П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  725/4380/20

Головуючий у 1-й інстанції:  Нестеренко Є.В.

          Суддя-доповідач:  Совгира Д. І.

01 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Совгири Д. І.

суддів:  Матохнюка Д.Б.  Франовської К.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  Буковинської митниці Держмитслужби  на додаткове рішення   Першотравневого районного суду міста Чернівці  від  10 грудня 2020 року (повний текст якої складено в м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про  визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Першотравневого районного суду міста Чернівці з адміністративним позовом до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Відповідно до рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 грудня 2020 року позов задоволено.

10 грудня 2020 року Першотравневий районний суд міста Чернівці ухвалив додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Буковинської митниці Державної митної служби на користь   ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9750,00грн. (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень).

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з наступного.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розмір судових витрат відповідає критерію співмірності та розумності, відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також складності справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог  (ч.3 ст. 143 КАС України).

Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо завищення позивачем розміру судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16 та від 16 серпня 2019 року у справі № 755/6702/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи встановлено, що 15.09.2020 року між адвокатом Паланійчуком В.П. та позивачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової(правничої) допомоги № б/н від 15.09.2020 року, між ними також укладена Додаткова угода №1 до Договору про надання правової допомоги №б/н від 15.09.2020 року.

Згідно Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 15.09.2020 року 1(одна) година роботи Адвоката складає 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Адвокат ОСОБА_2 надав суду копію прибуткового касового ордеру №10 від 16.11.2020 року та детальний звіт (акт) виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правової допомоги б/н від 15.09.2020 року та зазначає, що позивачу було надано юридичні послуги, загальною кількістю витраченого часу на 06 год. 30 хв., що становить 9750 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, зокрема:

- попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин. Підготовка та укладення договору про надання правової допомоги 30 хв.;

- вивчення та правовий аналіз матеріалів справи 1 год. 00 хв.;

- підготовка та подання клопотання до Буковинської митниці Держмитслужби під час розгляду справи про порушення митних правил 2 год. 00 хв.;

- підготовка позовної заяви до суду та засвідчення копій, які додаються 4 год. 00 хв.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пп.10 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно з п.33 Положення №148 прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

Водночас, в матеріалах справи відсутні копії журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, у зв`язку з чим неможливо підтвердити реєстрацію вказаних вище касових ордерів у встановленому законом порядку.

Таким чином, поданих позивачем квитанцій до прибуткового касового ордера недостатньо для підтвердження сплати гонорару адвокату в сумі 9750,00 грн., тому вказана сума не може бути стягнена з відповідача у зв`язку з відсутністю належного підтвердження понесених стороною витрат.

Отже, встановлені та перевірені обставини справи свідчать про те, що доводи апеляційної скарги обґрунтованими.

Водночас, висновки суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат не відповідають встановленим у справі обставинам, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Буковинської митниці Держмитслужби задовольнити  повністю.

Додаткове рішення Першотравневого районного суду міста Чернівці від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні клопотанні представника позивача - адвоката Паланійчука В.П. про винесення додаткового рішення відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Матохнюк Д.Б.  Франовська К.С.