КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Фрич Т.В.

при секретарі судового засідання Сливі М.Ю.

за участю прокурора Васечко В.В.

захисника Стужука А.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві з застосуванням відеоконференцзв`язку апеляційну скарги захисника Стужука А.О., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Кантура І.С., погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури Рулою І.О., та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2021 року, зі зменшенням попередньо визначеної суми застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600,00 грн., щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хотів Києво - Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289 КК України.

Як вбачається з постановленого рішення, слідчий суддя, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 врахував наявні ризики у його поведінці, які продовжують існувати, обсяг досудового розслідування, який ще необхідно провести, на підставі чого прийшов до висновку, що більш м`який запобіжний захід не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Згідно доводів апеляційної скарги, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а також такою, яка постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального законодавства.

Так, апелянт вказує на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та існування в його поведінці ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим, на думку сторони захисту, слідчий суддя прийшов до помилкового висновку щодо можливості продовження останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, як вбачається з апеляційної скарги, клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містить жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 має намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На переконання адвоката Стужука А.О., заявлені органом досудового розслідування ризики у поведінці його підзахисного відсутні, або значною мірою зменшилися з моменту обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, на думку захисника, слідчим суддею не розглянута можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним в клопотанні ризикам.

Просить автор апеляційної скарги врахувати і дані про особу підозрюваного, який позитивно характеризується, має хронічні захворювання, двох малолітніх дітей на утриманні та матір, яка потребує догляду.

Крім того, Стужук А.О. звертає увагу на ту обставину, що слідчий суддя в ході судового розгляду не дотримався принципу змагальності сторін, а сам розгляд клопотання слідчого проведено з порушеннями правил підсудності, оскільки згідно ст. 132 КПК України, клопотання слідчого повинно було розглядатися слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва.

Також, апелянт зазначає, що слідчий суддя в порушення вимог чинного кримінального процесуального законодавства не визначив дату закінчення дії ухвали.

Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби в змозі забезпечити виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Підстави для застосування запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України, зокрема відповідно до частини другої вказаної норми закону ними є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Також, положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що, при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 199 КПК України, важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з`явилися нові.

Колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону слідчим суддею, під час розгляду клопотання слідчого про продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.

Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях є обґрунтованою, заявлені стороною обвинувачення ризики існують і в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та врахував характер слідчих дій, що необхідно було провести до його закінчення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, на цій стадії кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду справи по суті, зокрема перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки сукупність наданих матеріалів є достатньою, щоб вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.

Такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв`язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 289 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.

Також, сукупність наданих суду матеріалів вказує, що ризики, які були передумовою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на час продовження йому запобіжного заходу існували і, що інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не в змозі їм запобігти.

До висновку про ті обставини, що існуючи ризики продовжують існувати, колегія судів приходить через призму практики Європейського суду з прав людини та обсягу досудового розслідування, який ще необхідно було провести на момент постановлення оскаржуваної ухвали.

Таким чином, враховуючи вище наведене, а також конкретні обставини справи, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, які відносяться до категорії особливо тяжких, приймаючи до уваги розмір покарання, який загрожує останньому у разі доведення його винуватості, суспільну небезпеку інкримінованих йому дій, відсутність переконливих даних щодо стійких соціальних зв`язків та утриманців, а також його вік, стан здоров`я, спосіб життя взагалі, наявність судимості у минулому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено, що саме такий запобіжний захід може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, є співмірним з існуючими ризиками та тяжкістю інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Таке обмеження права ОСОБА_1 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Ті дані про особу підозрюваного, на які посилається сторона захисту, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку дії обраного йому запобіжного заходу. Крім того, вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи доводи захисника щодо порушення слідчим суддею, при розгляді клопотання про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, принципу змагальності сторін, оскільки з наданих суду матеріалів, зокрема журналу судового засідання та оскаржуваного рішення, вбачається, що в судовому засіданні було заслухано думку прокурора, захисника ті підозрюваного.

Також, є безпідставними і доводи сторони захисту з приводу тих обставин, що клопотання слідчого було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності. Так, постановою т.в.о. заступника начальника ГУ - начальника СУ ГУНП в Київській області Йовенка І.І. від 16 березня 2020 року, проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні визначено за місцем знаходження відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області, а саме: м. Київ, вул. Святошинська, 2-А, що територіально знаходить в Святошинському районні міста Києва та, відповідно до положень ст. 32 КПК України, відноситься до юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника з приводу тих обставин, що слідчий суддя не визначив дату закінчення дії постановленої ним ухвали, то вказані обставини не передбаченні положеннями ст. 372 КПК України, яка містить вимоги щодо змісту ухвали.

За таких обставин, на підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, оскільки постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об`єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв`язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційна скарга захисника Стужука А.О., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 199, 309, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області Кантура І.С., погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури Рулою І.О., та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 26 лютого 2021 року, зі зменшенням попередньо визначеної суми застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 630600,00 грн., відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Стужука А.О., який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Фрич Т.В.

Унікальний номер справи: 759/23430/20 Категорія ст. 199 КПК України

Номер апеляційного провадження: 11-сс/824/1110/2021 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Миколаєць І.Ю.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Присяжнюк О.Б.