Справа № 529/33/21

Провадження № 2/529/55/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - Кириченко О.С.,

за участі секретаря судових засідань - Бурлиги Н.Л.,

розглянувши в приміщенні суду в смт Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 12 серпня 2000 року між сторонами у справі зареєстровано шлюб, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, у зв`язку із труднощами у взаєморозумінні шлюбні відносини з відповідачкою ОСОБА_2 фактично припинено більше року тому, подальші спільне проживання та збереження шлюбу неможливі. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить розірвати шлюб з відповідачкою.

Відповідно до ухвали судді Диканського районного суду Полтавської області від 26.01.2021 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, але надав суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вказує, що примирення подружжя не можливе та просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнала в повному обсязі, наміру примирення з чоловіком не має та просила розгляд справи проводити у її відсутність.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі 12 серпня 2000 року зареєстрували шлюб у відділі РАГС Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 50, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 17).

Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що подружнє життя сторін не склалося через труднощі у взаєморозумінні. Шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені більше року, відновлювати їх позивач наміру і бажання не має. Спільне господарство сторони не ведуть. Відповідачка ОСОБА_2 , будучи ознайомленою із позовною заявою та доданими до неї документами, що підтверджується наявною у матеріалах справи поштовою розпискою про отримання цих документів відповідачем, не надала суду відзиву на позов чи якихось заперечень проти нього, у поданій до суду заяві, вказала, що наміру примирення з позивачем немає, підстави для збереження шлюб відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що прямо вказано в ст. 24 цього Кодексу.

Згідно із ст. 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановлені судом обставини свідчать, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них, а також інтересам їхнього неповнолітнього сина, який повинен виховуватись в атмосфері доброзичливості, комфорту та любові, а тому, відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, шлюб між сторонами слід розірвати.

У справі відсутній спір щодо місця проживання дітей, згідно позовної заяви, сторони в позасудовому порядку визначили їхнє місце проживання з матір`ю.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові.

Питання про вибір прізвища не зазначено у позовних вимогах, відповідачем будь яких заяв щодо зміни прізвища, після розірвання шлюбу також не подано, тому воно не було предметом судового розгляду суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 247 ч. 2, 263-265, 273, 274 ч. 4 п. 1, 279 ч. 5, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 серпня 2000 року відділом РАГС Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 50.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Головуюча О.С. Кириченко