Справа 2-350/07

РІШЕННЯ

іменем України

14 березня 2007 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого-судді Зарічної Л.А., за при секретарі: Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на автомобіль,-

В СТАНОВИ В:

ОСОБА_1 17 вересня 2002 року придбала для власних цілей автомобіль марки ВАЗ 2109, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, який належав на праві приватної власності   ОСОБА_2.. Отримавши за автомобіль кошти, власниця транспортного засобу видала нотаріально посвідчене доручення на право керування даним автомобіля, з правом продажу. 07.10.2003 року позивачка  від свого імені   оформила у приватного нотаріуса доручення на право керування автомобілем співмешканцю ОСОБА_3. та сину ОСОБА_4

Посилаючись на ті обставини, що даний автомобіль був придбаний нею за її власні кошти, однак через вчинення злочину співмешканцем ОСОБА_3., був вилучений та конфіскований в доход держави, позивачка звернулася до суду із позовом про визнання за нею права власності на давне авто.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та при цьому пояснив, що оспорюваний автомобіль був придбаний у відповідачки за 17500 грн. Продавець спірного автомобіля не є родичкою чи знайомою позивачки , поживає у Іншому населеному пункті та не могла безкоштовно передати позивачці таку коштовну річ, як згаданий автомобіль ВАЗ 2109, який на даний час арештований та знаходиться на штраф майданчику, а ОСОБА_3. та ОСОБА_4. не мають ніякого відношення до придбання даного автомобіля, оскільки   він був куплений для позивачки та за кошти, які належали їй особисто.

Відповідачка в судовому засіданні  визнала позовні вимоги та при цьому пояснила, що дійсно, належний їй згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу , автомобіль ВАЗ 2109, 1990 року випуску, вона продала ОСОБА_1, за що отримала від неї відповідну суму коштів, що становить 17500 грн.. Зважаючи на ті обставини, що   під час укладення договору купівлі-продажу необхідно було сплатити значну суму державного мита, вони домовилися укласти  доручення, яким вона довіряла позивачці керувати та розпоряджатися транспортним засобом , а тому на даний час не має ніякого відношення до оспорюваного автомобіля та просила задовольнити вимоги позивачки.

Представник  Прокуратури Чернігівської області в судовому засіданні при вирішенні даного питання не заперечив проти задоволення позовних вимог, однак про вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Вислухавши пояснення сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6) вбачається, що ОСОБА_2, що мешкає в м.Ніжин,АДРЕСА_1, належить автомобіль ВАЗ 2109 , 1990 року випуску, червоного кольру, кузов №НОМЕР_2, з об»ємом двигуна 1452 куб.см.

Згідно копії доручення, ( а.с.8) вбачається, що 17 вересня 2003 року ОСОБА_2. уповноважує ОСОБА_1, що мешкає у м.Біла Церква, по АДРЕСА_2, керувати та розпоряджатися (продати, подарувати, обміняти, передати в оренду, заставити тощо) належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, автомобіль ВАЗ 2109, 1990 року випуску .

Згідно копії доручення, (а.с.9) вбачається, що 07 жовтня 2003 року  ОСОБА_1, що дії

2

від імені ОСОБА_2., уповноважує ОСОБА_1, що мешкає у м.Біла Церква, по АДРЕСА_2, керувати та розпоряджатися (продати, подарувати, обміняти, передати в оренду, заставити тощо) належний їй на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, автомобіль ВАЗ 2109, 1990 року випуску .

На даний період часу автомобіль перебуває на штрафмайданчику ВДАІ Прилуцького МРВ ДАІ (а.с.10), оскільки згідно вироку Прилуцького міськрайсуду від 31 березня 2006 року конфіскований, як знаряддя злочину(а.с. 15-28).

Згідно протоколу допиту обвинуваченого, підсудний ОСОБА_3. пояснює, що ніяким чином не причетний до придбання  автомобіля ВАЗ 2109, який належить співмешканці ОСОБА_1. оскільки вона придбала його за власні кошти у 2003 році, а він лише здійснював керування цим авто на підставі доручення, яке ОСОБА_1 вподальшому оформила у нотаріуса.

Дані обставини вбачаються також і з протоколу допиту ОСОБА_1, яка підтверджує факт придбання автомобіля ВАЗ 2109 за власні кошти( а.с. 12).

На підставі наведеного, суд вважає, що є правові підстави для визнання договору купівлі-продажу спірного автомобіля таким, що відбувся 17 вересня 2002 року між позивачкою та відповідачкою, оскільки наявні ознаки саме такого договору, які сторони мали на увазі та приховали по суті удаваною угодою -договором доручення, тобто повної оплатності предмета договору позивачкою, передачі автомобіля відповідачкою та володіння і користування спірним автомобілем по день вилучення , що є правовими підставами для визнання за позивачкою права власності на цей автомобіль.

Керуючись ст.ст, ст.213-218 ЦПК України,-

В И РІШ И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль ВАЗ 2109 , 1990 року випуску, червоного кольору, кузов №ХНОМЕР_2, з об»ємом двигуна 1452 куб.см.

Стягнути із ОСОБА_1 124 грн. в рахунок недоплаченого державного мита по справі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження із наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.