Судове рішення #9241140

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 квітня 2010 р.           Справа № 2-а-525/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання:   Педорук Олесі Сергіївні  

за участю представників сторін:

позивача      :   ОСОБА_1

відповідача :   Годун К.О.

свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1   

до:   Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції  

про: визнання недійсним та скасування податкового рішення

ВСТАНОВИВ :

           

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1  до Липовецької міжрайонної державної податкової інспекції (далі - МДПІ) про визнання протиправними дій.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.01.2010р. Липовецькою МДПІ було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ОСОБА_1 в сумі 2565,20 грн. за порушення п. 12 ст. 3, ст. 6 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На думку позивача, вказане рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодився з заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с.19). Крім того, зазначив, що працівники Липовецької МДПІ, приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій, діяли згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа.

Відповідно до направлень Державної податкової адміністрації у Вінницькій області № 100090, № 100073 від 11.01.2010 року, державним податковим ревізорам – інспекторам ДПА у Вінницькій області Поплавському В.Л., Якимцю Ю.С. доручено провести перевірку за дотриманням  ПП ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, наслідки якої знайшли своє відображення в акті  від 12.01.2010р.

Згідно вказаного вище акту перевірки, службовими особами ДПА у Вінницькій області проведено перевірку магазину, розташованого по АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1

Перевіркою виявлено порушення позивачем  п. 12 ст. 3, ст.6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, постанову КМУ “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва” від 30.10.2008р. №957 із змінами і доповненнями.

На підставі п. 3.1 вказаного акту перевірки, Липовецькою МДПІ прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 25.01.2010р., яким за порушення п. 12 ст. 3, ст.6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме за не забезпечення  ведення у порядку передбаченому законодавством обліку товарних запасів на складах та місцем їх реалізації та  здійснення продаж товарів які не відображені в такому обліку, до ОСОБА_1 застосовано штрафну санкцію на суму 2565,20 грн.

У відповідності до ст. 15  Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності  порядку проведення  розрахунків  за товари (послуги), інших  вимог  цього  Закону здійснюють органи державної податкової служби   України   шляхом  проведення  планових  або  позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, контролюючі  органи  мають  право  відповідно до законодавства  здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові  перевірки  осіб,  що  використовують реєстратори розрахункових операцій,  розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно п.12 ст. 3 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або  в  безготівковій  формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при  продажу  товарів   (наданні   послуг)   у   сфері   торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести  у  порядку,  встановленому  законодавством, облік товарних  запасів  на  складах  та/або  за  місцем  їх реалізації, здійснювати  продаж  лише  тих  товарів,  які відображені в такому обліку,  за  винятком  продажу  товарів особами, які відповідно до законодавства  оподатковуються  за  правилами,  що не передбачають ведення  обліку  обсягів  реалізованих  товарів  (наданих послуг).

Ст.  6. Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької  діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством,  а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим  підрозділом)  -  у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться  з  урахуванням  особливостей, встановлених для суб'єктів малого   підприємництва.  Обов'язок  із  ведення  обліку  товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються  за  правилами,  що не передбачають ведення обліку придбаних  або   проданих  товарів.

Як вбачається позивачем вищезазначені порушення які зафіксовані в акті перевірки підписані без заперечень та зауважень.

У судовому засіданні у якості свідків були допитані  державні податкові ревізори-інспектори ДПА у Вінницькій області Поплавський Віталій Леонідович та Якимець Юрій Сергійович, які  в свою чергу підтвердили факти порушення позивачем норм податкового законодавства.

За клопотання позивача в судовому засіданні також було допитано у якості свідка  ОСОБА_5, приватного підприємця , яка здійснює торгівельну діяльність в одному приміщення із позивачем. Вона пояснила суду , що у відсутність позивача на вимогу перевіряючих надала бухгалтерські документи позивача.

Разом з тим в судовому засіданні були надані ОСОБА_1 для огляду  накладні на товар, а саме: на лікеро-горілчані вироби,  книга обліку доходів та витрат. Із оглянутих та наданих документів вбачається відсутність накладних на товар, товарно-транспортних накладних, документів що підтверджують походження товару, а саме сигарет. Також при огляді  книги обліку доходів та витрат було встановлено , що вона ведеться з порушеннями , а саме: у ній відсутні записи найменування товару , а лише записані номера накладних.

Відповідно до ст. 20 ЗУ “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до  суб'єктів  підприємницької  діяльності,  що здійснюють  реалізацію товарів,  які не обліковані у встановленому порядку,  застосовується фінансова  санкція  у  розмірі  подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації,  але не менше десяти  неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян.

Таким чином, враховуючи викладене, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.01.2010р. за №0000052306, являються правомірним та обґрунтованим.

При вирішенні справи суд також керувався наступним.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на   підставі,   у  межах  повноважень  та  у  спосіб,  що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням  повноваження  з   метою,   з   якою   це повноваження надано;

3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється  з  дня  отримання  нею  копії  постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:   05.05.10  


Суддя                                     Жданкіна Наталія Володимирівна




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація