купюрами: 20 гривень (№ТИ 5334323), 10 гривень (№УЖ 6834263), 2 гривні (№СЗ 0861089), 2 гривні (№ ТГ 1600374), 1 гривня (№ СЕ 2137860), 1 гривня (№УЗ 8712312), 1 гривня (№РЖ 6229360), 1 гривня (№УЛ 8855157);

- протоколом огляду місця події від 08.12.2020 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого ОСОБА_4 добровільно видав власні спортивні штани синього кольору із смужками білого кольору;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_3 , під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_4 як такого, що 07.12.2020 близько 14 год. 25 хв. перебував в магазині;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_3 , під час якого потерпіла впізнала ОСОБА_1 , як такого, що 07.12.2020 близько 14 год. 25 хв. під час перебування в магазині повалив її на землю, погрожував фізичною розправою, після чого з каси зникли грошові кошти;

- речовим доказом – оптичним  диском DVD-R16х 4.7 Gb 120 mіn на якому наявний відеозапис з камер спостереження, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 

- протоколом огляду від 14.01.2021, в ході якого здійснено перегляд відеозапису на оптичному  диску DVD-R16х 4.7 Gb 120 mіn з камер спостереження, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; 

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 від 10.12.2020, під час якого свідок в приміщенні магазину розповів та показав обставини та спосіб нападу 07.12.2020 ОСОБА_1 на продавця магазину;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 від 10.12.2020, під час якого вона в приміщенні магазину розповіла та показала обставини та спосіб нападу 07.12.2020 на неї ОСОБА_1 ;

- протоколом перегляду відеозапису ходу проведення слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_3 від 10.12.2020;

- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 15.01.2021;

- протоколом перегляду відеозапису ходу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 15.01.2021;

- актом № 1 від 07.12.2020 про результати перевірки каси, згідно якого нестача наявних грошей у касі становить 1370 грн.;

- копією витягу з реєстру платників єдиного податку, з якого вбачається, що фізична особа – підприємець ОСОБА_2 провадить господарську діяльність – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_2 .

З висновку судово-медичної експертизи №2358 від 08.12.2020 за результатами проведення судово-медичної експертизи вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено синець на волосистій частині голови, який утворився від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженою та відноситься до легкого тілесного ушкодження. Потерпіла в момент спричинення тілесних ушкоджень могла знаходитися в будь-якому положенні тіла, при якому ділянки тіла були б доступними для спричинення тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та локалізацію тілесного ушкодження, дана ділянка тіла доступна для дії травмуючого фактору.

З висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/106-10/12044-БЛ/6/4-378 від 10.12.2020 вбачається, що наданий на дослідження предмет, схожий на кастет, який був вилучений 07.12.2020 під час проведення огляду та поверхневої перевірки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , є простою холодною зброєю ударно-дробильної дії – кастетом. Кастет виготовлений саморобним способом.

З висновку судово-психіатричної  експертизи № 3-2021 від 05.01.2021 за результатами проведення судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_1 , 1985 р.н., на даний час психічними захворюваннями не страждає, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому протиправні вчинки, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ним на даний час.

Згідно розписки потерпілого ОСОБА_2 від 18.12.2020, того ж дня ОСОБА_1 кошти, які викрав з каси магазину в сумі 1370 грн. відшкодував, претензій до ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_2 не має.

Згідно розписки потерпілої ОСОБА_3 від 06.01.2021, вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2000 грн., як відшкодування морального збитку, завданого останнім внаслідок вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

Дані докази (показання, речові докази, документи, висновки) за своєю суттю є належними та допустимим у розумінні норм КПК України.

Як наслідок, указані матеріали у повній мірі підтверджують собою факт доведеності у провадженні обставин, регламентованих ст. 91 КПК України.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

IІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

При кваліфікації дій обвинуваченого суд ураховує, що Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.

Згідно пунктів 3-4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 11 вересня 2019 року в справі № 725/2266/18, слідує, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 569/1111/16-к, «проникнення як кваліфікуюча ознака… передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення розбою. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має… При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище»… вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном».

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к) визначено, що під поняттям «сховище» розуміється певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охорони, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.

У цій ситуації, суд зауважує, що доступ до шухляди з грошовими коштами в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , для сторонніх осіб заборонений, сама шухляда знаходиться у непомітному для відвідувачів магазину місці за прилавком, який обвинувачений без дозволу обійшов. Як наслідок, відповідно до фактичних обставин цього кримінального провадження, дії обвинуваченого відповідають зазначеним критеріям. Адже він розумів, що доступ до даного об`єкту суттєво ускладнений для потрапляння у нього сторонніх осіб і права перебувати там він не має, при цьому він діяв відкрито, не приховуючи для потерпілої та свідка своїх намірів.

Частиною 1 ст.94 КПК України, передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи безпосередньо досліджені у ході розгляду справи докази у сукупності, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, поєднане з проникненням у сховище, та за ч.2 ст.263 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

Разом з тим суд відмічає, що у ході розгляду справи потерпіла ОСОБА_3 указувала, що окрім обвинуваченого з ним був ще один чоловік, який імовірно діяв спільно з обвинуваченим, однак ураховує, що прокурор, у порядку ст.ст. 338, 339 КПК України, правом зміни обвинувачення в суді чи висунення додаткового обвинувачення під час судового розгляду не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України,  з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тим самим, дане питання, яке порушує потерпілий у своїх поясненнях, у силу ст. 337 КПК України, виходить за межі висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, а тому не підлягає урегулюванню (вирішенню) по суті.

ІV. Мотиви призначення відповідного покарання

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого матеріального збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У свою чергу, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання, позитивну характеристику за місцем проживання, стан здоров`я, спосіб життя (раніше не судимий, розлучений, проживає з матір`ю), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім`ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв`язки; позиції прокурора та потерпілих щодо призначення покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, готовність понести покарання, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій.

Суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ч. 3 статті  186 КК України у виді позбавлення волі, та у межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 того ж Кодексу та покладенням обов`язків з числа визначених ст. 76 КК України, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Адже, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основну мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, у світлі практики, ЄСПЛ, сприймалося б як жорстоке поводження, тобто суперечило статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Арешт на майно, накладений ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області 09.12.2020, необхідно скасувати.

Цивільний позов у провадженні потерпілими не пред`явлено.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , як захід забезпечення кримінального провадження, у вигляді домашнього арешту, враховуючи вимоги ст.ст. 177, 178 КПК України, слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

                                                                 УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- за ч. 2 ст. 263 КК України у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі  ст.75 КК України  ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 та ч.2  ст. 76 КК України  зобов`язати ОСОБА_1 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Арешт на майно, накладений ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області 09.12.2020 на: мобільний телефон марки «Huawei» моделі DRA-L21 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою: НОМЕР_3 ; грошові кошти на загальну суму 38 гривень різними купюрами: 20 гривень (№ТИ 5334323), 10 гривень (№УЖ 6834263), 2 гривні (№СЗ 0861089), 2 гривні (№ ТГ 1600374), 1 гривня (№ СЕ 2137860), 1 гривня (№УЗ 8712312), 1 гривня (№РЖ 6229360), 1 гривня (№УЛ 8855157); металевий предмет, зовні схожий на самостійно виготовлений кастет, які перебували у володінні та користуванні ОСОБА_1 , спортивні штани синього кольору зі смужками білого кольору, які перебували у володінні та користуванні ОСОБА_4 – скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Речові докази: оптичний диск DVD-R16х 4.7 Gb 120 mіn на якому наявний відеозапис з камер спостереження, розташований за адресою: АДРЕСА_2 – зберігати в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон марки «Huawei» моделі DRA-L21 у корпусі чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із сім-карткою: НОМЕР_3 – повернути ОСОБА_1 ; грошові кошти на загальну суму 38 гривень різними купюрами: 20 гривень (№ТИ 5334323), 10 гривень (№УЖ 6834263), 2 гривні (№СЗ 0861089), 2 гривні (№ ТГ 1600374), 1 гривня (№ СЕ 2137860), 1 гривня (№УЗ 8712312), 1 гривня (№РЖ 6229360), 1 гривня (№УЛ 8855157) – повернути потерпілому ОСОБА_2 ; спортивні штани синього кольору зі смужками білого кольору – повернути ОСОБА_4 , металевий предмет, зовні схожий на самостійно виготовлений кастет – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за залучення експерта у кримінальному провадженні в розмірі 980 грн. 70 коп.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.М. Збаражський