Справа № 347/424/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року                                                м. Косів

Суддя Косівського районного суду Івано-Франківської області Кіцула Ю. С., з участю особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Косівського відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 , не працює,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и л а:

04.03.2021 року до Косівського районного суду Івано-Франківської області надійшли адмінматеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Так, щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №045778 від 02.03.2021 року, згідно з яким 28.02.2021 року близько 00:30 год. в с. Вербовець, Косівського району, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, суду пояснив, що дійсно 28.02.2021 року прийшов за місцем проживання колишньої дружини ОСОБА_2 в стані алкогольного сп?яніння, щоб помиритися з нею. Однак, примирення так і не відбулося, оскільки на виклик колишньої дружини приїхали працівники поліції, в зв?язку із чим він покинув її господарство. Жодних дій відносно неї фізичного чи психологічного характеру не вчиняв.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст. 173-2 КУпАП України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За змістом диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №045778 від 02.03.2021 року (а.с.1), ОСОБА_1 ставиться в вину вчинення домашнього насильства психологічного характеру.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення, всупереч вимог ст. 256 КУпАП, не міститься чіткого формулювання суті адміністративного правопорушення вчиненого ОСОБА_1 , винуватість у скоєнні якого має доводитися в суді.

Водночас, як згідно письмових пояснень ОСОБА_1 даних працівниками поліції 02.03.2021 року (а.с.4), так і пояснень даних ним в судовому засіданні, встановлено, що до будинку колишньої дружини він прийшов із наміром помиритися, і будь-якого домашнього насильства психологічного характеру відносно неї не вчиняв.

Крім цього, згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , 28.02.2021 року близько 00.30 год. до її господарства в стані алкогольного сп?яніння прийшов її колишній чоловік ОСОБА_1 і намагався потрапити до будинку, а вона його не впускала, і зателефонувала в поліцію (а.с.3).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №045778 від 02.03.2021 року, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 - складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

                                       п о с т а н о в и л а :

       Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

       Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

       Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя                                                                        Ю. С. Кіцула