ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"17" серпня 2006 р. | Справа № 34-23/95-06-2244А |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
судді-доповідача Пироговського В.Т.,
суддів Картере В.І., Жекова В.І.,
секретар судового засідання Павлова Н.Ю.,
за участю представників сторін в засіданні суду 25.07.2006р:
від позивача Левченко Н.К.,
від відповідача Ніц А.С., Юрист А.М., Недялкова О.О.,
за участю представників сторін в засіданні суду 17.08.2006р:
від позивача не з’явився,
від відповідача Ніц А.С., Юрист А.М., Недялкова О.О.
розглянула апеляційну скаргу
ТОВ МП „Обрій”
на постанову господарського суду Одеської області
від 22.05.2006р.
у справі № 34-23/95-06-2244А
за позовом ТОВ МП „Обрій”
до ДПІ у Приморському районі м. Одеси
про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов’язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України справа розглядається в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2006р., яка надіслана сторонам 30.06.2006р., на підставі затвердженого головою суду графіку заміщення суддів на період щорічних відпусток в 2006 році суддею Туренко В.Б. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ТОВ МП „Обрій”.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2006р., яка надіслана сторонам 05.07.2006р., розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2006р.
Сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 25.07.2006р. оголошено перерву до 17.08.2006р.
Представник позивача в засідання суду 17.08.2006р. не з’явився. Між тим, на адресу апеляційного господарського суду надійшло його клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ МП „Обрій”. Зазначене клопотання на підставі ч.4 ст.196 КАС України колегією суддів задоволено.
Згідно із приписами ст.160 КАС України в судовому засіданні 17.08.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
ТОВ МП „Обрій” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненим адміністративним позовом, в останній редакції якого просить:
- зобов’язати ДПІ у Приморському районі м. Одеси надати документальне підтвердження по сплаті за землю у вигляді земельного податку або орендної плати за земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського,15, іншими суб’єктами господарської діяльності, а саме ДП „Одеський КХП” ДАК „Хліб України” та ВКФ „ОЛМІ лтд” МП ТОВ за період з жовтня 2002 року до теперішнього часу;
- визнати протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яка вимагає від ТОВ МП „Обрій” сплачувати земельний податок за земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського,15, якою підприємство протиправно позбавлено можливості користуватися;
- визнати дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси по розгляду заяви ТОВ МП „Обрій” від 21.02.2005р. № 4/2-11 такими, що не відповідають нормам і вимогам ст.19 Закону України „Про звернення громадян”, ст.9 Закону України „Про інформацію”, ст.27 Закону України „Про плату за землю”;
- скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.10.2005р. № 0014961504/0, № 0014971504/0, № 0014951504/0;
- покласти на відповідача витрати по сплаті держмита в сумі 3,4 грн.
Постановою місцевого господарського суду від 22.05.2006р. (суддя Фаєр Ю.Г.) у задоволенні позовних вимог ТОВ МП „Обрій” відмовлено повністю.
Судове рішення вмотивовано тим, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями правомірно застосовано до товариства штрафні санкції за порушення граничних термінів сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку.
Не погоджуючись із постановою суду, ТОВ МП „Обрій” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Зокрема, скаржник вважає, що господарським судом першої інстанції необґрунтовано відхилено доводи позивача стосовно того, що земельною ділянкою останній не користується, починаючи з вересня 2002 року. Вказана обставина, на думку ТОВ МП „Обрій”, тягне за собою висновок про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими ДПІ донараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого товариством податкового зобов’язання з податку за землю. Окрім цього, скаржник відзначає помилковість деяких тверджень господарського суду, у тому числі щодо несвоєчасної сплати позивачем податку за землю щомісячно на протязі 2002 –2004р.р., стосовно наявності переліку платіжних доручень, за якими здійснювалось перерахування узгоджених сум податку, в акті перевірки від 24.03.2004р. № 440/16-02/16-223/00374611/22 та щодо прийняття податкових повідомлень-рішень не відповідачем, а СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
СДПІ у Приморському районі м. Одеси (правонаступник –ДПІ у Приморському районі м. Одеси) проведена камеральна перевірка своєчасності сплати ТОВ „Обрій” земельного податку за 2002 –2004р.р., за результатами якої складено акт від 30.09.2005р. № 7315/372/15-04.
Зазначеним актом встановлено порушення товариством ст.51 Закону України „Про державний бюджет України на 2002 рік”, ст.55 Закону України „Про державний бюджет України на 2003 рік”, ст.75 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік”, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме в перевіряємому періоді несвоєчасно здійснено перерахування узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку за серпень 2002 року в сумі 326,58 грн. (прострочення 29 календарних днів), за березень (прострочення 86 календарних днів), квітень (сума 31,10 грн. –прострочення 58 календарних днів, сума 296,2 грн. – прострочення 64 календарних дня), травень (прострочення 34 календарних дня), червень (прострочення 5 календарних днів), липень (прострочення 24 календарних дня), вересень (прострочення 195 календарних днів), жовтень (прострочення 163 календарних дня), листопад (прострочення 134 календарних дня), грудень (прострочення 103 календарних дня) 2003 року в сумі 327,3 грн. щомісячно, за січень (прострочення 72 календарних дня), лютий (прострочення 43 календарних дня), березень (прострочення 8 календарних днів) 2004 року в сумі 327,34 грн. щомісячно.
На підставі акту перевірки, згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” СДПІ у Приморському районі м. Одеси оформлено та надіслано податкові повідомлення-рішення від 03.10.2005р. № 0014951504/0, яким за затримку на 195 календарних днів граничного строку узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 1270,08 грн. визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафу в розмірі 635,04 грн. (50%), № 0014961504/0, яким за затримку на 86 календарних днів граничного строку узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 1781,50 грн. визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафу в розмірі 356,3 грн. (20%), № 0014971504/0, яким за затримку на 29 календарних днів граничного строку узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в сумі 956,5 грн. визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафу в розмірі 95,65 грн. (10%).
ТОВ МП „Обрій” неодноразово зверталось в порядку апеляційного оскарження до органів ДПС різного рівня із скаргами, які залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення –без змін.
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, ТОВ МП „Обрій” звернулось до господарського суду Одеської області із уточненою позовною заявою про їх скасування та зобов’язання ДПІ у Приморському районі м. Одеси вчинити певні дії на підтвердження правильності здійсненого донарахування штрафних санкцій, в задоволенні якого відмовлено з мотивів, викладених в описовій частині цієї ухвали.
Перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об’єктивність дослідження ним доказів, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зазначає таке:
Преамбулою Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до вимог п.1.3 ст.1 названого Закону України податковий борг (недоїмка) – це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Згідно із приписами п.5.1. ст.5 вказаного Закону України податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або у судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
З матеріалів справи вбачається, що на протязі 2002 –2004р.р. ТОВ МП „Обрій” подавало до податкової інспекції річні розрахунки сум земельного податку на земельну ділянку, розташовану в м. Одеса, вул. Жуковського, 15, площею 225,75 грн., яка передана товариству під будівництво, тобто самостійно узгоджувало суми податкового зобов’язання, що підлягає перерахуванню до бюджету.
При цьому, товариство не сплачувало у визначені Законами України про державний бюджет на 2002 –2004р.р. строки узгоджену суму податкового зобов’язання, у зв’язку з чим у підприємства виник податковий борг.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду Одеської області, що надання платником декларації (в даному випадку –розрахунку по земельному податку), в якому ним самостійно визначена сума, що підлягає сплаті у бюджет, зобов’язує такого платника здійснювати своєчасну сплату сум податку, вказану у розрахунку.
За правилами п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, –у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, –у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, –у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Враховуючи викладене, дотримання відповідачем строків давності, підтвердження ДПІ у Приморському районі м. Одеси наданням до матеріалів справи досліджених під час камеральної перевірки розрахунків земельного податку, платіжних доручень, за якими позивачем поступово погашався податковий борг, що виник внаслідок несвоєчасної сплати самостійно узгодженого податкового зобов’язання, витягів з облікової картки по земельному податку ТОВ МП „Обрій”, апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду про дотримання органом ДПС чинного законодавства України під час визначення сум податкового зобов’язання у вигляді штрафних санкцій у розмірі 10%, 20%, 50%, у зв’язку з чим судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову.
З урахуванням наведеного, судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов’язання відповідача вчинити певні дії та визнання його дій неправомірними, оскільки ТОВ МП „Обрій” не доведено наявність в діях ДПІ порушень українського законодавства.
Щодо посилань скаржника на те, що він фактично не користується земельною ділянкою з вересня 2002 року, у зв’язку з чим відповідач не мав права донараховувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого товариством податкового зобов’язання з податку за землю, то судова колегія вважає такі доводи хибними з огляду на таке.
Законодавцем встановлено можливість виправлення допущених в декларації помилок або шляхом надання уточнюючого розрахунку, або шляхом зазначення виправлених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Інші способи виправлення помилок не передбачено, у тому числі положеннями Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прямо визначено неможливість оскарження самостійно узгоджених сум в судовому порядку. Оскільки позивач не скористався наданим йому правом, натомість здійснював перерахування земельного податку до бюджету, колегія не приймає до уваги його доводи в цій частині.
Крім того, посилання позивача на помилковість деяких тверджень господарського суду, у тому числі щодо несвоєчасної сплати позивачем податку за землю щомісячно на протязі 2002 –2004р.р., стосовно наявності переліку платіжних доручень, за якими здійснювалось перерахування узгоджених сум податку, в акті перевірки від 24.03.2004р. № 440/16-02/16-223/00374611/22 та щодо прийняття податкових повідомлень-рішень не відповідачем, а СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області, не впливають на правильність вирішення господарським судом спірних питань в рамках провадження по даній справі, оскільки дані помилки носять суто технічний характер.
Відтак, на думку Одеського апеляційного господарського суду, мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для скасування або зміни постанови господарського суду першої інстанції, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення –без змін.
Керуючись ст.ст.160,162,195,196,198,200,205,206 КАС України,
колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Одеської області від 22.05.2006р. зі справи № 34-23/95-06-2244А залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач | В.Т. Пироговський |
Судді | В.І. Картере |
В.І. Жеков |