Справа № 587/368/21

                                        ПОСТАНОВА

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2021 рокусуддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського РУП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої оператором фільтрації ВАТ «Олівія», РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

                                               ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №041806 – 17 лютого 2021 року о 19-00 год.  ОСОБА_1  за місцем свого проживання:  АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинила  відносно свого співмешканця ОСОБА_2  насильство в сім`ї, а саме дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров`ю  ОСОБА_3 , таскоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1  пояснила, що дійсно 17.02.2021 в них зі співмешканцем  ОСОБА_3  сталася сварка, і вона на емоціях зателефонувала в поліцію, які приїхавши, склали протоколи і на неї, і на співмешканця.Просила не притягувати її до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона складу правопорушення – це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку; протиправне діяння (бездіяльність); шкідливі наслідки діяння; причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України", "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Презумпцію невинуватості необхідно розглядати в загально правовому і процесуальному значеннях. Як загально-правова вимога вона визначає положення особи в суспільстві. Хоча цей принцип сформульований як кримінальний процесуальний, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу. Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і ЄСПЛ, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Частиною 1 ст. 173-2 КупАП  передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства у сімї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство у сім`ї.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Будь-яких доказів вини, а саме: належних доказів свідків, речових доказів, показань технічних приладів та технічних засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, суду не надано.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

    Керуючись ч. 1 ст. 173-2,  п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.

Суддя                                                                                       Л.М.Гончаренко