УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення

Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24 березня 2009 року у справі

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про

відшкодування шкоди,

встановила:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача на його користь 1660 грн. 50 коп. майнової та 5500 грн. моральної (немайнової) шкоди. На обґрунтування позову зазначав, що З грудня 2005 року біля 00 год. 30 хв. на вул. Герцена в м. Новограді-Волинському з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої він, ОСОБА_1, отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Матеріальну шкоду пов'язує з перебуванням на стаціонарному лікуванні з 3 по 30 грудня 2005 року, а моральну - з фізичним болем, душевними стражданнями та порушенням його нормальних життєвих зв'язків.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність понесених ним витрат на лікування та не застосував до спірних правовідносин положення ч. 5 ст. 1187 ЦК України.

ОСОБА_2 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що 3 грудня 2005 року біля 00 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2106, держномер НОМЕР_1, на вул. Герцена в м. Новограді-Волинському вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_1. Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді ран та саден на обличчі, закритого перелому правого стегна, що відносяться до категорії середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я. У зв'язку з такими тілесними ушкодженнями ОСОБА_1 з 3 по 30 грудня 2005 року перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Новоград-Волинського ТМО. За висновком автотехнічної експертизи від 1 грудня 2008 року № 51 невідповідність дій пішохода ОСОБА_1 вимогам п.п. 4.8, 4.14 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку зі створенням аварійної обстановки й виникненням даної ДТП. Згідно даних лабораторного дослідження щодо вмісту алкоголю в крові учасників ДТП, у крові ОСОБА_1 виявлено етиловий алкоголь в концентрації 1.48%, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. Відповідно до положень ч. ч. 2 та 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Така особа відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував зазначених положень Закону, за відсутності доказів впливу на ситуацію непереборної сили або наявності умислу потерпілого на отримання тілесних ушкоджень, керуючись лише положеннями ст. 1166 ЦК України, дійшов помилкового висновку про те, що відшкодування майнової шкоди у даному випадку неможливе з підстав відсутності вини відповідача. Разом з цим, вірним є висновок суду про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо відшкодування йому 1660 грн. 50 коп. майнової шкоди у зв'язку з витратами на лікування з 3 по 30 грудня 2005 року, оскільки позивачем на підтвердження позову в цій частині не представлено жодного доказу. Довідка-розрахунок від 27 липня 2006 року за № 34, видана Новоград-Волинським ТМО, (на яку посилається апелянт), підтверджує витрати бюджетного медичного закладу на лікування хворого а не витрати, понесені самим позивачем у зв'язку з лікуванням.

Згідно положень ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. А тому, висновок суду першої інстанції про те, що завдана позивачу моральна шкода у вигляді фізичного болю, душевних страждань та необхідності докладати додаткові зусилля для відновлення здоров'я не підлягає відшкодуванню із-за відсутності вини відповідача є помилковим. У зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.

При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди колегією суддів ураховуються обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме: відповідачем не було дотримано вимог п.12.2 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України; позивачем були порушені вимоги п.п. 4.8, 4.14 цих Правил; позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням вказаних обставин та положень ст. 1193 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню моральна шкода у розмірі 1000 гривень Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 24 березня 2009 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривень на відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 8 грн. 50 коп. судового збору (держмита) на р/р 31416537700002, банк - УДК в м. Житомирі, МФО -811039, код ЗКПО - 22062319, код платежу згідно бюджетної класифікації -22090100 та 37 грн. 50 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів на р/р 31210259701002, отримувач - УДК у м. Житомирі, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код - 22062319, МФО -811039.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа №22 ц/1331 Головуючий в суді 1 -ї інстанції Кузьменко В.В.

Категорія 32 Доповідач Матюшенко І.В..