Справа №2-54/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2007 года Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:
судді- Теренчук Ж.В.,
при секретарі - Ніколас CO.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна цивільну справу за позовною
заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання
договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру",
встановив:
В 2006 році в суд з позовом звернулася ОСОБА_1. до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири №АДРЕСА_1 Роздільнянського району , укладеного між нею та відповідачами.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов не визнали.
Крім цього відповідачі ОСОБА_3. та ОСОБА_5. надали суду заяву про слухання справи у їх відсутність.(а.с.50).
В судовому засіданні ОСОБА_1. позов обґрунтовувала тим, що в спірній квартирі №АДРЕСА_1 вона проживає з травня 1999 року як наймач квартири з умовою, що вона буде виплачувати в ВАТ "Отрадівська птахофабрика" борги за квартиру, які були у сім"ї ОСОБА_3 до її вселення.
Борги за квартиру вона виплатила в 2001 році , а в 2004 році з відповідачами домовилась про продаж їй спірної квартири за еквівалент 5000 долларів США. Також вони домовилась , що вона гроші за квартиру виплатить частками до грудня 2005 року. Виконуючи умови домовленості , вона сплатила по письмовим розпискам відповідачам 13900 грн, еквівалент 2752 долларів США. Гроші отримувала як ОСОБА_2, так і її дочка ОСОБА_4.
Однак в вересні 2005 року приїхала ОСОБА_2 і сказала, що в квартирі має намір проживати її син ОСОБА_5. При цьому отримати повністю гроші за квартиру відмовилась, як і відмовилась нотаріально оформляти договір купівлі продажу квартири. В грудні приїхав її сині став вимагати від неї звільнити квартиру.
Посилаючись на дані обставини, просила визнати дійсним укладений між нею та відповідачами договір купівлі - продажу належної відповідачам квартири №АДРЕСА_1 Роздільнянського району та визнати за нею право власності на спірну квартиру, так як вони домовилися по всім суттєвим умовам договору, що підтверджується письмовими доказами, вона частково виконала умови договору , а відповідачі ухиляються від його нотаріального посвідчення.
2
Відповідач ОСОБА_2 не визнаючи позов пояснила в судовому засіданні, що вона ніколи не мала наміру продавати квартиру ОСОБА_1, яка проживала в її квартирі як квартиронаймач з 1999 року. При цьому у них була домовленість, що за проживання в квартирі ОСОБА_1. буде щомісячно сплачувати квартирну плату еквівалент 35 долларів США та погасить заборгованість по комунальним послугам до травня 1999 року. Далі в судовому засіданні уточнила і пояснила, що про квартирну плату в сумі 35 долларів США вони домовились усно в травні 2002 року. Передані їй по письмовим розпискам ОСОБА_1 кошти є квартирною платою за весь період проживання ОСОБА_6 в спірній квартирі з травня 2002 року. В вересні 2005 року в квартиру мав намір поселитися її син, однак ОСОБА_1. його не впустила.
Відповідач ОСОБА_4 позов не визнала, в судовому засіданні пояснила, що наміру продавати свою частку квартири вона не мала. В 2005 році мати хворіла і вона їздила до ОСОБА_1. за грошима, це була квартирна плата за проживання в їх квартирі. Розписки писала вона власноручно, вказувала в них, що дані гроші отримала як заставу по вказівці ОСОБА_1.
Відповідач ОСОБА_3. позов не визнав, про що надав суду письмову заяву, в якій вказав, що не продавав ОСОБА_1 свою частку квартири.
Відповідач ОСОБА_5. позов не визнав, про що надав суду письмову заяву, в якій вказав, що не продавав ОСОБА_1 свою частку квартири.
Заслухавши пояснення позивача, відповідачів, допитавши свідків по справі вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню наступних підстав.
Судом встановлено, що у спільній загальній власності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3. знаходиться трикімнатна квартира №АДРЕСА_1 , яка належить їм на праві власності по праву приватизації на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Єгорівською сільською радою 1 квітня 1996року.(а.с.12)
У відповідності до ст..8 Закону України від 19.06.1992 року №2482 „Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир/будинків/ у спільну загальну власність здійснюється за письмовою згодою усіх повнолітніх членів родини, які постійно проживають у цій квартирі з обов'язковим визначення уповноваженого власника квартири.
У відповідності до ч.2 ст.370 ЦК України у випадку виділу часток з майна, яке знаходиться у спільній загальній власності, вважається, що частки кожного із співвласників в праві спільної загальної власності являються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Таким чином відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4., та ОСОБА_3., ОСОБА_5. являлись співвласниками спірної квартири в порядку приватизації в рівних частинах , їх частки складають по % частині.
Оскільки відповідачі виїхали на інше місце проживання в іншу місцевість в Іванівський район АДРЕСА_2 в 1999 році , з їх дозволу з травня 1999 року в квартирі стала проживати ОСОБА_1.
Сторони не заперечували , що в травні 1999 року в квартиру ОСОБА_1. поселилась як квартиронаймач, письмового договору найму за весь час найму квартири вони не укладали.
з
Як вбачається з письмової розписки, виданої ОСОБА_2 від 01.05.1999 року , вона здала квартиру ОСОБА_1 в тимчасове користування до погашення заборгованості по квартирній платі , так як в зв"язку з важким матеріальним станом не мала можливості її виплатити, (а.с.21)
Як вбачається з наданих суду розрахункових документів ВАТ "Отрадівською птицефабрикою",яка здійснює експлуатацію даного житлового фонду, дійсно станом на 1 травня 1999 року мала місце заборгованість перед господарством по квартирній платі та комунальним послугам за ОСОБА_3. в сумі 653,48 грн. (а.с.68).
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердила , що дану заборгованість вона не сплатила, а виплатила ОСОБА_1.
Дані обставини підтверджуються довідками про оплату за комунальні послуги НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданими ВАТ "Отрадівська птахофабрика" , згідно яких з заробітної плати ОСОБА_1. проводились відрахування з заробітної плати і за станом на січень 2001 року заборгованість по комунальним послугам була виплачена повністю, (а.с.62-65)
Відповідно до ст..657 ЦК України договір- купівлі -продажу нерухомого майна підлягає укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається.
Далі матеріалам справи встановлено, що в 2004 -2005 роках ОСОБА_1. з одного боку , а ОСОБА_2 та ОСОБА_4, домовились між собою про укладення договору купівлі - продажу квартири №АДРЕСА_1 , в якій проживала ОСОБА_1., за яку ОСОБА_1. повинна була сплатити еквівалент 5000 долларів США.
Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4. заперечувала наявність даної угоди і домовленість по всім її суттєвим умовам, факт укладення такої угоди підтверджується слідуючими письмовими доказами:
- листом ОСОБА_2 від 26.05.2005 року , в якому вона просила виплатити їй 2000
долларів США, а іншу частину грошей після оформлення квартири.(а.с.14)
- листом ОСОБА_2 від 22.03.2005 року (а.с.54), в якому ОСОБА_2 просила
ОСОБА_1. також продати гараж біля будинку за 800 долларів США(а.с.54.
- розпискою ОСОБА_2 від 12 червня 2004 року, згідно якої в якості вона від ОСОБА_1. в якості застави отримала 6360 грн, таким чином фактично в червні 2004 року ОСОБА_2 отримала аванс за квартиру №АДРЕСА_1. (а.с. 19)
· письмовими розписками ОСОБА_2. від 12.06.2004 року на суму 6360 грн, ОСОБА_4. від 29 березня 2005 року на суму 280 грн, ОСОБА_4. від 10.06.2005 року, на суму 300 грн ОСОБА_4. від 09.08.2005року на суму 808 грн , ОСОБА_4. від 25 .08.2005 року на суму 1000 грн, ОСОБА_4. від 12.04.2005 року на суму 2600 грн та 28.05.2005 року на суму 2550 грн, в яких дані кошти також отримані в якості застави, тобто оскільки вони не були посвідчені нотаріально, то мала місце виплата авансу за квартиру.(а.с. 15-19):
· довідкою Єгорівської сільської ради №НОМЕР_4, згідно якої балансова вартість квартири №АДРЕСА_1 складає 20000 грн.(а.с.7):
довідкою агенства нерухомості, згідно якої середня вартість 1 кв.м, загальної площі в АДРЕСА_1 Роздільнянського району станом на 1 січня 2005 року складала 65-75 доларів
4
США , а тому середня вартість 3-кімнатної квартири загальною площею 64 кв.м, складала 4160-4800 долларів США (а.с.55).
Крім цього при передачі грошей ОСОБА_1 в сумі 1200 долларів США ОСОБА_2 в червні 2004 року зі слів ОСОБА_1. та ОСОБА_2 був присутній ОСОБА_7, який на той час співмешкав з ОСОБА_1. В судовому засіданні він підтвердив, що купити спірну квартиру запропонувала їм ОСОБА_2 за 5000 долларів, так як дізналась що вони шукають квартиру. В 2004 році ОСОБА_2 особисто отримала по розписці 1200 долларів США, як задаток за квартиру. Потім приїзжала її дочка ОСОБА_4 за грішми.
В цей час ОСОБА_1. продовжувала проживати в спірній квартирі, користувалася безперешкодно нею, провела ремонтні роботи, а також роботи по заміні водопроводу,(а.с.21,22), які фінансувала за власні кошти, так як вважала, що купила дану квартиру.
Оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_4. не відмовлялись від отримання коштів за продаж квартири, будь-яких заходів по виселенню з квартири ОСОБА_1. не приймали, таким чином вони погодились на виконання умов договору і домовились за всіма істотними умовами даної угоди і мали намір оформити нотаріально дану угоду в грудні 2005 року.
На час виконання даної угоди ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже досягла повноліття, і могла самостійно розпоряджатися своїм майном, в тому числі і нерухомим та укладати угоди на його відчуження.
Тим більше що в ході судового розгляду встановлено, що частина коштів, отриманих від ОСОБА_1. була витрачена на навчання ОСОБА_4.
Також судом установлено, що позивачка частково виконала умови укладеного договору.
В рахунок часткового виконання договору ОСОБА_1. передала ОСОБА_2.та ОСОБА_4. в якості авансу еквівалент 2750 долларів США, а саме 13750 грн.
Доказом часткового виконання позивачем угоди є розписки ОСОБА_2. від
2004 року на суму 6360 грн, ОСОБА_4. від 29 березня 2005 року на суму 280 грн, ОСОБА_4. від 10.06.2005 року, на суму 300 грн ОСОБА_4. від 09.08.2005року на суму 808 грн , ОСОБА_4. від 25 .08.2005 року на суму 1000 грн, ОСОБА_4. від
2005 року на суму 2600 грн та 28.05.2005 року на суму 2550 грн.
Суд не приймає до уваги в цій частині доводи відповідача ОСОБА_2 по те, що дані кошти були квартирною платою за період проживання ОСОБА_1. в їх квартирі з травня 2002 року з розрахунку еквівалент 35 долларів США щомісячно, так як в розписках вказувалось що дані кошти передавались в якості застави, тобто авансу, крім цього суду не надано доказів, укладення угоди щодо квартирною плати в сумі 35 долларів США ОСОБА_1 за проживання в квартирі.
Також судом встановлено, що станом на серпень 2005 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4. було передано 2750 долларів США, дана сума значно більша, ніж та, яка б мала бути за 32 місяці проживання навіть з розрахунку 35 долларів США(всб\ього 1120 долларів США), що також достовірно прідтверджує , що дані кошти були внесені ОСОБА_1 за придбання квартири.
Позивачка вказувала, що на час укладення угоди відповідачі проживали однією сім"єю і погодились з продажем даної квартири, однак відповідачі дані обставини заперечували.
Однак із наданих суду доказів вбачається, що дана угода була укладена між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_2, ОСОБА_4. з другого боку і не надано
5
доказів укладення даної угоди ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які є співвласниками спірної квартири.
Відповідачі ОСОБА_5. та ОСОБА_3. заперечуючи проти позову, вказували, що їм нічого не було відомо про те, що ОСОБА_2 продавала належну їм квартиру в АДРЕСА_1, грошів від її продажу вони не отримували, будь-яких доручень на продаж квартири вони не видавали.
Таки чином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мали повноваження на укладення договору купівлі - продажу квартири тільки відносно своїх часток в квартирі, які в совокупності складають 1/2 частину квартири і виходячи з суми домовленості 5000 долларів США за всю квартиру , вартість їх частки складає еквівалент 2500 долларів США, яка їм повністю сплачена ОСОБА_1 згідно розписок.
Тому суд вважає, що вимоги ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню і належить визнати дійсним договір купівлі продажу 1/2 частини квартири №АДРЕСА_1 Роздільнянського району , укладений між ОСОБА_1 з одного боку та ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з другого боку, а також визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири №АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області.
Судовий збір по справі складає 250 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду повністю.
В зв"язку з частковим задоволенням позову ОСОБА_1. (1/2 частину) на її користь з відповідача належить стягнути в рахунок відшкодування витрат по оплаті держмита 125 грн.
На підставі ст.220, 657 ЦК України в редакції 2003 року, керуючись ст. 10,11, 84, 88, 209,212,214-215,218 ЦПК України,
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним та визнання права власності на квартиру задовільнити частково.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини квартири №АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області, належної ОСОБА_2 та ОСОБА_4, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири №АДРЕСА_1 АДРЕСА_1 Роздільнянського району Одеської області
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 125 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку .ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: /підпис/ Ж.В.Теренчук
З оригіналом згідно:
Суддя: Ж.В.Теренчук