ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

                  

15.08.06                                                                                           Справа  № 9/160-2646

Суддя Львівського апеляційного господарського суду  Давид Л.Л. –доповідач у справі, розглянувши матеріали апеляційної скарги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за вих. № 04-300/1295 від 03.08.2006 р.

на постанову  Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 року

у справі №  9/160-2646

за позовом  Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Тернопіль

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Житло”, м. Тернопіль

про стягнення 5145,00 грн. штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів та 96,41 грн. пені за порушення термінів сплати адміністативно-господарських санкцій,

В С Т А Н О В И В :

Учасниками адміністративного процесу є Позивач –Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Житло”.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2006 року у справі № 9/160-2646 відмовлено в задоволенні позовних вимог Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів , м. Тернопіль (надалі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Житло”, м. Тернопіль (надалі –Відповідач) про стягнення 5145,00 грн. штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів та 96,41 грн. пені за порушення термінів сплати адміністативно-господарських санкцій.

31.07.2006 року до Господарського суду Тернопільської області поступила заява (вих. № 04-286/1257 від 24.07.2006 року) про апеляційне оскарження постанови  місцевого господарського суду.

14 серпня 2006 року відкрито апеляційне провадження по справі.

Позивач –Тернопільське облане відділення Фонду соціального захисту івалідів , не погодившись з винесеною постановою, подав апеляційну скаргу (за вих. № 04-300/1295 від 03.08.2006 року) , в якій покликається на те , що оскаржувана постанова винесена з  невірним застосування судом норм матеріального права , а саме: судом помилково застосовано п. 6 Указу Президента “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб”єктів малогопідприємництва” №727/98 від 03.07.1998 року та невірно трактовано лист Фонду соціального захисту інвалідів України “Відносно порядку сплати штрафних санкцій за невиконання вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” , в якому вказано, що суб”єкт малого підприємництва , який сплачує єдиний податок , не є платником внесків до Фонду соціального захисту інвалідів в Україні, дане положення спростовується тим, що відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено , що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства , організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи , які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону , щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Відповідно до вищезазначеного , скаржник вважає, що суб”єкти , що використовують найману працю за порушення нормативу робочих місць несуть відповідальність, тобто сплачують суми адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, а не внески , як це вказано в Указі. Крім цього скаржник вказує, що у своєму листі від 27.03.2006 року № 06ю-48/503-140/1 , Фонд соціального захисту інвалідів зазначає, що Указ Президента України № 727(727/98) від 03.07.1998 року надає підприємствам право обирати спрощену систему оподаткування , що полягає в можливості заміни сплати низки податків і зборів (обов”язкових платежів), сплатою єдиного податку, але не звільняє від виконання нормативів по створенню робочих місць для інвалідів та сплати адміністативно-господарських санкцій за їх недотримання.

Дані обставини, на думку апелянта, є безумовною підставою для скасування постанови  Господарського суду Тернопільської області.

Суд вважає за необхідне зобов’язати Відповідача подати заперечення на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст.191 КАС України, зокрема, висловити свої міркування щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи наведене та керуючись, ст.ст. 165, 190, 197, п. п. 6,7 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України,  -

суддя  У Х В А Л И В :  

1.          Відповідачу до 28.08.2006 року  подати заперечення на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ст. 191 КАС України, в тому числі відомості про бажання взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції. Подати суду докази (належним чином завірені) про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 році , докази атестації створених робочих місць , повідомленн про це службу зайнятості і обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

2.          Сторонам до 28.08.2006 року вирішити питання про подання додаткових доказів з дотриманням вимог ст.195 КАС України та подати суду заяви про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст.197 КАС України.

3.          Направити копію апеляційної скарги Відповідачу по справі.

4.          Ухвала надсилається учасникам адміністративного процесу для відома та виконання і оскарженню не підлягає.

5.          Надіслати учасникам адміністративного процесу інформацію про їхні права та обов”язки .

Суддя-доповідач                                                                 Л.Л.Давид