ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
16.08.06 Справа № А-17/122
Суддя Львівського апеляційного господарського суду Давид Л.Л. –доповідач у справі, розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім” за вих. № 53-юр.-23/153 від 28.07.2006 року
на постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2006 року
у справі № А-17/122
за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Івано-Франківськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім”, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область
про стягнення 59444,70 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2005 році,
В С Т А Н О В И В :
Учасниками адміністративного процесу є Позивач –Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім”.
Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.2006 року у справі № А-17/122 задоволенно позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів , м. Івано-Франківськ (надалі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім”, с. Мостище, Калуського району, Івано-Франківська область (надалі –Відповідач) про стягнення 59444,70 грн. штрафних санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у 2005 році.
12.07.2006 року до Господарського суду Івано-Франківської області поступила заява про апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду.
14.08.2006 року відкрито апеляційне провадження по справі.
Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Карпатнафтохім”, не погодившись з винесеною постановою, подав апеляційну скаргу ( вих. № 53-юр.-23/153 від 28.07.2006 року) , в якій покликається на те , що оскаржувана постанова винесена з невірним застосуванням судом норм матеріального права та неповним дослідженням матеріалів справи, а саме: судом невраховано те, що ТзОВ “Карпатнафтохім” утворене нам базі ЗАТ “Лукор” і основна маса людей 01.05.2005 року переведена із ЗАТ “Лукор” в ТзОВ “Карпатнафтохім” (до 01.05.2005 року на підприємстві скаржника працювало менше 50 чол. і звіти в центр зайнятості не подавались). З травня 2005 року скаржник звертася в Калуський міськрайонний центр зайнятості із листами за № 34/7 від 17.05.2005 року, № 34/8 від 18.05.2005 р., №34/9 від 19.05.2005 р., № 34/11 від 23.05.2005 р., № 34/12 від 24.05.2005 р., № 34/13 від 25.05.2006 р. про наявність вакантних посад. Як стверджує скаржник, з червня 2005 року на вимогу Калуського міськрайонного центру зайнятості ТзОВ “Карпатнафтохім” подавало звіти (форми № 3-ПН) про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках, дані обставини, на думку скаржника в оскаржуваній постанові судом в повній мірі не досліджені.
Скаржник зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. (із змінами і доповненнями) для підприємств встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Однак, цей Закон покладає на підприємства , установи, організації лише обов”язок створювати для інвалідів визначені умови праці та забезпечувати їм соціально –економічні гарантії, передбачені законодавством. На думку скаржника , положення вищезазначеного Закону, не покладають на підприємство обов”язок працевлаштувати інваліда. В Положенні про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затвердженому постановою КМУ № 314 від 03.05.1995 року , передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуваням побажань , стану здоров”я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Відповідно, до цього на підприємство покладено обов”язок створення робочого місця для працевлаштування інваліда якому не кореспондується обов”язок по працевлаштуванню останнього.
На думку скаржника, ним виконано всі вимоги по створенню робочого місця для працевлаштування інваліда, про що було повідомлено відповідні органи , які передбачені Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і стягнення з нього штрафних санкцій в сумі 59 444,70 грн. є неправомірним.
Дані обставини, на думку апелянта, є безумовною підставою для скасування постанови Господарського суду Івано-Франківської області.
Суд вважає за необхідне зобов’язати Позивача подати заперечення на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст.191 КАС України, зокрема, висловити свої міркування щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи наведене та керуючись, ст.ст. 165, 190, 197, п.п.6,7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, -
суддя У Х В А Л И В :
1. Позивачу до 28.08.2006 року подати заперечення на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ст. 191 КАС України, в тому числі відомості про бажання взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.
2. Сторонам до 28.08.2006 року вирішити питання про подання додаткових доказів з дотриманням вимог ст.195 КАС України та подати суду заяви про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст.197 КАС України.
3. Направити копію заяви про апеляційне оскарження та копію апеляційної скарги Позивачу по справі.
4. Ухвала надсилається учасникам адміністративного процесу для відома та виконання і оскарженню не підлягає.
5. Надіслати учасникам адміністративного процесу інформацію про їхні права та обов”язки .
Суддя-доповідач Л.Л.Давид