СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
15 серпня 2006 року | Справа № 20-7/097 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплави Л.М.,
суддів Видашенко Т.С.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк": Льошина Н.В., довіреність №1075 від 16 травня 2006 року;
відповідача - Приватного підприємства "Рост-Крим": не з'явився;
треті особи не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стиль-Люкс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 19 травня 2006 року у справі № 20-7/097
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стиль-Люкс" (вул. Дачна, 21, м. Севастополь, 99000)
до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, м. Київ, 01001)
в особі Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Леніна, 15, м. Севастополь, 99011)
Приватного підприємства "Рост-Крим" (вул.Лебедя, 47, м. Севастополь, 99055)
треті особи: Державна виконавча служба у Ленінському районі міста Севастополя (вул. М. Музики, 88а, м. Севастополь, 99007)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет" (вул. Кулакова, 82, м. Севастополь, 99011)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сендмаркет-Холдінг" (вул. Кулакова, 82, м. Севастополь, 99011)
про визнання договорів кредитної лінії та застави майна №328 від 18 квітня 2001 року недійсними
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.05.2006 (суддя Ілюхіна Г.П.) у справі № 20-7/097 у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, якій просить рішення суду скасувати у зв’язку з тим , що воно було прийнято при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи; при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; при невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Від Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" надійшов відзив, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Представник Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в судовому засіданні підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу.
Інші представники в судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін–це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача, Приватного підприємства "Рост-Крим" та третіх осіб, оскільки, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення (ухвали) місцевого господарського суду у повному обсязі.
Під час повторного розгляду справи, в порядку передбаченому статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, Севастопольський апеляційний господарський суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стиль-Люкс" звернулось з позовом до відповідачів про визнання договорів кредитної лінії та застави майна № 328 від 18 квітня 2001 року недійсними, оскільки вони не відповідають статтям 48, 57, 181 Цивільного кодексу УРСР, статті 3 Закону України "Про заставу", так як вони укладені внаслідок зловмисної угоди між відповідачами, суть якої в тому, щоби довести позивача до банкрутства, стану фінансової неспроможності шляхом позбавлення його засобів виробництва, про що свідчить звернення стягнення на заставлене майно у відповідності з рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 травня 2002 року у справі №20-5/442; відсутність за минулі три роки прийняття засобів для стягнення боргу з позивальника або за рахунок іншого заставодавця.
Як вбачається із матеріалів справи, 18 квітня 2001 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (кредитор) та Приватним підприємством "Рост-Крим" (позичальник) укладено договір кредитної лінії №328.
Відповідно до даного договору, Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 510000, 00 грн., кінцевий строк повернення заборгованості до 18 квітня 2002 року.
Згідно з Договором кредитної лінії, в якості забезпечення Позичальником виконання своїх зобов’язань відносно погашення кредиту, кредитор укладає договорі застави з ТОВ "Сендмаркет-Холдинг" на кран портальний перевантажний марки КПП 10 (12,5), який знаходиться за адресою: м. Севастополь, Вантажний район Севастопольського морського торгового порту, Інкерман, Ангарська, заставна вартість якого складає 1/3 оціночної вартості крану 600000, 00грн.; з ТОВ "ПФ "Стиль-Люкс" на обладнання технологічної лінії погонажних виробів, яке знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева, 10-а, в розмірі 400000, 00грн.; з ТОВ "Сендмаркет" на товари в обороті - винопродукція, яка знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Індустріальна, проїзд 10, в розмірі 200000, 00грн.
18 квітня 2001 року між Кредитором, Позичальником та ТОВ "ПФ "Стиль-Люкс" (Заставодавець) укладено трьохсторонній Договір застави майна № 328.
Згідно з пунктом 1.1 Договору застави майна, цей Договір забезпечує виконання Позичальником зобов'язань за Договором кредитної лінії №328 від 18 квітня 2001 року.
14 травня 2002 року рішенням господарського суду міста Севастополя у справі № 20-5/442 за позовом СФ АКБ "Укрсоцбанк" до ПП "Рост-Крим", ТОВ "Сендмаркет", ТОВ "ПФ "Стиль-Люкс" про стягнення 274732,65грн. на користь СФ АКБ "Укрсоцбанк" стягнуто суму заборгованості 280643,66грн., з яких: 257768,86грн. - сума основного боргу: 22874, 80грн. - сума несплачених відсотків, а також судові витрати, за рахунок заставленого майна ТОВ "Сендмаркет", товару на загальну суму 200000, 00грн. за Договором застави товарів в обороті АЕА № 289882 від 23 квітня 2001 року; заставленого майна ТОВ "ПФ "Стиль-Люкс" - обладнання технологічної лінії погонажних виробів, які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Дачна, 21, на суму 49550, 65грн. за Договором застави майна № 328 від 18 січня 2001 року, виданий наказ.
05 листопада 2004 року ухвалою суду у справі № 20-5/442 усунено описку в резолютивній частині рішення щодо зазначення суми заставленого майна позивача - 400000, 00грн., замість 49550, 65грн.
19 жовтня 2004 року позивач перерахував банку 49550, 65грн. у відповідності з рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 травня 2002 року.
Відповідно до підпунктів 4, 9 Прикінцевих та Перехідних Положень, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
До договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Таким чином по вимогам про визнання угод недійсними застосовується законодавство, яке діяло на дату укладення угод.
Відповідно до статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Згідно зі статтею 57 Цивільного кодексу України угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною чи позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
Якщо угода визнана недійсною з однієї з зазначених підстав, то потерпілому повертається другою стороною все одержане нею за угодою, а при неможливості повернення одержаного в натурі - відшкодовується його вартість. Майно, одержане за угодою потерпілим від другої сторони (або належне йому), звертається в доход держави. При неможливості передати майно в доход держави в натурі - стягується його вартість.
Згідно зі статтею 181 Цивільного кодексу УРСР силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Застава виникає в силу договору чи закону.
Відповідно до статей 3, 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Згідно зі статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав доказів, які б підтверджували зловмисну угоду представника однієї сторони з другою стороною, а також не надав доказів про те яким нормам чинного законодавства не відповідають договір кредитної лінії та договір застави майна.
При вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі статті 57 Цивільного кодексу України суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною або збігу тяжких для сторони обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах.
Крім того, судова колегія вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Таким чином, судова колегія надійшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Зважаючи на викладене вище, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення господарського суду, оскільки воно, відповідає чинному законодавству та встановленим обставинам справи.
Керуючись статтями 101, 103 (частина 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стиль-Люкс" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 19 травня 2006 року у справі № 20-7/097 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Т.С. Видашенко
О.Л. Котлярова