Справа № 140/11817/20

Провадження № 2-а/161/72/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

11.08.2020 позивач звернувся у Волинський окружний адміністративних суд з позовом до відповідача з позовом про скасування постанови.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 справу направлено для розгляду до Луцького міськрайонного суду Волинської області за підсудністю в порядку п.2 частини першої ст. 29 КАС України.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 17.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Позов обґрунтовано тим, що відділом ДАБК Луцької міської ради було винесено постанову №28/1-1/97/2020 від 24.03.2020 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. На переконання позивача, постанова є незаконною, так як вона винесена на підставі неіснуючих обставин і неповноважним органом, а також у зв`язку із тим, що дана постанова винесена в період карантину, під час якого, як стверджує позивач, діяв мораторій на притягнення до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу, а тому просив постанову скасувати та стягнути з відповідачів всі понесені позивачем судові витрати.

У встановлений в ухвалі строк, а саме 22.10.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відділ ДАБК проти задоволення позовних вимог заперечує, просить ухвалити рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно пояснень викладених у відзиві на позовну заяву, підставою для призначення позапланової перевірки об`єкта будівництва по АДРЕСА_1 було звернення ОСОБА_2 про порушення ОСОБА_1 будівельних норм, у зв`язку із чим було видано наказ та направлення на проведення такої перевірки.

19.02.2020, 24.02.2020, 26.02.2020 ОСОБА_1 не було допущено посадових осіб органу ДАБК до приміщення 1-5, 1-6, 1-7 нотаріальної контори на АДРЕСА_1 , у зв`язку із чим уповноваженою посадовою особою було складено відповідний акт та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП від 27.02.2020, а також складено припис про усунення порушених вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ОСОБА_1 зобов`язувався допустити працівників відділу ДАБК на об`єкт до 06.03.2020 (від отримання та підписання даних документів ОСОБА_1 відмовився).

24.03.2020 справа про адміністративне правопорушення була розглянута, ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився. За результатами розгляду справи на підставі наявних матеріалів, начальником відділу ДАБК ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 6800 грн.

Представник відповідача у відзиві переконує, що постанова є обґрунтованою та правомірною, а доводи позивача про те, що постанова винесена неповноважним органом та в час дії мораторію на накладення адміністративних стягнень у виді штрафу не заслуговують на увагу, оскільки будь-яких мораторіїв на розгляд справ відділ ДАБК станом на час перевірки не запроваджував, постанова винесена органом, визначеним ч. 1-2 ст. 244-6 КУпАП.

11.11.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про залучення її в якості третьої особи, що не заявляє окремих вимог щодо предмета спору, оскільки розгляд даної справи може вплинути на її права.

Окрім того, 12.11.2020 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких останній вказує на те, що постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 та №219 ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію та зупинено дію постанови №553 від 23.05.2011, на підставі якої було проведено у нього перевірку. Окрім того наголошено на тому, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав, власником приміщень де мала відбутись перевірка є ТОВ «ВіВ» ЛТД, тому він, на його переконання, фізично не міг надати доступу до приміщень.

Також просив приєднати до матеріалів справи флеш-носій з відео фіксацією процедури винесення оскаржуваної постанови та фото і відео докази, що спростовують не допуск ним працівників відділу для здійснення перевірки.

Ухвалою суду від 18.11.2020 до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє окремих вимог щодо предмета спору, залучено ОСОБА_2 .

21.12.2020 до суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву представника третьої особи ОСОБА_2 - Ліпкевича І.В., відповідно до яких, останній переконаний що позовна заява є безпідставною та такою, що подана з пропуском строків на оскарження, що обґрунтовує тим, що позивачем у позовній заяві не ставиться питання про поновлення строків на звернення до суду з позовною заявою у зв`язку із їх пропуском з поважних причин, не обґрунтовується поважність причин пропуску таких строків. Тому, просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду на підставі ч. 3-4 ст. 123 КАС України.

Також просив розгляд справи здійснювати у відсутності третьої особи та її представника.

В судовому засіданні 21.12.2020 позивач вимоги позову підтримав. Додатково пояснив, що представники відділу ДАБК неодноразово відвідували приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , до яких він надавав доступ, однак не до всіх. Ті приміщення, до яких представників відділу не змогли потрапити, належать ТОВ «ВІВ Лтд», а він, хоч і є співзасновником цього підприємства, однак не цікавиться та не опікується ними. Надавав доступ до тих приміщень, до яких мав доступ і які були предметом перевірки. До інших приміщень представники відділу допуску не просили. Наголошував, що за даною адресою є частина незаконно збудованих ОСОБА_2 приміщень. Зауважував, що ОСОБА_2 подає безпідставні позови та перешкоджає у користуванні належним йому майном, оскільки вона з сином є боржниками перед банком, чиє приміщення позивач придбав на відкритих торгах. Оспорював дозволи на незаконно збудовані приміщення. Вказував на те, що в оспорюваній постанові є посилання на постанову №553, яка на той час не діяла, бо була скасована в лютому 2020 році. До того ж були карантинні обмеження, які давали право штраф не застосовувати.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві. Пояснила, що перевірка проводилася по постанові №553, яка ще була чинна. Площа приміщення, до якого видавалось направлення на перевірку становила 149 кв.м. Під час неодноразових виїздів ОСОБА_1 був присутній, вказував, що він є власником цих приміщень, однак вони здані в оренду, а тому допустити туди не може. Жодних письмових пояснень та заперечень ОСОБА_1 не надавалось. Зауважено, що дане приміщення є одним цілим та зареєстроване за ОСОБА_1 . Представники відділу зайшли до приміщення 1-4, а далі в 1-5, 1-6 та 1-7 - не змогли, бо були зачинені двері, можливо, у зв`язку із тим, що там проходили будівельні роботи.

Представник третьої особи Ліпкевич І.В. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 звернулася з заявою в ДАБІ оскільки, в приміщенні проводились роботи з реконструкції, хоча дозвіл на реконструкцію було скасовано. ОСОБА_2 вважає її права порушеними, оскільки ті приміщення колись належали їй.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що є заступником начальника відділу ДАБК Луцької міської ради. Підставою для проведення перевірки був наказ, виданий на звернення ОСОБА_2 щодо проведення реконструкції. Вказав, що перевірка була призначена з 19.02 по 25.02. (в подальшому ще була продовжена на два дні). Тричі був виїзд на об`єкт. Під час перевірки намагалися з`ясувати що саме перевіряється. В приміщення 1-2 та другий поверх, кутове 1-3 вдалось потрапити в перший день, наступного дня - в приміщення 1-4 (орендар приїхав з Рівного з ключами). До іншого приміщення доступу не було, у зв`язку із відсутністю ключів. На третій день з ОСОБА_1 вже не зустрілися. Наголошував, що з першого дня казав власнику, що їм необхідно оглянути весь об`єкт. З кімнати 1-4 були двері до іншого приміщення 1-5, що були зачинені, туди зайти не змогли. Власник пояснив, що не має ключів. В приміщенні 1-4 було пусто, був свіжий ремонт, шпаклівка, стояв стіл на ньому стояли якісь книжки. Приміщення 1-5, 1-6, 1-7 не були оглянуті, бо до них не було доступу. ОСОБА_1 щоразу пропонував приїхати наступного дня, виїзди відбувалися тричі, однак, щоразу повний доступ до приміщення не відбувався, а період перевірки був обмежений (окрім того його продовжували спеціально ще на два дні) - за законом перевірка не може тривати більше семи днів. Повторно зазначив, що позивач був обізнаний, що посадовим особам відділу під час перевірки потрібно було попасти на весь об`єкт в цілому.

Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, свідка, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.02.2020 ОСОБА_2 звернулася з письмовою заявою до начальника відділу ДАБІ та начальника Управління ДАБІ у Волинській області, начальника відділу звернень громадян та доступу до публічної інформації ДАБІ про порушення ФОП ОСОБА_1 будівельних норм та проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 . Свою заяву мотивувала тим, що 22.01.2020 ухвалою Луцького міськрайонного суду про забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення у цивільній справі №161/992/20 про скасування запису про державну реєстрацію права власності номер 19343975 від 22.02.2017, накладено арешт на нежиле приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ заг. пл. 149 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1185101607101, на виконання якої постановою державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) накладено арешт на майно боржника у ВП №61081913. Однак, як вказує у своїй заяві ОСОБА_2 , незважаючи на вищевказані документи, невідомі особи, які назвали себе найманою будівельною бригадою ОСОБА_1 , здійснюють реконструкцію приміщення нотаріальної контори (а.с.27-32).

17.02.2020 заступником начальника відділу ДАБК видано наказ №8 про проведення позапланової перевірки дотримання законності реконструкції приміщення на АДРЕСА_1 та направлення для проведення позапланового заходу строком з 19.02.2020 до 25.02.2020. Згодом, наказом №12 від 25.02.2020 строк перевірки продовжено до 27.02.2020 та видано відповідне заправлення (а.с.32-35).

27.02.2020 заступником начальника відділу ДАБК Луцької міської ради ОСОБА_3 складено акт №28.1-1/61/2020 про недопущення ОСОБА_1 посадових осіб органу ДАБК на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, а саме до приміщення 1-5, 1-6, 1-7 нотаріальної контори на АДРЕСА_1 (виїзди здійснювались 19.02.2020, 24.02.2020, 26.02.2020), та протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст.188-42 КУпАП. До протоколу додано копії техпаспорта, наданого ОСОБА_1 , виписки Мінрегіонбуду та викопіровки поверхового плану, фото об`єкту (а.с.37-46).

Також здійснено припис про усунення порушених вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.02.2020 ОСОБА_1 з вимогою допустити працівників відділу ДАБК на об`єкт до 06.03.2020 (а.с.51).

Про розгляд справи про адміністративне правопорушення 24.03.2020 ОСОБА_1 було повідомлено належним чином (а.с.53).

Згідно постанови №28.1-1/97/2020 від 24.03.2020 по справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 188-42 КУпАП та застосовано щодо нього стягнення у виді штрафу у розмірі 6800 грн. (а.с.3-4).

А ні у протоколі, а ні у постанові не міститься будь-яких пояснень ОСОБА_1 щодо обставин та причин недопущення працівників відділу на об`єкт.

Згідно ч.2 ст. 244-6 КУпАП, від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад - щодо об`єктів, розташованих в межах населених пунктів (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлено про те, що ним здається в оренду частина приміщень, а саме ті, до яких не було допущено посадових осіб відділу, бо в нього особисто не було ключів від дверей до цих приміщень.

Згідно виписки з інвентаризаційних матеріалів на об`єкт нерухомого майна, від 23.12.2019, ОСОБА_1 є власником нежилого приміщення, нотаріальної контори загальною площею 151 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Для оформлення договору оренди приміщень виділено 17/100 часток (прим 5,6,7 загальною площею 25,2 кв.м.) нежилого приміщення (а.с.46).

Перебування нежилого приміщення нотаріальної контори площею 149 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у приватній власності ОСОБА_1 також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.02.2020 (а.с.47-50).

Однак, будь-які дані про перебування приміщення або його частин в оренді фізичних чи юридичних осіб станом на період проведення перевірки в матеріалах справи відсутні та сторонами не надавались.

В наданому позивачем для приєднання до матеріалів справи відеозаписі IMG_2918, на якому зафіксовано розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.188-42 КУпАП, містяться пояснення ОСОБА_1 про те, що допустити представників ДАБК до всіх приміщень будівлі він не міг, бо в нього не було ключів, оскільки деякі з приміщень передані в оренду, пропонував інспектору відкласти обстеження даного об`єкту на інший день. Каже, що обстеження відкладалося, інспектор неодноразово був допущений в ті приміщення, куди він мав намір потрапити та куди мав можливість надати доступ сам ОСОБА_1 . Крім того, ним було повідомлено що деякі приміщення передані в оренду немісцевому підприємцю (з м. Рівне), тому було запропоновано представникам ДАБК відкласти на інший день обстеження цих приміщень, бо в нього наразі відсутні ключі від дверей. Наголошує, що ніяких будівельних робіт на об`єкті не проводилося, жодних будівельних норм та правил не порушувалось. Не заперечував, що був на місці складання протоколу, однак зауважив, що йому не було надано для підписання акт та протокол. Вказав, що частина приміщення належить ТзОВ «ВІВ». Наголосив також про те, що в межах карантинних заходів діє заборона щодо притягнення до адміністративної відповідальності та накладення штрафних санкцій, а тому ДАБК не має права притягати його до адміністративної відповідальності.

Окрім того, позивачем також надано на флеш носії фото IMG_2514 та відео матеріали IMG_2514(2), IMG_2536 з місця проведення перевірки, з яких вбачається, що ОСОБА_1 та представники відділу ДАБК знаходяться у приміщеннях, однакщо це за приміщення та хто саме з представників відділу на цих відеозаписах не можливо встановити у зв`язку із відсутністю звуку та короткометражністю відеозаписів.

Натомість поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка - заступника начальника відділу ДАБК ОСОБА_3 також стверджується та обставина, що на прохання ОСОБА_1 виїзди на об`єкт здійснювались неодноразово з тієї причини, що останній повідомляв, що деякі приміщення знаходяться в оренді, ключів від них нема, необхідно дочекатися орендаря з іншого міста. Через це строк проведення перевірки було продовжено ще на два дні. Однак, доступ до усіх приміщень так і не був наданий, через що складено акт та протокол.

Разом з тим, судом встановлено що ОСОБА_1 є єдиним власником приміщення, щодо якого проводилась перевірка, останній був присутній при проведенні перевірки а тому, на виконання вимог п.1 ч.2 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» був зобов`язаний допустити працівників відділу ДАБК до всіх приміщень об`єкта під час проведення перевірки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у Постанові від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а (провадження №К/9901/9907/18) роз`яснив, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП є формальним, тобто склад, в якому відсутня ознака настання шкідливих матеріальних наслідків.

Суб`єктами правопорушення є громадяни та посадові особи. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-42 КУпАП полягає у недопущенні посадових осіб центрального органу виконавчої влади до перевірки.

Абзацом 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 за № 553 (в редакції, чинній на момент складання оскаржуваної постанови та здійснення заходу перевірки) передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, Порядком № 553 передбачено умови, за яких суб`єкт містобудування, не допускаючи посадових осіб ДАБІ до перевірки, буде діяти правомірно. Такими умовами є порушення порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

З наведеного слідує, що при наданні судом оцінки постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, до предмету доказування відноситься перевірка дотримання порядку здійснення заходу контролю.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", у редакції на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 5, 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року, у редакції чинній на час спірних правовідносин, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Пунктом 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи ДАБІ уповноважені на здійснення перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства, складання протоколів про адміністративне правопорушення та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, приписів

Згідно абзацу 6 пункту 7 Порядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій.

Абзацом 11 п. 7 Порядку № 553 визначено, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Судом встановлено, не заперечувалось учасниками судовому засіданні, що позапланова перевірка призначена на об`єкті будівництва по АДРЕСА_1 (цілого об`єкта) за зверненням ОСОБА_2 про порушення ОСОБА_1 будівельних норм.

Заступником начальника відділу ДАБК складено наказ та направлення для проведення перевірки від 17.02.2020 №8. Перед початком перевірки ОСОБА_1 повідомлено про проведення перевірки в період з 19.02.2020 по 25.02.2020 (продовжено до 27.02.2020) та представлено направлення, наказ та посвідчення, що також не заперечується учасниками судового розгляду та позивачем зокрема.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем дотримана процедура призначення та порядок здійснення такої перевірки, посадові особи відділу ДАБК є уповноваженими на проведення такої перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Тому, враховуючи, що відповідачем дотримано порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (позапланової перевірки), у ОСОБА_1 не було підстав для відмови у наданні доступу до частини приміщень, що знаходяться у його власності.

Окрім того, факт передання ОСОБА_1 в оренду іншим особам приміщень, до яких недопущено для проведення перевірки посадових осіб відділу, не підтверджено жодними допустимими, належними доказами.

Позивачем також заявлено в ході судового розгляду про те, що під час дії карантинних обмежень відділ ДАБК не мав права здійснювати притягнення до адміністративної відповідальності та накладати адміністративні стягнення, до того ж такий орган є неналежним у зв`язку із його ліквідацією.

Щодо вказаної обставини суд вважає наголосити на наступному.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №218 від 13.03.2020 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», Державна архітектурно-будівельна інспекція продовжує здійснювати повноваження та функції до завершення здійснення заходів з утворення Державної сервісної служби містобудування.

Станом на період проведення перевірки, складання адміністративних матеріалів, винесення постанови та станом на час розгляду справи у суді, Державна сервісна служба містобудування не створювалась.

Таким чином, відділ ДАБК Луцької міської ради є належним органом, керівник якої уповноважений Законом здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення щодо об`єктів, що розташовуються в межах міста Луцьк, тому посилання позивача на те, що відділ ДАБК є неналежним суб`єктом розгляду даної категорії справ, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Окрім того, будь-яких мораторіїв на притягнення до адміністративної відповідальності в порядку, визначеному КУпАП, в період карантину, пов`язаного з коронавірусом Covid-19, законами та підзаконними актами не встановлювалось.

Тому, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, дослідивши усі наявні матеріали, та докази, надані сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Оскільки, в судовому засіданні не встановлено неправомірності дій заступника начальника відділу ДАБК Луцької міської ради, які б свідчили про порушення процедури проведення заходу контролю, розгляду справи про адміністративне правопорушення, позовні вимоги задоволенню не підлягають, а постанову по справі про адміністративне правопорушення від 24.03.2020 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 243-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , про скасування постанови -- відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня вручення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.03.2021.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій