КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а,

Справа № 359/10167/20 Головуючий у 1 інстанції - Журавський В.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4765/2021 Доповідач - Мараєва Н.Є.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Мараєвої Н.Є.

Суддів: Заришняк Г.М., Рубан С.М.

При секретарі: Гаврюшенко К.О.

розглянули у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року

в справі за заявою Бориспільської міської ради Київської області про забезпечення позову до подання позовної заяви ,-

Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року задоволено заяву Бориспільської міської ради Київської області про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Накладено арешт на приміщення № НОМЕР_1 , площею 89,7 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1921325632208.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, на те, що суд неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми процесуального права; стягнути з Бориспільської міської ради Київської області судовий збір.

19 лютого 2021 року до Київського апеляційного суду від представника Бориспільської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

02 березня 2021 року до Київського апеляційного суду від ОСОБА_2 (відповідач по справі) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Бориспільської міської ради Київської області про забезпечення позову.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, у грудні 2020 року Бориспільська міська рада Київської області звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом накладення арешту на приміщення НОМЕР_1, площею 89,7 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1921325632208.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, Бориспільська міська рада Київської області вказала на те, що має намір пред`явити до суду позов немайнового характеру про визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування запису про реєстрацію права власності на вказане вище приміщення, а також про визнання недійсним договору дарування.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 вересня 2012 року серії САЕ №627305 та Витягу про державну реєстрацію права власності від 19 вересня 2012 року; право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Київський Шлях в м. Борисполі, зареєстровано за Бориспільською міською радою.

Звертаючись до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, заявник зазначав, що під час передачі, обстеження належного Бориспільський міській раді на праві власності, нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради було встановлено факт незаконної повторної реєстрації цього майна за іншою особою про, що складено відповідний акт про обстеження нежитлового приміщення першого поверху комунальної власності територіальної громади міста Бориспіль площею 89,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_3 .

Також, судом встановлено, що на одне і те ж приміщення проведено державну реєстрацію за Бориспільською міською радою, яка є не скасованою чи визнаною незаконною та за ОСОБА_3 , яка на переконання заявника, неправомірно на підставі договору дарування, нежитлового приміщення серія та номер: 148 від 26 лютого 2020 року, здійснила державну реєстрацію права власності на вже зареєстроване за Бориспільською міською радою нерухоме майно.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Вони мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із пунктом 6 зазначеної Постанови, особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості, і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є нежитлове приміщення НОМЕР_1 площею 89, 7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за яким проведено державну реєстрацію за Бориспільською міською радою та за ОСОБА_1 , вказані обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №237433593 від 17 грудня 2020 року та Витягом про державну реєстрацію прав №35557065 від 19 вересня 2012 року.

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно того, що обраний заявником вид забезпечення позову у повній мірі є співмірним та достатнім, вимогам майбутнього позову.

Отже, з огляду на зазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості заяви про забезпечення позову та допустимості накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Підстав для скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 268, 352, 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 09 березня 2021 року.

Головуючий:

Судді: