Справа №938/5/21

Провадження № 2/938/47/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано - Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Білоберізької сільської ради об`єднаної територіальної громади, третя особа без самостійних вимог: відділ з питань адмінпослуг та державної реєстрації Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно вартістю 129335 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та про визнання за позивачем права власності на будинок садибного типу №23, що знаходиться в присілку Горби села Хороцеве Верховинського району Івано - Франківської області та господарські будівлі і споруди, якіскладаються з літньоїкухні, навісу, вбиральні, стайні «Д», погребу, стайні «З».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його бабуся ОСОБА_2 , в зв`язку з чим відкрилася спадщина, до складу якої входить вищевказане нерухоме майно. Позивач, як він стверджує, є спадкоємцем на підставі її заповіту від 24.05.2009 року.

Право власності на житловий будинок з господарськими спорудами (садиба) зареєстроване на ім`я діда - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отримати свідоцтво про право власності він не встиг, оскільки видане воно після його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Це підтверджується випискою з інвентаразиційних матеріалів Коломийського міжрайонного бюро технічної інветаризації, якою також встановлено вартість будинковолодіння станом на 28.12.2020 року. Після смерті ОСОБА_3 його дружина - ОСОБА_2 , яка проживала з ним, фактично прийняла спадщину.

Ухвалою від 11.01.2021 року провадження у зазначеній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою від 11.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в яких просять розгляд справи провести без їх участі (а.с. 79,89).

Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача - Білоберізької сільської ради у судове засідання не з`явився, від сільського голови цієї сільської ради поступили до суду письмові заяви, в яких зазначається, що вказаний орган місцевого самоврядування не заперечує проти даного позову та просить розглядати дану справу у відсутності її представника (а.с. 72, 88).

Третя особа без самостійних вимог - відділ з питань адмінпослуг та державної реєстрації Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області у письмових поясненнях просить провести розгляд даної справи без участі їх представника (а.с.38-40)

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач та його представник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з таких міркувань.

Ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового аб омайнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

А способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Так, із змісту позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду справи є будинок садибного типу та господарські будівлі і споруди, які складаються з літньої кухні, навісу, вбиральні, стайні «Д», погребу, стайні «З», що знаходяться в

АДРЕСА_1 , що будівництво вказаного будинковолодіння закінчено в 1977 році (а.с.13) та при житті належало покійному ОСОБА_3 (а.с.13), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

У Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності ОСОБА_3 на домогосподарство, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на яке свідоцтво про право власності від 25.06.1990 року, видане виконавчим комітетом Верховинської районної ради на підставі рішення №89 від 19.06.1990 року (а.с.23).

Від імені ОСОБА_3 заповіти не посвідчувалися (а.с. 61). На дату його смерті, тобто станом на 12.03.1990 року у вказаному домогосподарстві були зареєстровані ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка було дружиною ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - його внук (а.с. 58, 13).

Оскільки цивільні відносини, пов`язані з прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_3 виникли й закінчилися до 01 січня 2004 року, тобто до набрання чинності Цивільним Кодексом України, то відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу суд при вирішенні даного спору застосовує до них положення ЦК Української РСР 1963 року.

Ст.ст. 524, 529 ЦК України ( в редакції 1963р.) передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом та заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина, батьки померлого.

У ст. ст.548,549 ЦК України (в редакції 1963 року) було закріплено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини; визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини; зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Таким чином, оскільки від імені спадкодавця ОСОБА_3 заповіти не посвідчувалися, то спадкоємство його спадкового майна здійснювалося за законом. Спадкоємцями за законом ОСОБА_3 були його дружина, ОСОБА_2 , та діти, ОСОБА_4 , 1955 року народження, та ОСОБА_5 , 1960 року народження (а.с. 58). Оскільки на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 з ним у домоволодінні, що розташоване в с.Хороцеве Верховинського району Івано-Франківського області, проживала його дружина, то саме вона фактично вступила в управління та володіння даного спадкового нерухомого майна. Їх діти, на момент смерті ОСОБА_3 з батьками не проживали, у зв`язку з чим фактично не вступили в управління та володіння спадкового майна померлого. Також вони не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (а.с.61).

Враховуючи вищевказане, ОСОБА_2 , яка постійно проживала з спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття його спадщини, вважається такою, що прийняла спадщину, відсутність у нього свідоцтва про спадщину не позбавляє його спадкоємців, тобто дружину, а після смерті останньої - її спадкоємців, права на спадщину. Така правова позиція вказана Верховним Судом в постанові від 31.08.2020 року у справі №350/1850/17, провадження №61-42603св18, а тому підлягає задоволенню позовна вимога позивача про встановлення факту прийняття його бабусею ОСОБА_2 спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У подальшому від імені ОСОБА_2 посвідчувався заповіт 24.05.2009 року (а.с.10), згідно з яким вона заповіла все своє майно своєму внукові ОСОБА_1 , 1968 року народження, який є сином її дочки - ОСОБА_6 . Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (а.с.69) заповіт ОСОБА_2 від 24.05.2009 року не скасовувався та не складався новий.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). У шестимісячний строк від дати її смерті, а саме 27.06.2014 року, ОСОБА_7 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом (а.с. 63). Однак, позивач не зміг успадкувати будинок (садибу) та господарські споруди, що знаходиться в АДРЕСА_1 , оскільки свідоцтво про право власності його дідусеві видане 25.06.1990 року, після смерті ОСОБА_3 , а його бабуся - ОСОБА_2 успадкувала вищевказане нерухоме майно за законом.

Крім того, інші спадкоємці ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час розгляду цієї справи в суді подали заяви такого змісту:

-ОСОБА_6 , мати позивача, подала заяву про задоволення позову її сина ОСОБА_1 щодо визнання права власності за ним на житловий будинок, що в с.Хороцеве, в якому проживала її матір - ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 ; на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 не претендує (а.с. 81);

-ОСОБА_5 , тітка позивача, подала заяву про задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання права власності за ним на житловий будинок, що в с.Хороцеве, в якому проживала її матір - ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 ; на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не претендує (а.с. 82-84);

-ОСОБА_4 , тітка позивача, подала заяву про задоволення позову ОСОБА_1 щодо визнання права власності за ним на житловий будинок, що в с.Хороцеве, в якому проживала її матір - ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 ; на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не претендує (а.с. 85-86).

Як вбачається із технічного паспорта на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1 (а.с. 18-22) вказане домогосподарство складається з житлового будинку «А» загальною площею 38,9 кв.м., що складається з коридору площею 7, 2 кв. м., кухні площею 11,9 кв. м., кімнати площею 17,3 кв. м., кладової площею 2,5 кв.м., літньої кухні «Б» площею 20, 6 кв.м., навісу «В» площею 10 кв.м., вбиральні «Г» площею 1, 0 кв. м., стайні «Д» площею 30,6 кв.м. , погребу «Ж» площею 6,0 кв.м., стайні «З» площею 13,6 кв.м.

За таких підстав, позивач, як спадкоємець за заповітом згідно норм спадкового права, став власником спадкового майна померлої ОСОБА_2 та набув право власності на будинок садибного типу АДРЕСА_1 та господарські будівлі і споруди, які складаються з літньої кухні, навісу, вбиральні, стайні «Д», погребу, стайні «З».

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщини, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу АДРЕСА_1 , та господарські будівлі і споруди, які складаються з

-житлового будинку «А» загальною площею 38,9 кв.м., що складається з коридору площею 7, 2 кв. м., кухні площею 11,9 кв. м., кімнати площею 17,3 кв. м., кладової площею 2,5 кв.м.,

-літньої кухні «Б» площею 20, 6 кв.м.,

-навісу «В» площею 10 кв.м.,

-вбиральні «Г» площею 1, 0 кв. м.,

-стайні «Д» площею 30,6 кв.м,

-погребу «Ж» площею 6,0 кв.м.,

-стайні «З» площею 13,6 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Білоберізькасільська рада об`єднаної територіальної громади - місце знаходження : вулиця Головна село Білоберізка Верховинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 40468386.

Суддя Чекан Н.М.