ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 « 18 » травня 2010 року                                                                          м. Сімферополь

       Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Топчий В.М., розглянувши скаргу  ОСОБА_3 на постанову  судді Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 року про притягнення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1  

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП,

                                                    В С Т А Н О В И ЛА:

       Постановою судді Керченського міського суду Автономної Республіки Крим  від 20 квітня 2010 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної  відповідальності за ч. 1 ст. 130 КпАП  за те, що він 31 березня 2010  року о 14 годин 10 хвилин на  вул. Вокзальне шосе в м. Керч керував транспортним засобом «Форд-Сієрра», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп’яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого  сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив вимоги  п. 2.5 Правил дорожнього руху України.    

      В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати, провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП. Апелянт посилається на те, що протокол щодо нього складено з порушенням вимог  ст. 245 КпАП, працівники дорожньо-транспортної інспекції незаконно зупинили його транспортний засіб; адміністративне стягнення накладено на нього з порушенням вимог ст. 33 КпАП, не враховані обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме: він позитивно характеризується  по місцю проживання, до адміністративної відповідальності не притягався, має хворих батьків.

Розглянувши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

            Винність ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 31 березня 2010 року АК № 180480, згідно з яким він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп’яніння. У присутності двох свідків ОСОБА_3 відмовився від підпису протоколу про адміністративне правопорушення та проходження  огляду у закладі охорони  здоров’я (а.м. 1).  Ці данні підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.м. 3,4).

                  Згідно з  п.27  постанови Пленуму Верховного Суду України  від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування  судами  України законодавства у справах про  деякі  злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації  транспорту, а також про адміністративні  правопорушення на транспорті», стан сп’яніння встановлюють шляхом  огляду правопорушника відповідно з  Інструкцією  про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в  заклади охорони  здоров’я  та проведення огляду з використанням технічних засобів (затверджена спільним наказом МВС України, Міністерства охорони здоров’я  України та  Міністерства юстиції України від  24 лютого 1995 р. № 114/38/15-36-18), і якщо  водій  ухиляється від огляду, в присутності  двох свідків, при наявності ознак сп’яніння, це є підставою для притягнення його до  адміністративної відповідальності.

            У даному випадку ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду у закладах охорони здоров’я.  

 Тому доводи апелянта про те, що до нього працівниками дорожньої автомобільної інспекції було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП, спростовуються викладеними вище матеріалами справи.

               Не заслуговують на увагу та не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_3 про те, що протокол щодо нього складено з порушенням вимог ст. 245 КпАП,  працівники дорожньо-транспортної інспекції незаконно зупинили його транспортний засіб.

              При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції з’ясовані всі обставини, передбачені ст. 280 КпАП. Адміністративне стягнення накладено з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, обставин, що пом’якшують  і обтяжують відповідальність. Тому доводи  апеляції у цій частині безпідставні.

Довідкою адміністративної практики спростовуються доводи ОСОБА_3  про те, що до адміністративної відповідальності він не притягався. Згідно з вказаною довідкою на протязі поточного року ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності: 01.11.2009 року за ст. 122 ч. 2 КпАП, а також 11.04.2009 року за ст. 44 КпАП за незаконне виробництво, придбання, зберігання наркотичних засобів та психотропних  речовин без мети збуту (а.с. 5).  

Під час розгляду справи не було встановлено неправильне застосування  норм матеріального або порушення норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни постанови судді не встановлено.

       Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

                                                               П О С Т А Н О В И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 20 квітня 2010 щодо нього – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду АР Крим В.М.Топчий