АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-10125/2010р. Категорія 51/53Головуючий в 1 інстанції Полубан М.П. Доповідач Куценко Т.Р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого - Перцової В.А.
суддів — Куценко Т.Р., Лисичної Н.М.
при секретарі — Ляпченко Л.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1 ,
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1\2 частину квартири, визначення порядку користування квартирою, розподіл спільного майна подружжя, усунення перешкод в користуванні квартирою, стягнення моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на 1\2 частину спільної квартири, виплату грошової компенсації, розділ майна, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровеької області з позовом до ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на 1\2 частику квартири АДРЕСА_1 , яка є спільним майном подружжя, та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що з ОСОБА_2 зареєстрував шлюб 19.08.2000 року, від цього шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 31/, рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 17.09.2008 року шлюб було розірвано. 21.10.2002 року ними була придбана квартира АДРЕСА_1 /а.с. 30/ в якій вони разом проживали до 02.09.2008 року, коли через сварку здружиною позивач вимушений був піти з квартири, після чого відповідачка перешкоджае його проживанню в квартирі.
У лютому 2009 року позивач уточнив свої позовні вимоги, просить визнати за ним право власності на 1\2 частину спірної квартири, усунути перешкоди в користуванні нею та стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду в сумі 2000 грн. /а.с. 20/.
В подальшому, в ході розгляду справи ОСОБА_1 неодноразово уточнював позовні вимоги щодо варіанту розподілу спірного майна. В останній редакції ОСОБА_1 просить визнати за ним право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 , як на частку в спільному майні подружжя, усунути перешкоди в користуванні в користуванні житловим приміщенням, вселити його в квартиру, встановити порядок користування квартирою, виділивши йому в користування кімнату площею 12,32 кв. метри, відповідачу кімнату площею 17,13 кв. метри, а кухно, коридор, ванну кімнату та вбиральню залишити в загальному користуванні, також поділити майно набуте під час шлюбу з ОСОБА_2 , та виділити йому комп`ютер вартістю 6000 rрн., скутер марки «Сузукі летц» вартістю 3750 грн., а ОСОБА_2 - пральну машину фірми «Гореньє» вартістю 3000 грн., кондиціонер «Лібертон» - 1 860 грн., водонагрівач — 900 грн., супутникову антену -1300 грн., холодильник «Беко» - 2000 грн. Також просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в сумі 250 грн. /а.с. 138-139/.
18.06.2009 року ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_4 просить припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , стягнути з неї на його користь грошову компенсацію в сумі 31393 грн., також виділити їй із спільної сумісної власності гараж, розташований за адресою АДРЕСА_2 , визнати за нею право власності на гараж, стягнути з неї на користь ОСОБА_1 в якості компенсації 4986 rрн. за 1\2 частку гаража. Також позивачка за зустрічним позовом просить визнати право спільної сумісної власності на гараж, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3 вартістю 6325 грн., виділити ОСОБА_1 цей гараж, та стягнути з нього на їі користь вартість 1\2 частки в розмірі 3162 грн.
Просить визнати за нею право власності, та стягнути з відповідача на їі користь 1\2 частину банківського вкладу, що знаходиться на депозиті у КБ «ПриватБанк» за договором № SAMDN 25000700719549 (вклад «Стандарт») в розмірі 9175,30 грн.
Визнати за нею право власності на 1\2 частину банківського вкладу, що знаходиться у КБ «ПриватБанк» за договором Ns SAMDN 47000703220441 від 24.03.2008 poкy (вклад «Копилка») в сумі 8790 грн. /а.с. 32, 137а/.
Рішенням Петропавлівського райоиного суду Дніпропетровської області від 14.06.2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі.
З рішенням суду не погодився позивач ОСОБА_1 і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати це рішення та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: суд припинив його право власності 1\2 частину спірної квартири, чим порушив ст. 365 ЦК Украіни, суд задовольнив не існуючі вимоги, та виділив йому гараж, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , стягнувши на користь відповідачки компенсацію в сумі 4986 грн., незважаючи на те, що він цього не просив, а відповідачка просила виділити гараж їй. Також суд визнав за ним право власності на гараж, який розташований за адресою АДРЕСА_3 незважаючи на відсутність будь-яких правовстановлюючих документів на нього.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні відповідно до ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з 19.08.2000 року по 17.09.2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 .
Під час сумісного проживання сторони придбали майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі — продажу від 21.10.2002 року /а.с. 30/, яка зареєстрована Павлоградським ММБТІ, та записана в реєстрову книгу за № 2-71, що підтверджується технічним паспортом /а.с. 22/, вартість квартири складає 62786 грн. /а.с. 43-50/, та гараж розташований по АДРЕСА_2 , що підтверджується технічним паспортом, та свідоцтвом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 67- 68/, вартістю 9972 грн. /а.с. 58-65/;
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Ст. 70 СК України передбачає у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не змогли вирішити питання добровільного розподілу майна, шлюбний договір вони не укладали.
Згідно п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду Украіни від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч.4,5 ст. 71 СК щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
3 матеріалів справи вбачаєтъся, що ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок суму 31000 грн. /а.с. 149/, але ОСОБА_1 категорично заперечує проти позбавлення його права власності на квартиру, та посилається на те, що його частка складає 1\2 частину квартири, яка є значною, і таке припинення права власності завдасть істотної шкоди його інтересам як співвласника, так як іншого житла у нього немає.
3 урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині необхідно задовольнити, та визнати за ним право власності на 1\2 частину кв. АДРЕСА_1 , а позовні вимоги ОСОБА_5 в цій частині — задоволенню не підлягають.
Також підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, вселення його в квартиру та встановлення порядку користування житловим приміщення.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійснеині ним права користування та розпорядження своїм майном.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та. ОСОБА_2 на праві власності належить по 1\2 частиин квартири АДРЕСА_1 . Загальна площа квартири складає 51,97 кв. метри, квартира складається з двох кімнат житловою площею 12,32 кв. метри та 17,13 кв. метри, також кухні - 8,44 кв. метри, ванної кімнати — 2,73 кв. метри, вбиральні — 1,71 кв. метри, коридору — 7,98 кв. метри.
На кожного з співвласників приходиться по 14,7 кв. метри житлової площі. Позивач ОСОБА_1 просить виділити йому в користування кімнату 12,32 кв. метри, яка є меншою за площу, яка приходить на його долю, а відповідачці ОСОБА_2 - кімнату 17, 13 кв. метри, що на 2,4 кв. метри більше їі долі.
Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Тому колегія суддів вважає можливе виділити ОСОБА_1 в користування кімнату площею 12,32 кв. метри, а відповідачці ОСОБА_2 - кімнату площею — 17,13 кв. Метри, кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор — залишити в загальному користуванні.
Питання про відповідну матеріальну компенсацію різниці між належної на праві власності та виділеної частки житлової площі ОСОБА_1 не ставить.
Відносно позовних вимог ОСОБА_2 про розподіл гаража, який розташований по АДРЕСА_3 , вартістю 15428 грн. /а.с. 70- 76/, грошового вкладу в розмірі 1500 TUR, який було внесено ОСОБА_1 14.01.2008 року на депозит ЗАТ КБ «ПриватБанк», вклад «Стандарт», договір № SAMND 25000700719549; грошового вкладу в розмірі 200,0 EUR, який було внесено ОСОБА_6 24.03.2008 року на депозит ПАТ КБ «ПриватБанк», вклад «Копилка»,договір № SAMDN 47000703220441. Та позовних вимог ОСОБА_1 про розподіл сумісного майна, а саме : комп`ютера, скутера марки «Сузукі летц», пральної машинки фірми «Гореньє», кондиціонера «Лібертон», водонагрівача, супутникової антени, холодильннка «Беко» то вони не підлягають задоволенню, через те, відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВС Украіни від 21.12.2007 року № 11 до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. В матеріалах справи відсутні будь - які докази того, що це майно було придбано сторонами, також сторони не надали доказів місця знаходження цього майна.
Керуючись ст.ст. 209, 303, п.1 ст. 307, 309 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 червня 2010 року — скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_7 — задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Встановити порядок користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 , виділивши ОСОБА_1 в користування житлову кімнату площею 12,32 кв. метри, ОСОБА_2 виділити в користування житлову кімнат площею 17,13 кв. метри; кухню, коридор, ванну кімнату і вбиральню залишити в загальному користуванні.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні житлом, та вселити його в квартиру АДРЕСА_1 .
Розділити спільне майно подружжя виділивши ОСОБА_2 гараж, розташований по АДРЕСА_2 , та визнати за нею право власності на цей гараж.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість 1\2 частини гаража в сумі 4986 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту ії проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку двадцяти днів з цього часу.
Судді: