ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
15.08.2006 року Справа № 2/98н-ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бойченка К.І.
суддів Медуниці О.Є.
Парамонової Т.Ф.
секретар
судового засідання: Антонова І.В
за участю представників:
від позивача: Солоніченко О.В., представник за довіреністю,
довіреність від 16.03.06 № 20/10;
від першого відповідача: Скрилова І.І., провідний спеціаліст –юрисконсульт
юридичного відділу, довіреність від 12.12.05
№ 8323/06;
від другого відповідача: не прибув;
від третього відповідача: Кабанець С.В., головний спеціаліст юридичного
відділу, довіреність від 14.04.06 б/н;
від четвертого відповідача: Кабанець С.В., головний спеціаліст –юрист
юридичного відділу, довіреність від 24.07.06
№ 9476/07-10;
розглянувши
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Науково-
виробничої фірми “Луганські акумулятори”,
м. Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 19.06.06
у справі № 2/98н-ад (суддя Седляр О.О.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства Науково-
виробничої фірми “Луганські акумулятори”,
м. Луганськ
до першого відповідача: Управління Пенсійного фонду України
в Ленінському районі м. Луганська;
до другого відповідача: Управління Пенсійного фонду України
у Перевальському районі Луганської області;
до третього відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України
в Луганській області, м. Луганськ;
до четвертого відповідача: Управління Пенсійного фонду України, м. Київ;
про визнання недійсним повідомлення
та скасування рішень
В С Т А Н О В И В:
У березні 2006 року відкрите акціонерне товариство Науково –виробничої фірми „Луганські акумулятори” (далі за текстом –ВАТ НВФ „Луганські акумулятори”, позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою з вимогами визнати недійсним повідомлення (розрахунок) фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності з частиною 2 „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Управління Пенсійного фонду України у Перевальському районі Луганської області на суму 1393 грн. 50 коп. щомісячно протягом року, відправлене листом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 19.09.05 № 5997/06 та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 17.10.05 № 6711/06, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.11.05 № 4642/04-10, Пенсійного фонду України від 26.01.06 № 912/07-10.
У позові відповідачем визначений Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.
Господарський суд Луганської області ухвалою господарського суду Луганської області від 18.04.06 залучив до участі у справі у якості другого відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Перевальському районі Луганської області, третього відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та четвертого відповідача –Управління Пенсійного фонду України.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що:
- листом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 19.09.05 № 5997/06 на його адресу був надісланий розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених у відповідності з частиною 2 „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у частині пенсій, призначених у відповідності з п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” на суму 1393 грн. 50 коп. щомісячно на протязі року. Даний розрахунок був складений Управлінням Пенсійного фонду України у Перевальському районі Луганської області. Вказане повідомлення –розрахунок було оскаржене позивачем у адміністративному порядку;
- рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 17.10.05 № 6711/06, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.10.05 № 4642/04-10 та Пенсійного фонду України від 26.01.06 № 912/07-10 скарги позивача були залишені без задоволення;
- рішення Пенсійного фонду України від 26.01.06 № 912/07-10 суперечить раніш прийнятому рішенню Пенсійного фонду України від 06.10.05, з аналогічної скарги, відповідно до якого переписано прийняти міри відносно додержання законодавства підвідомчими органами при здійсненні розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 „Прикінцевих положень” Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у частині пенсій, які призначені у відповідності з п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та підлягають скасуванню.
Перший відповідач відзивом на позовну заяву від 27.03.06 № 4188/07 позовні вимоги відхилив, посилаючись на те, що положення Закону України “Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”( далі –Закон № 2181-ІІІ) застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та нарахування пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначений Законом України від 09.07.03 № 1058-ІУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Також він посилається на те, що строки надіслання повідомлень відповідачеві у відповідності до п. 6.10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.03 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663 (далі –Інструкція), не передбачені. Крім того, п. 6 Інструкції не передбачено надіслання повідомлень про розрахунок сум по пільгових пенсіях листом з повідомленням про вручення, або передача посадовій особі підприємства. Також він посилається на те, що рішення, які оскаржуються, стосуються окремих зобов’язань та не мають загального характеру.
Другий відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Третій відповідач відзивом на позовну заяву від 04.05.06 № 1796/07-10 позовні вимоги відхилив, посилаючись на правомірність складеного повідомлення - розрахунку у відповідності з вимогами ст. 13 Закону № 1788 та на те, що положення Закону № 2181-ІІІ застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та нарахування пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначений Законом № 1058-ІУ. Крім того, він посилається на те, що при надісланні позивачу розрахунку про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, територіальне управління Пенсійного фонду діяло в порядку, межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Також він послався на те, що скаргу позивача на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, яка надійшла до головного управління, було розглянуто та винесене відповідне рішення.
Четвертий відповідач відзивом на позовну заяву від 27.04.06 № 5340/07-20 позовні вимоги відхилив з підстав правомірності складання розрахунку Управлінням Пенсійного фонду України у Перевальському районі Луганської області, посилаючись на те, що положення Закону № 2181-ІІІ застосовуються відносно стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та нарахування пені та штрафних санкцій, але не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначений Законом № 1058-ІУ. При цьому, він зазначив, що скаргу позивача на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, яка надійшла до управління, було розглянуто та винесене відповідне рішення.
Постановою господарського суду Луганської області від 19.06.06 по даній справі у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою місцевого господарського суду, ВАТ НВФ „Луганські акумулятори” подало до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 27.06.06 № 07/1159, в якій просить згадану постанову скасувати і позов задовольнити.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що:
- місцевим господарським судом не визначено яким законом регулюється порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;
- з прийняттям Закону 1058-ІУ не були змінені вимоги Законів № 2181-ІІІ і № 400 у частині, яка регулює порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що положення Закону № 2181-ІІІ не зачіпають порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;
- суд першої інстанції не встановив яким законом визначено підстави, межі повноважень та спосіб, у який зобов’язані діяти органи Пенсійного фонду України при направлені повідомлень про фактичні витрати на виплати та доставку пільгових пенсій;
- сплата витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не є обов’язковою і органи Пенсійного фонду України не мають права направляти повідомлення про сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Перший, третій та четвертий відповідачі подали заперечення на доводи апеляційної скарги позивача, якими вважають постанову суду першої інстанції, яка оскаржується, законною та обґрунтованою, а доводи скарги –безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та діючому законодавству.
Розпорядженням від 12.07.06 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства Науково –виробничої фірми „Луганські акумулятори” від 27.06.06 № 07/1159 на постанову господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі № 2/98н-ад призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., суддя –Баннова Т.М., суддя –Парамонова Т.Ф.
У зв’язку з відпусткою судді Баннової Т.М. розпорядженням від 14.08.06 першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю Баннову Т.М. виключено із складу судової колегії по розгляду апеляційної скарги по даній справі та введено до складу колегії суддю Медуницю О.Є.
Представник другого відповідача у судове засідання не прибув, хоча про місце, час та дату розгляду даної справи був повідомлений апеляційною інстанцією належним чином.
Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні представників позивача, першого, третього та четвертого відповідачів, перевіривши юридичну оцінку обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на наступне.
ВАТ НВФ "Луганські акумулятори" як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська 23.02.99 за номером 12.04.05-0418, відповідно до законодавства відшкодовує Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених колишнім робітникам підприємства.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІУ), який встановлює пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими умовами праці за списком № 2.
До набрання чинності Закону України від 17.02.00 № 1461-ІІІ (внесення змін до п. 1 ст. 2, абз. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400) діяли норми абз. 3 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788, яким передбачалось, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б"-"з" ст. 13 Закону № 1788, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього ж Закону у розмірі 100% з 1996 року, що в подальшому було відображено у п. п. 6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, а саме: "якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених ст. ст. 13, 14 та ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених п. 2 „Прикінцевих положень” Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до Закону № 1058-ІУ та п. 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01 № 121, правління Пенсійного фонду України постановою від 19.12.03 № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за номером 64/8663) затвердило Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та визнало такою, що втратила чинність Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затверджену постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.01 за номером 16-6 і зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29.11.01 за номером 998/6189.
Зобов'язання по відшкодуванню витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій виникають не на підставі загального податку (або збору), недотримання форми та строку пред'явлення якого тягнуть його скасування, а пов'язане з покриттям не передбачених ст. 9 Закону № 1058-ІУ видів пенсійних виплат і соціальних послуг Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою та доставкою пільгових пенсій до досягнення пенсіонером пенсійного віку. Тому, пунктом 2 „Прикінцевих положень” Закону № 1058-ІУ зазначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відповідно до нової редакції п. п 6.9 п. 6 Інструкції, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 29.07.04 № 9-4, несплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому п. 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (№ 2181-ІІІ). Тобто мова йде про примусове стягнення добровільно несплачених сум платником, а не про пред'явлення розрахунків до сплати підприємствами. В даному випадку примусове стягнення не застосовувалося. Положення Закону № 2181-ІІІ застосовуються відносно стягнення узгоджених зобов'язань, а суми відшкодування пільгових пенсій не узгоджуються. Також положення Закону № 2181-ІІІ не регулюють порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, визначеного Законом № 1058-ІУ.
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.03 № 21-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 № 64/8663, розроблена відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (порядок та форми призначення), передбачені п. 6 зазначеної Інструкції.
Пунктом 6 Інструкції від 19.12.03 № 21-1 не передбачено надіслання повідомлень про розрахунок сум по пільгових пенсіях листом з повідомленням про вручення або передача посадовій особі юридичної особи.
Відповідно до положень підпунктів п. 6 Інструкції сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не підлягає узгодженню та не зобов'язує платника протягом десяти днів від дня отримання повідомлення сплатити зазначену суму, як було передбачено Інструкцією від 29.10.01 № 16-6, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 29.11.01 за номером 998/6189.
Згідно зі ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Тому, посилання позивача на те, що суд не приймає до уваги порушення діючого законодавства (недотримання вимог п. 5.2.1 ст. 5, п. 6.1, п. п. 6.2.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ) не заслуговує уваги, оскільки розрахунки надсилаються до платника по формі та у порядок, встановлений п. 6 Інструкції № 21-1, розроблений на підставі та на виконання вимог Закону № 1058-ІУ і є нормативно-правовим актом.
Згідно з п. 1.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління (відповідач по справі) у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний фонд України, постановами правління, наказами фонду. Як територіальний орган центральної виконавчої влади управління підвідомче Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області й тому діяв у порядку, межах та спосіб, передбачений чинним законодавством.
Відповідно до п. 6.10 Інструкції у разі призначення пенсії на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції, для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцем знаходження цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
При надісланні позивачу повідомлення (розрахунку) сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, перший відповідач діяв у порядку, межах та спосіб, передбачений чинним законодавством.
У відповідності з п. 6.4 Інструкції розмір сум відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях (розрахунках) сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 „Прикінцевих положень” Закону № 1058-ІУ, які надсилаються підприємству до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні (розрахунку) місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування встановлений Законом України "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 400. Підстави для складання повідомлень, форма повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (згідно з додатками 6 та 7) встановлені п. п. 6.4, 6.5 Інструкції.
Посилання позивача на відсутність у повідомленні (розрахунку) форми та порядку, передбаченого п. 5.2.1 ст. 5, п. 6.2.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ ( вручення повідомлення посадовій особі підприємства або надсилання листа з поштовим повідомленням) судом не може бути прийнято до уваги, оскільки відповідно до п. п. 6.4, 6.5 Інструкції від 19.12.03 № 21-1 форма повідомлень (розрахунків) передбачена додатками 6, 7 до Інструкції, щодо способу надсилання повідомлень (розрахунків), то даною Інструкцією він не передбачений.
Також не приймаються до уваги посилання позивача щодо скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська від 17.10.05 № 6711/06, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 14.10.05 № 4642/04-10 та Пенсійного фонду України від 26.01.06 № 912/07-10, з приводу існування протилежного рішення, яке було винесене Пенсійним фондом України 06.10.05, оскільки дані рішення стосуються окремих зобов’язань та мають індивідуальний характер.
Відповідно до абз. 5 п. 2 „Прикінцевих положень” Закону № 1058-ІУ підприємства та організації вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. У зв’язку з цим, такий платіж не підпадає під термін "внески" або "збір" на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розумінні Закону № 400 "Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (посилання на відповідний порядок, який діяв раніше, стосується ставки плати при визначенні його суми), оскільки згідно з п. 15 „Прикінцевих положень” Закону № 1058-ІУ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що постанова від 19.06.06 по справі № 2/98н-ад прийнята судом першої інстанції у відповідності з діючим законодавством і підстави для її скасування відсутні, тому відповідно до п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України згадана постанова залишається без змін, а апеляційна скарга позивача –Відкритого акціонерного товариства Науково –виробничої фірми “Луганські акумулятори”, м. Луганськ від 27.06.06 № 07/1159 - без задоволення.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покладаються на позивача (заявника скарги) - Відкритого акціонерного товариства Науково –виробничої фірми “Луганські акумулятори”.
У судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 17, 45, 46, 94, 160, 167, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п. 1 ст. 211, п. 2 ст. 212, п. 5 ст. 254, пунктами 2-1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
У Х В А Л И В:
1. Постанову господарського суду Луганської області від 19.06.06 по справі № 2/98н-ад залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Науково-виробничої фірми “Луганські акумулятори”, м. Луганськ, від 27.06.06 № 07/1159 - без задоволення.
2. Витрати по сплаті судового збору у сумі 01 грн. 70 коп. за подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного господарського суду покласти на позивача (заявника скарги) - Відкрите акціонерне товариство Науково-виробничу фірму “Луганські акумулятори”, м. Луганськ.
Відповідно до п. 1 ст. 211, п. 2 ст. 212, п. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України:
- сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов’язки, мають право оскаржувати в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково;
- касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а у разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складання постанови в повному обсязі;
- ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду апеляційної інстанції від 15.08.06 по справі № 2/98н-ад відповідно до ст. ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлена у повному обсязі 21.08.06.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Т.Ф. Парамонова
Помічник судді І.П. Голенко
Надруковано 8 примірників:
1-до справи;
2-позивачу (заявнику скарги);
3-першому відповідачу Управлінню Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, за адресою: вул. Советська, 42, м. Луганськ, 91055;
4-другому відповідачу Управлінню Пенсійного фонду України у Перевальському районі Луганської області, за адресою: вул. Леніна, 39”а”, м. Перевальськ Луганської області, 94300;
5-третьому відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області, м. Луганськ, за адресою: пл. Героїв Великої Вітчизняної війни, 9, м. Луганськ, 91000;
6-четвертому відповідачу Управлінню Пенсійного фонду України, м. Київ, за адресою: вул. Бастіона, 9, м. Київ-14, 01014;
7- господарському суду Луганської області;
8-до наряду ЛАГС.