Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #92617620

Справа № 161/17960/20

Провадження № 2/161/288/21



Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


15 лютого 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,

представника позивача - Вінцюк Ю.Б. ,

представника відповідача - Бородчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Волинської обласної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України про зняття арешту з нерухомого майна,


В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з даним позовом первинно до відповідача Волинської обласної прокуратури про зняття арешту з нерухомого майна.

Позов мотивувала тим, що з 24.12.2004 вона є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . З наданої нотаріусом інформації було встановлено, що постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинської області Грудецьким П.А. від 13.04.2012 на майно позивача було накладено арешт. Арешт було накладено у зв`язку із проведенням досудового розслідування в межах кримінальної справи №30-025-11 відносно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 209, ч. 1,4 ст. 358 КК України. Слідчим було накладено арешт на усе майно ОСОБА_3 .

Однак, власником житлового будинку є ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 24.12.2004, дарувальником був ОСОБА_3 .

Відтак, станом на день винесення слідчим постанови від 13.04.2012, ОСОБА_3 вже не був власником будинку за адресою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 в кримінальному провадженні жодного статусу не визначено.

Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 не є об`єктом злочину.

Вироком суду щодо ОСОБА_3 постановлено накладені слідчим арешти залишити чинними.

Проте, позивач вважає, що дані обставини порушують її права власника.

А тому, просила скасувати арешт накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області Грудецьким П.А. від 13 квітня 2012 року, з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд вказаної справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 20.01.2021 до участі у справі в якості співвідповідача залучено Міністерство внутрішніх справ України.

Від відповідача Волинської обласної прокуратури надійшли письмові заперечення на позов ОСОБА_2 (а.с. 39-43).

В установлений строк від відповідача Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 48-51).

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Представник позивача Вінцюк Ю.Б. в судовому засіданні вимоги позову підтримала, просила задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача Волинської обласної прокуратури Бородчук О.В. в судовому засіданні вимоги позову не визнала. Суду пояснила, що кримінальне провадження завершене, є вирок суду, покарання ОСОБА_3 відбуте. А тому, відповідач жодного відношення до наявності накладених арештів немає.

Співвідповідач не забезпечив явку представника в судове засідання.

Заслухавши учасників справи, враховуючи відзив на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст.12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_2 стало відомо про наявність арешту на належне їй майно.

ОСОБА_2 належить на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що стверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 7).

Підставою набуття права власності є договір дарування житлового будинку від 24.12.2004, посвідчений приватним нотаріусом Луцького районного округу Волинської області, зареєстрованого в реєстрі за №2251 (а.с. 5). Договір укладений між ОСОБА_3 , як дарувальником та ОСОБА_2 , як обдарованою.

З Інформаційної довідки (а.с. 8, зворот), встановлено, що арешт нерухомого майна з реєстраційним номером обтяження: 12458800 зареєстрований 03.05.2012, підставою обтяження була постанова про накладення арешту на майно, б/н, 13.04.2012, винесену старшим слідчим СУ УМВС України у Волинській області Грудецьким П.А.

Відповідно до копії постанови про накладення арешту на майно від 13.04.2012, винесеної старшим слідчим СУ УМВС України у Волинській області Грудецьким П.А., судом встановлено, що в межах кримінальної справи №30-025-11, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст. 190, ч.1 ст. 209, ч.1,4 ст. 358 КК України, накладено арешт на майно ОСОБА_3 , в тому числі на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

ОСОБА_3 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.06.2013 визнаний винним у вчинені злочинів, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання сурового покарання більш суворим, остаточно призначили йому покарання у виді штрафу в розмірі 170 000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов`язків на строк 3 роки (а.с. 12,13). Вироком визначено залишити в силі арешти на майно підсудного ОСОБА_3 .

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.05.2014, ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію».

Арешти на накладене майно скасовані не були.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.10.2020, розглянуто скаргу представника - адвоката Вінцюк Ю.Б. в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора, яка полягає у не скасуванні арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області Грудецького П.А. від 13.04.2012, в рамках кримінальної справи №30-025-11, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.ч. 1,4 ст.358 КК України. За наслідками розгляду скарги, встановлено, що арешт на майно, яке вказане в скарзі, було накладено з метою забезпечення цивільного позову.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги, що постановою про накладення арешту на майно від 13.04.2012, арешт накладався на майно ОСОБА_3 , в тому числі на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Однак, слідчим помилково визначено належність житлового будинку на праві власності ОСОБА_3 .

Старшим слідчим СУ УМВС України у Волинській області Грудецьким П.А. у постанові вказано, що під час досудового слідства було встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_3 наявне майно, в тому числі: будинку АДРЕСА_1 .

Однак, такі висновки не відповідали на час винесення постанови дійсним обставинами. Слідчим залишено поза увагою, що даний житловий будинок вибув із власності ОСОБА_3 ще в 2004 році, за 8 років до накладення арешту.

Судом беззаперечно встановлено, що у 2004 році житловий будинок був відчужений на користь ОСОБА_2 на підставі договору дарування.

А тому, у старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області Грудецького П.А. були відсутні правові підстави накладати арешт на будинок АДРЕСА_1 , оскільки він не перебував у власності ОСОБА_3 , а належав ОСОБА_2 .

Інших процесуальних документів, що слугували б підставою накладення арешту на майно ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи не здобуто.

Арешт майна на житловий будинок залишаються чинними на час розгляду справи судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначає: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження нерухомого майна позивача, порушує права позивача як власника майна.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав обтяження нерухомого майна позивача.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зняти накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області Грудецького П.А. від 13 квітня 2012 року арешт з належного ОСОБА_2 будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України, суд -


ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зняти накладений постановою старшого слідчого СУ УМВС України у Волинській області Грудецького П.А. від 13 квітня 2012 року арешт з належного ОСОБА_2 будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01.03.2021.




Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій







Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація