Справа №2-175/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 березня 2007 року                                                                                                          м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді            Пушкарчук В.П.

за участю секретаря                                 Харченко І.М.

позивача                                ОСОБА_1

представника відповідача      Стефанської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької районної державної адміністрації, Несвічівської сільської ради про визначення часток у спільному майні та про визнання права власності на спадкове майно, -

еста но вив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визначення часток в квартирі №АДРЕСА_1 Луцького району та визнання права власності на спадкове майно, а саме: на вказану квартиру. Вказавши, що вище вказане житло належало на праві спільної сумісної власності її матері - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та батьку -ОСОБА_3., який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Матір та батько 02.11.1998 року вчинила на її ім'я заповіти, яким кожен з них заповів належну йому на праві сумісної власності половину квартири № АДРЕСА_1 Луцького району.

Таким чином, після смерті батьків залишилась спадщина, яка складається з квартири № АДРЕСА_1 Луцького району і вона є єдиним спадкоємцем майна за заповітом. При зверненні в нотконтору їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що не визначено часток померлих батьків у спільній сумісній власності. Просила визначити, що кожному із батьків належало по ½  ідеальної частки спірної квартири та визнати за нею право власності на дану квартиру після смерті батьків.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених в позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Луцької райдержадміністрації Стефанська О.М.. в судовому засіданні пояснила, що не має заперечень щодо задоволення позовних вимог.

Представник Несвічівської сільської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому справа слухалась у його відсутності по наявних у ній матеріалах.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача Луцької райдержадміністрації Стефановську О.М., дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ст. 1223 ч.І Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.І ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як вбачається з п.224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 283/8882 нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

В судовому засіданні встановлено, що квартира за №АДРЕСА_1 Луцького району належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17 березня 1997 року  ( а.с.13).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

Відповідно до заповіту від 02 листопада 1998 року зареєстрованому в реєстрі НОМЕР_3 ОСОБА_2 заповіла належну їй половину квартиру своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до заповіту від 02 листопада 1998 року зареєстрованого в реєстрі НОМЕР_4 ОСОБА_3 заповів належну йому половину квартири своїй дочці ОСОБА_1 ( а.с.10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_1 (а.с.14).

Відповідно до довідки відділу РАЦС НОМЕР_6 ОСОБА_1. уклала шлюб ІНФОРМАЦІЯ_3. з гр.ОСОБА_4. і після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище ІНФОРМАЦІЯ_4 (16).

Згідно свідоцтва про розлучення НОМЕР_7 ОСОБА_1 розірвала шлюб з ОСОБА_4. і після чого їй присвоєно прізвище ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.15).

Відповідно до довідки Несвічівської сільської ради НОМЕР_7 ОСОБА_1. проживала зі своїми батьками: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до їх смерті ( а.с.12).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що виходячи з наступного розміру ідеальних часток співвласників, частка кожного у спільній сумісній власності -квартири № АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області становить ¼  частини, а тому за ОСОБА_1 слід визнати право власності на спадкове майно - квартири № АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області після смерті матері - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті батька -ОСОБА_3 за заповітом.

Керуючись ст.ст. 3,10, 11, 57, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 16, 355, 370, 1222, 1223, 1226, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК У країни, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити, що кожному із співвласників квартири №АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області належить по 1Л ідеальної частки квартири.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом - ½  частину квартири №АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області після смерті матері ОСОБА_2 та 1А частину квартири №АДРЕСА_1 Луцького району Волинської області батька ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.