справа № 208/8927/18

№ провадження 1-кс/208/3103/18

УХВАЛА

28 грудня 2018 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі:

слідчого судді Нельге Д.В.

за участю секретаря Севастьянової Л.М.,

за участю слідчого Білого Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Шульга В.В. «Про арешт майна», -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, в провадженні якого знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040160002110 від 23.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України, звернувся з погодженим з прокурором клопотанням, в якому просить суд, з метою збереження речових доказів, накласти арешт на речі, визнані Постановою слідчого речовими доказами у кримінальному провадженні.

В обґрунтування потреби застосування даного виду заходів забезпечення кримінального провадження слідчий посилається на те, що, органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР №12018040160002110 від 23.12.2018р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України.В ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження слідчим СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області 23.12.2018р., в ході огляду, було виявлено та вилучено зазначене у клопотанні майно, а саме: ніж; куртку спортивну чоловічу синього кольору; светр чоловічий, які у подальшому визнано речовими доказами. Оскільки, незастосування арешту майна, як зазначає слідчий, може спричинити у подальшому приховування, пошкодження, знищення, чи втрату речових доказів, просить суд накласти арешт на вищевказане майно на підставі ст.ст.170, 171 КПК України.

В судовому засіданніслідчий підтримав клопотання, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Дослідивши матеріали вказаного клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно абз.2 частини першої статті 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як встановлено судом в ході розгляду даного клопотання, 23.12.2018р. органом досудового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018040160002110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України,

Згідно протоколу огляду місця події, 23.12.2018р. слідчим СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області здійснено огляд, в ході якого вилучено: ніж; куртку спортивну чоловічу синього кольору; светр чоловічий.

Постановою слідчого від 25.12.2018р., вилучені в ході вищевказаного огляду речі визнано речовими доказами, та, водночас, зазначено про зберігання вказаних речових доказів при матеріалах кримінального провадження.

Згідно ч.2 ст.100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ №1104 від 19.11.2012р. «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», затвердженоПорядок

зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження (далі - Порядок).

Згідно п.4 вищевказаного Порядку, речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

Згідно п.5 вищевказаного Порядку, умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.

Згідно п.7 вищевказаного Порядку, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, який здійснює таке провадження.

Документи, які є речовими доказами, повинні зберігатися вкладеними між чистими аркушами паперу в конвертах. На таких документах забороняється робити будь-які помітки, написи і перегинати їх. У разі наявності великої кількості документів вони складаються в окремий пакет. На конверті (пакеті) зазначається перелік документів, що вкладені в нього.

Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об`ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).

При цьому, згідно п.8 вищевказаного Порядку, відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, який здійснює таке провадження.

Як встановлено судом в ході розгляду даного клопотання, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано слідчим речовим доказом, та, відповідно до ч.2 ст.100 КПК України, зберігається разом з матеріалами кримінального провадження у сторони кримінального провадження, якій він наданий добровільно.

Відповідно дост.100 КПК України, та, вищевказаного Порядку, обов`язок зберігати речові докази, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, покладено на слідчого, який здійснює таке провадження.

Встановивши, таким чином, в ході розгляду даного клопотання, що, майно, на яке слідчий просить накласти арешт, зберігається разом з матеріалами кримінального провадження у сторони кримінального провадження, слідчий суддя, дослідивши матеріали даного клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного клопотання, оскільки особа, що його подала, не довела необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.173 КПК України, слідчий суддя, -

У х в а л и в:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кам`янського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Шульга В.В. «Про арешт майна» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя Нельга Д. В.