УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-2582/10             Головуючий в суді 1-ї інстанції Драч Ю.І.

Категорія 56                     Доповідач Балашкевич С.В.

У Х В А Л А

Іменем   України

    27 травня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючого – судді Балашкевича С.В.    

суддів: Рафальської І.М., Зарицької Г.В.                

при секретарі Пюрі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на  ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2010 року за матеріалами позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та виключення його з опису, -

встановила:

    12 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання права власності на майно та виключення його з опису. На обгрунтування своїх вимог зазначав, що у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи щодо його сина, ОСОБА_3, в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де проживала його (позивача) сім’я, було проведено обшук під час якого було вилучено 11 400 доларів США, які визнані речовими доказами у справі та знаходяться на зберіганні у фінансовому відділі УСБУ в Житомирській області. Вироком  Голосіївського районного суду м. Києва від 22 березня 2010 року ОСОБА_3 засуджено до шести років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його власністю, проте доля речових доказів, а саме  коштів в сумі 11 400 доларів США не вирішена. Посилаючись на те, що вказані кошти є його власністю, позивач просив задовольнити його вимоги.

    Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2010 року у відкритті провадження у справі відмовлено.

    В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права й ставить питання про скасування ухвали судді та передати питання на новий розгляд суду першої інстанції.

    Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відмовляючи у відкритті провадження, суддя керувався вимогами ч. 1 п. 2 статті122 ЦПК і виходив з того, що грошові кошти визнані речовим доказом у кримінальній справі, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно зі статтею 15 ЦПК суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових відносин;

    2) спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них;

3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства».

Як убачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом порушеного (на його думку) права власності на майно.

Сам по собі факт визнання описаного майна речовим доказом у кримінальній справі не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування права власності на майно шляхом пред’явлення позову в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

    Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 квітня 2010 року скасувати, а питання про можливість відкриття провадження у справі передати на новий розгляд суду першої інстанції.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий                 Судді