Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #92552413


Окрема думка

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

справа № 9901/286/20 (провадження № 11-312 заі 20)

28 січня 2021 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом Офісу Генерального прокурора до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення № 2373/0/15-20 від 11 серпня 2020 року за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року і постановою від 28 січня 2021 року апеляційну скаргу залишила без задоволення а оскаржуване судове рішення без змін.

Водночас з мотивами Великої Палати Верхового Суду не можу повністю погодитися з огляду на таке.

1. Залишаючи без змін вищезазначену ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що стаття 65 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) регламентує порядок та підстави оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя чи рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, зміст якої свідчить про відповідне право судді на таке оскарження. Водночас права на оскарження рішень Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) у випадку відмови цього органу в задоволенні клопотання Генеральної прокуратури про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя наведений Закон не визначає. Такий підхід законодавця спрямований на виключення ситуацій зловживання органами правопорядку правом на таке звернення та забезпечення гарантій суддівської незалежності й недоторканності.

2. У цій справі Офіс Генерального прокурорафактично оскаржує рішення ВРП, яке не стосується інтересів та не порушує прав Офісу Генерального прокурора, а має безпосередній вплив лише на суддю, стосовно якого воно ухвалене, тобто є актом індивідуальної дії.

3. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заступник Генерального прокурора не наділений повноваженнями на звернення до суду з позовом про скасування рішення ВРП у разі відмови останньої за результатами розгляду клопотання заступника Генерального прокурора його задовольнити, а, отже, і оскаржуване рішення ВРП не може бути предметом розгляду адміністративного суду за зверненням заступника Генерального прокурора.

4. Однак, статтею 154 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено загальні положення для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади. Зокрема, у частині першій цієї статті вказано, що відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Спеціальною нормою (статтею 155-1 КПК України) визначено спеціальну процедуру щодо тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності та продовження строку такого тимчасового відсторонення.

5. Відповідно до цієї спеціальної норми рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності ухвалюється ВРП на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом.

6. Тобто кримінальний процесуальний закон визначив загальну і спеціальну процедури для обрання такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади для загального суб`єкта і спеціального - в цьому випадку судді.

7. У КПК України визначено й процедуру оскарження рішень, які прийняті слідчими суддями, в тому числі й щодо застосування чи незастосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, пунктами 11 та 11?1 частини першої статті 309 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відсторонення від посади або відмову в ньому; продовження відсторонення від посади. З цього положення чітко простежується, що оскаржити відповідні ухвали може як особа, щодо якої обрано відсторонення від посади, так і сторона обвинувачення, тобто прокурор (наприклад, у випадку відмови у відстороненні).

8. Вважаю, що аналогічні суб`єкти оскарження мають мати право на оскарження рішень ВРП щодо відсторонення, відмови у відстороненні або відмови у продовженні відсторонення судді. Очевидно, що рішення ВРП має оскаржуватися відповідно до положень Закону № 1798-VIII.

9. Статтями 62 - 64 Закону № 1798-VIII детально регламентовано підстави та процедуру відсторонення, а також продовження відсторонення від посади судді. Статтею 65 Закону № 1798-VIII визначено процедуру оскарження рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя чи рішення про продовження строку тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Зокрема, у цій статті вказано, що рішення ВРП про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності, продовження строку такого відсторонення може бути оскаржене та скасоване виключно з підстав, перелічених у цій же статті.

10. Проте цією статтею не визначено коло суб`єктів права на оскарження відповідного рішення ВРП. На мою думку, таке коло суб`єктів не може бути обмежено і звужено лише до особи, щодо якої розглядалося питання про застосування відсторонення від посади. Право на оскарження відмови у відстороненні від посади зберігається і за стороною обвинувачення, тобто ГПУ.

11. Адже, не можна виключати такої ситуації, що рішення ВРП про відсторонення від посади чи відмову в такому відстороненні, наприклад буде не підписано будь-ким зі складу членів ВРП, які брали участь у його ухваленні. А це безумовна підстава для скасування рішення ВРП відповідно до пункту 2 частини першої статті 65 Закону № 1798-VIII. Очевидно, що неналежно підписане рішення може бути оскаржене як суддею, щодо якого вирішувалося питання про відсторонення, так і стороною обвинувачення.

12. Цей факт додатково підтверджує висновок про можливість оскарження рішення ВРП про відсторонення або про відмову у відстороненні судді від посади обома сторонами кримінального провадження, як це визначено в КПК України.

13. Таким чином, вважаю висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2021 року, про відсутність у Генеральної прокурориповноважень щодо звернення з позовами до суду про скасування рішення ВРП у разі відмови в задоволенні клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя помилковим.

14. Отже належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б задоволення апеляційної скарги Офісу Генерального прокурора, скасування ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суддя В. В. Пророк

Окрема думка складена 11 березня 2021 року



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація