Справа №22-33/09 Головуючий в І інстанції: Андрієнко A.M.

Доповідач: Гончар В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Гончара В.П.

Суддів - Пікуль А.А., Вербової І.М.

При секретарі - Ліліцькому Р.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2007 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_9, Закритого акціонерного товариства «Міжнародний Іпотечний банк», 3-ті особи: ОСОБА_10, Підлубівська сільська Рада Емільчинського р-ну Житомирської області, приватні нотаріуси Плюйко В.П., Степаненко Василь Данилович, Беляев Володимир Олександрович, Морозова Світлана Володимирівна, Тверська Інеса Володимирівна, Губерська Наталія Леонідівна, Закрите акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про визнання недійсним доручень, розпорядження Деснянської районної державної адміністрації про приватизацію, договір купівлі-продажу, іпотечного договору, -

встановила:

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним доручення від 7.07.2004 року від імені ОСОБА_10, ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3, посвідчене секретарем виконкому Підлубівської сільради Емільчинського р-ну Житомирської області.

Визнано недійсною довіреність від 8.07.2004 року в порядку передоручення від ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4, посвідчену приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області Плюйком В.П., реєстровий № 1459.

Визнано недійсним розпорядження органу приватизації № 2053 Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації від 12.07.2004 року та Свідоцтво про право власності від 12.07.2004 року за № 2053 про передачу квартири АДРЕСА_1 у приватну власність ОСОБА_10 та ОСОБА_2.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 між ОСОБА_2, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, посвідчений 27.07.2004 року за реєстровим № 4190 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В.Д.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений 15 листопада 2004 року за реєстровим № 6813 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко В.Д.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений 25.02.2005 року за реєстровим № 1433 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біляєвим В.О.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 між ОСОБА_7 та громадянином Турції ОСОБА_8, посвідчений 31.05.2005 року за реєстровим № 5968 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу кв. АДРЕСА_1 між громадянином Турції ОСОБА_8 та ОСОБА_1, посвідчений 26.09.2005 року за реєстровим № 1222 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В.

Визнано недійсним Іпотечний договір № 2.06100821 від 30.10.2006 року, укладений між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний банк» та ОСОБА_1, предметом якого є трикімнатна кв. АДРЕСА_1.

Знято заборону від 30.10 2006 року, накладену на кв. АДРЕСА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Губернською Н.Л. на підставі іпотечного договору № 2.06100821 від 30.10.2006 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду в частині скасувати, посилаючись на те, що рішення постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_9 та представник ЗАТ «Міжнародний Іпотечний банк» підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, наведених в ній.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним, просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Як вбачається із матеріалів справи по справі судом неодноразово оголошувалась перерва і 20 листопада 2007 року ухвалено рішення по справі.

Проте в матеріалах справи відсутні дані про те, що всі відповідачі та треті особи відповідно до вимог процесуального закону були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Однак судом першої інстанції не вирішено питання про повернення сторін в попередній стан.

З огляду на викладене, рішення суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.303, 307, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 листопада 2007 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.