Справа  № 2а-319/10

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

09 лютого 2010 року                                     м. Черкаси

Придніпровський   районний суд  м. Черкаси в складі:

    головуючого-судді                  Бассак Т.Є.

    при секретарі                           Петриченко Ю.П.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про  визнання дій відповідача щодо відмови  виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за  2006– 2009р.р., -

в с т а н о в и в:

Позивач –ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання дій відповідача неправомірними та зобов»язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30%. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на неї поширюється дія Закону України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст.6 даного Закону  їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням їй відмовлено у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги, а тому дії останнього суперечать положенням Конституції України та законам України і таким  чином, порушені її права. Саме відповідач повинен здійснити нарахування та виплату такої допомоги. Просить визнати дії відповідача протиправними; зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  в сумі 4389грн. 90коп. за період 2006 – 2009р.р., зобов»язати  відповідача нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до Закону в подальшому при нарахування пенсії, судові та матеріальні витрати, пов’язані з даною справою, покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити. Доповнила вимоги в частині 2009 року, а саме, - просила зобов»язати відповідача вчинити дії з січня по грудень 2009 року включно.

Відповідач – управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси – за дорученням Лизуненко С.О., як в письмовому запереченні, так і в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог і просив відмовити у їх задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1. відноситься до категорії «діти війни». Їй, з  01.01.2007р., як інваліду призначена надбавка  як «дитина війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а саме: з 01.0.2007 року – 19,00 грн, з 01.04.2007 року – 20,30 грн., а з  01.10.2007 року – 20,55 грн., а з  01 січня 2008р., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни 10% прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2008р. по 31.03.2008р.– 47грн.; з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – 48,10грн.; з 01.07.2008р. по 30.09.2008р.– 48,20грн.; з 01.10.2008р. – 49,80грн.

. Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Реалізація приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету ПФУ, бюджет ПФУ щорічно затверджується КМУ. П.9 Положення «Про пенсійний Фонд України» передбачено вичерпний перелік  напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Вважає, що ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету ПФУ, який затверджує КМУ. Зазначивши, що законодавчою владою не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір доплат, а тому відсутні підстави щодо зобов»язання відповідача провести перерахунок пенсії і забезпечити її виплату територіальним органом ПФУ. Крім того зазначила, що постановою КМУ від 28.05.2008р. №530  визначено той розмір виплат, який і здійснюється відповідачем. Зазначає, що управління ПФУ у Придніпровському районі будь-яких порушень законодавства відносно ОСОБА_1не допустило. Представник відповідача також просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення позивачем строків звернення до суду, передбачених ст. 99 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи,  в результаті повного,  всебічного та об’єктивного їх дослідження, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером інвалідом і відповідно до відмітки в пенсійному посвідченні ОСОБА_1. має право користуватися пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Згідно листа від 16.10..2009р. управлінням пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, ОСОБА_1 - з  01.01.2007р., як інваліду призначена надбавка  як «дитина війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, а саме: з 01.01.2007 року – 19,00 грн, з 01.04.2007 року – 20,30 грн., а з  01.10.2007 року – 20,55 грн., а з  01 січня 2008р., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни 10% прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2008р. по 31.03.2008р.– 47грн.; з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – 48,10грн.; з 01.07.2008р. по 30.09.2008р.– 48,20грн.; з 01.10.2008р. – 49,80грн.

 Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. дію ст.6 згаданого Закону на 2006 рік було зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. до ст. 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але у 2006 році пільги, встановлені ст.6 зазначеного Закону запроваджені не були. Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. неконституційними визнані не були і діяли протягом 2006 року.

Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 вище вказаного Закону, з урахуванням ст. 111 цього Закону було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007 року положення п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону, визнано неконституційними.  

 Відповідно до положень ст. 99 КАС України, - адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Крім того, положеннями ст. 100 КАСУ передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За матеріалами справи встановлено, що позов про зобов»язання відповідача вчинити певні дії щодо нарахування та забезпечення виплатити допомоги як «дитині війни» за 2006 - 2009р.р.,- позивач подала до суду лише 02 листопада 2009р., тобто порушивши строки звернення до суду за захистом своїх прав.  Ні в позовній заяві, ні в судовому засіданні позивач не обґрунтувала  свої доводи та не надала доказів щодо порушення нею строків звернення до суду з поважних причин. Тому, з цих підстав, не підлягає задоволенню  вимога в частині зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу соціальну допомогу за 2006р. -  2008р.

Пунктом 41 розд. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, - встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначене положення закону  визнане таким, що не відповідає Конституції України.

З огляду на викладене, вбачається, що станом на 01.01.2009 року діє редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому, в 2009 році, відповідач був зобов»язаний виплачувати позивачці підвищення  на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до п.2.2 п.п.3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (№5-5 від 25.02.2008р., №11-2 від 27.06.2002р.), - головні управління Пенсійного фонду України в областях організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах.

Положенням про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах (№5-5 від 25.02.2008р., №8-2 від 30.04.2002р.) передбачено, що управління Пенсійного Фонду України в районах у містах  призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства; забезпечує ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування та автоматизовану обробку інформації у районі (місті).

Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов»язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ у Придніпровському районі м. Черкаси, за місцем проживання позивача.  

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  Крім того, статтею 3 ч.2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на вищенаведене та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів України, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме  положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується вимог ОСОБА_1.в частині зобов»язання відповідача провести виплату соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то в цій частині слід відмовити, оскільки при задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, тим самим охоплюються позовні вимоги позивача в повному обсязі.  Не підлягає до задоволення і вимога в частині зобов»язання відповідача нараховувати позивачці щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахування пенсії, оскільки згідно ч.2 ст.2 КАСУ до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дія чи бездіяльність суб»єктів владних повноважень. Тобто предметом позову можуть бути вже вчинені рішення, дії чи бездіяльність, а не ті, які можуть бути вчинені в майбутньому і відновленню підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено в майбутньому.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення,  а саме, - слід визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_1 .щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, - протиправною; зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 02.11.2008 року по 31 грудня 2009 року включно за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008-2009р.р., згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, Законом України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 09.07.2003р. «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р., рішенням Конституційного Суду України від  22.05.2008р., ст. ст. 17, 94, 99, 100, 160, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про  визнання дій відповідача щодо відмови  виплати щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною, зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги за  2006– 2009р.р. задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 02.11.2008 року по 31 грудня  2009 року  - протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 02 листопада 2008 року по 31  грудня 2009 року включно за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008-2009р.р., згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В решті частині позову відмовити.

  Заяву про апеляційне оскарження постанови  суду першої інстанції може бути подано через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання  постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий:                      Т.Є. Бассак