Справа № 522/2711/21

Провадження № 3/522/2851/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лонський І.В., за участю ососби, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника – Лупу С.С., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №149341 від 04.02.2021 року, 28.01.2021 року ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 висловлювався нецензурною лайкою та погрожував ОСОБА_2 , чим порушував громадський порядок.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 провину не визнав, зазначивши, що він не висловлювався на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, а навпаки останній погрожував йому та висловлювався нецензурною лайкою, і просив провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного.

Стаття 9 КУпАП регламентує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, виходячи зі змісту ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Статтею 256 КУпАП визначені вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення та відомості, які у ньому мають бути зазначеними.

Згідно вимог ст. 280 КУпАп, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, в порушення зазначеної вимоги КУпАП, особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, не зазначено час вчинення адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи встановлено, що особою, яка склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення, на надані будь-які докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Так, як вбачаєтеся з пояснень ОСОБА_2 від 28.01.2021 року, 28.01.2021 року, перебуваючи за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 1, у нього виникла перепалка з раніше не знайомим йому чоловіком, як в подальшому він дізнався з ОСОБА_1 , в ході якої останній почав висловлюватись нецензурною лайкою та погрожувати йому.

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 04.02.2021 року, 28.01.2021 року за адресою: м. Одеса, Старобазарний сквер, 1, до нього підійшов раніше не знайомий чоловік, як в подальшому він дізнався, ОСОБА_2 та у грубій формі попросив забрати припаркований автомобіль. На відмову ОСОБА_1 забрати припаркований автмообіль, ОСОБА_2 почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою.

Як вбачається з матеріалів справи, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, співробітником поліції було враховано лише пояснення ОСОБА_2 , які містять лише загальні посилання на висловлювання ОСОБА_1 нецензурною лайкою. При цьому, письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких він не висловлювався нецензурною лайкою, а навпаки ОСОБА_2 погрожував йому та висловлювався нецензурною лайкою, залишені поза увагою.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, свідки, вчинення адміністративного правопорушення, відсутні.

Так, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Натомість, працівники поліції при оформленні матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення не долучили до протоколу про адміністративне правопорушення жодного доказу ні підтвердження обставин, зазначених у протоколі.

Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.

Згідно вимог ст. 62 Конституції України та передбаченій у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а тому останній не підлягає адміністративній відповідальності за ст.173 КУпАП і, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КпАП України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 173, 245, 251, 252, 283, 284, 247 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя                                                                                І.В. Лонський

01.03.21