Справа № 2-833/2010                                                                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 13  травня   2010  року   Вознесенський міськрайонний  суд  Миколаївської області в складі: головуючого – судді Серебрякової Т.В., при секретарі судового засідання - Лукіянчиної Т.І., за участю - представника позивача Матвєєнка І.Ю.,  відповідача  ОСОБА_2,  розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні в залі суду  в місті Вознесенськ Миколаївської області  цивільну справу за позовом   Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”   до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про  стягнення  заборгованості за кредитним договором ,  -

ВСТАНОВИВ:

В березні  2009  р.  Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк” (далі – ПАТ „УкрСиббанк”) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3  про  стягнення  заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що 28 грудня 2005 р. між сторонами був укладений Кредитний договір №688-Ф, за умовами якого банк надав відповідачу  ОСОБА_2   кредит   в сумі                 17 100  (сімнадцять  тисяч сто) доларів США, зі сплатою процентної ставки у розмірі 12.5% річних,   з  кінцевим терміном повернення кредиту до 27 грудня 2026 р., в обмін на зобов’язання позичальника повернути  кредит у повному обсязі в терміни, встановлені  Графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується  інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди  сторін, або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 Договору на підставі   будь-якого з п.п.2.3,4.9,5.3,5.6,5.9,7.4,9.2  обумовленого договору.  

В якості забезпечення  виконання  даного зобов’язання  був укладений письмовий  договір поруки  від 28 грудня  2005 р.  між позивачем та відповідачкою  ОСОБА_3, відповідно до якого остання взяла  на себе зобов’язання  перед  кредитором відповідати  по зобов’язанням боржника  - ОСОБА_2, які виникають  з умов  Кредитного договору  №688-Ф від  28 грудня  2005 р., в повному обсязі цих зобов’язань.                      

Посилаючись на те, що банк у повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання, відповідно до умов кредитного договору, а відповідач ОСОБА_2   незважаючи на це, порушив  його, оскільки, зобов’язання  за вказаним договором належним чином не виконав, в наслідок чого станом на  08 лютого  2010 р.  утворилась заборгованість  по кредитному договору  в сумі 129 658  (сто двадцять девять  тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 73 коп. (16 206 доларів США 54 цент.), позивач просив позов задовольнити, стягнути  з відповідачів в солідарному порядку   на користь банку заборгованість за кредитним договором  в розмірі  – 129 658  (сто двадцять девять  тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 73 коп.,  з яких: заборгованість  за  кредитом –  115 090 (сто п’ятнадцять  тисяч дев’яносто) грн. 55 коп., заборгованість за  процентами  – 13 152 (тринадцять тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 26 коп.,  пеня за несвоєчасне погашення заборгованості  за кредитом  та нарахованим процентам   в розмірі  1 415 (одна тисяча чотириста п’ятнадцять)  грн. 92 коп.,  та в повернення сплачених позивачем при зверненні з позовом до суду  1 296 грн. (одна тисяча двісті дев’яносто шість) грн. 58 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на те, що  відповідач               ОСОБА_2 своєчасно  не виконав  взяті на себе зобов’язання  за  договором кредиту,  який  укладено у письмовій формі, внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму  129 658  (сто двадцять девять  тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 73 коп. та вказана сума  на час розгляду справи останнім   не погашена,   просив  позов задовольнити. При цьому, також вказував, що  рішенням  Загальних Зборів акціонерів  від 27  жовтня 2009 р.  Акціонерний комерційний інноваційний банк ?крСиббанк” у зв’язку  з приведенням своєї діяльності  у відповідність до норм Закону України  ?ро  акціонерні товариства”  змінив своє  найменування на ПАТ „УкрСиббанк”.  Окрім того, представник позивача просив  стягнути з відповідачів  на користь позивача  судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення поточної заборгованості за кредитним договором   та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань  визнав. Вимоги в частині  дострокового повернення  частини кредиту  не визнав, посилаючись на відсутність його вини  за неналежне виконання  договірних  зобов’язань.  Окрім того, при вирішенні справи просив врахувати погіршення  його фінансового стану.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, направила на адресу суду письмову заяву відповідно до якої позовні вимоги визнала частково та просила розглянути справу у її відсутність.  Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідачки ОСОБА_3, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, судом встановлені  наступні факти  та  відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що  відповідно до рішення  Загальних Зборів акціонерів   від                 27 жовтня 2009 р. відбулася зміна найменування юридичної особи Акціонерний  комерційний інноваційний банк „УкрСиббанк”   на  ПАТ „УкрСиббанк”.

Згідно Статуту, позивач -  ПАТ „УкрСиббанк”  є юридичною особою,  діє на підставі Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Закону України „Про фінансові послуги  та державне регулювання  ринків  фінансових послуг”,  Закону України „Про акціонерні товариства”, а також Статуту.    

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_2 та банком                              28  грудня  2005 р. був укладений  письмовий Кредитний  договір №688-Ф, за умовами якого Банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі  17 100  (сімнадцять  тисяч сто)  доларів США, в порядку та на умовах, визначених  вказаним договором,   зі сплатою процентної ставки у розмірі 12.5% річних,  яка  кожного наступного місця кредитування підлягає перегляду відповідно до умов п.9.2 вказаного договору, в  обмін на зобов’язання  позичальника повернути кредит у повному обсязі в терміни до 27 грудня 2026 р., встановлені Графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується  інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди  сторін, або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 Договору на підставі  будь-якого з п.п.2.3,4.9,5.3,5.6,5.9,7.4,9.2 договору.  

Відповідно до ст.ст.204,227 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність  прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

При цьому, чинність кредитного договору  №688 – Ф  від 28 грудня  2005 р.  в судовому засіданні  сторонами не оспорювалася, а факт   виконання  позивачем   умов кредитного договору  знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами мають місце договірні  відносини,  зокрема, кредитні.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша  фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором  застосовуються положення  щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом  і не випливає із  суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України  позичальник зобов’язаний повернути кредитодавцю  кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Проте, відповідно до розрахунку, наданого як доказ ПАТ „УкрСиббанк”,    відповідач  ОСОБА_2  взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного  погашення належних за кредитним договором платежів не виконав, в наслідок чого утворилась заборгованість за  вказаним договором, яка станом на 08 лютого  2010 р. становить  129 658  (сто двадцять девять  тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 73 коп.,  у тому числі: заборгованість  за  кредитом –  115 090 (сто п’ятнадцять  тисяч дев’яносто) грн. 55 коп., заборгованість за  процентами   – 13 152 (тринадцять тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 26 коп.,  пеня за несвоєчасне погашення заборгованості  за кредитом  та нарахованим процентам   в розмірі  1 415 (одна тисяча чотириста п’ятнадцять)  грн. 92 коп.                

03 грудня 2009 р.  боржнику та  поручителю було направлено претензію про дострокове  повернення  кредиту. Але, на письмове  повідомлення позивача про порушення умов  кредитного договору, відповідачі   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не реагували та заборгованість за  кредитним договором  на час розгляду справи в суді  не погасили.

За таких обставин, невиконання умов кредитного договору №688-Ф  від 28 грудня 2005 р.,  знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, що дає підстави до застосування правових наслідків встановлених договором або законом, відповідно до ст.611 ЦК України.

 Так, згідно Розділу 11  вказаного Кредитного договору,  сторони погодили, що  у разі  застосування будь–якого  з п.п. 2.3, 4.9, 5.3,  5.5, 5.6, 5.9, 7.4, 9.2 обумовленого договору,   банк  має право визнати термін повернення  кредиту таким,  що настав, згідно з п.1.2.2 даного договору та вимагати дострокового  погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати.

Окрім того,   за порушення  термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та /або  комісій  позичальник  сплачує  банку  додатково  до встановленої  процентної ставки  за кредит пеню із розрахунку 0.2 відсотка від суми зазначеної  заборгованості (суми кредиту та/або процентів  по кредиту та/або комісії), розрахованої  за кожний  день  прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але не більше подвійної облікової  ставки НБУ, що діяла в період, за який  сплачується пеня  (п. 7.1 вищезазначеного  кредитного договору).

Відповідно до вимог ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Окрім того, за правилами  ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та  поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.  

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки  (ч.2 ст. 554 ЦК України).

З тексту договору поруки від 28 грудня 2005 р., видно, що  сторони встановили, що у випадку невиконання  відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань  за кредитним договором, останній  та поручитель ОСОБА_3  відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно п.1.1  письмового договору поруки, поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що й боржник.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між  сторонами  мали місце  договірні правовідносини, які повинні виконуватися  належним чином відповідно до умов договору  та в установлений строк  (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України). Проте, відповідачі  порушили  умови  договору, тому з врахуванням вимог ст.526 ЦК України та  умов Договору   повинні   відповідати за неналежне виконання  взятих на себе зобов’язань.

Разом з тим, що стосується  вимог про стягнення суми пені, то суд виходить з  того,  що   ч.3 ст.551 ЦК України дозволяє зменшити  розмір неустойки  за рішенням суду,  за наявності кількох умов:  а) якщо розмір неустойки  значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов’язання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення.  Враховуючи, що діючим законодавством  не наводиться  чіткий перелік таких обставин та це питання  повинно вирішуватися  на підставі аналізу конкретної ситуації, тому  суд вважає  за можливе з врахуванням обставин справи,  які стосуються  причин невиконання відповідачами взятих  на себе зобов’язання, а також   майнового стану останніх, зменшити розмір  пені та стягнути її з  відповідачів   в сумі 707 (сімсот сім) грн. 96 коп.     

З врахуванням вищенаведеного та  відповідно до ст.ст.1049,1054 ЦК України, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, а з відповідачів    на користь позивача  підлягає  стягненню  розмір заборгованості  за кредитним договором   на загальну суму  128 950  (сто двадцять вісім  тисяч дев’ятсот   п’ятдесят) грн. 77 коп.,  у тому числі: заборгованість  за  кредитом –  115 090 (сто п’ятнадцять  тисяч дев’яносто) грн. 55 коп., заборгованість за  процентами   – 13 152 (тринадцять тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 26 коп.,  пеня за несвоєчасне погашення заборгованості  за кредитом  та нарахованим процентам   в розмірі  707 (сімсот сім)  грн. 96 коп.                

Відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідачів на користь позивача ПАТ „УкрСиббанк”  підлягають стягненню  в повернення сплаченого судового збору в розмірі 1 289 (одна тисяча  двісті вісімдесят дев’ять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять)  грн. 00 коп. (з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21 грудня 2005 р. „Про затвердження порядку виплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом  цивільних та господарських справ” (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 р. №825), яка передбачає, що сума витрат у справі позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становить 120  (сто двадцять) грн. 00 коп.

 Керуючись ст.ст.10,11, 88,209, 212, 213, 214,215  ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов   Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк”   до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про  стягнення  заборгованості за кредитним договором  задовольнити частково.

Стягнути солідарно  з ОСОБА_2 та ОСОБА_3  на користь Публічного акціонерного товариства  „УкрСиббанк”  заборгованість  за  кредитом  в сумі   115 090 (сто п’ятнадцять  тисяч дев’яносто) грн. 55 коп., заборгованість за  процентами  – 13 152 (тринадцять тисяч сто п’ятдесят дві) грн. 26 коп.,  пеню за несвоєчасне погашення заборгованості  за кредитом  та нарахованим процентам   в розмірі  707  (сімсот сім)  грн. 96 коп., а всього - 128 950  (сто двадцять вісім  тисяч дев’ятсот  п’ятдесят) грн. 77 коп. заборгованості  за   кредитним договором  №688 – Ф  від 28 грудня   2005  р.,  що утворилась  станом на 08 лютого  2010 р.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3   на користь Публічного акціонерного товариства  „УкрСиббанк” судовий збір     в розмірі  1 289  (одна тисяча двісті вісімдесят дев’ять) грн. 50  коп., тобто з кожного по  644 (шістсот сорок чотири) грн. 75 коп.

Стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 та ОСОБА_3   на користь Публічного акціонерного товариства  „УкрСиббанк”       витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120  (сто двадцять) грн. 00 коп., тобто з кожного по  60 (шістдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд  Миколаївської області   шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                                     Т.В. Серебрякова