Справа № 22ц-4246/ 2010 Головуючий І інстанції Грачов Р. Р.

Категорія 43 Доповідач Барков В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 травня 2010 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді     Зінов’євої А. Г.,

суддів             Баркова В. М.,

                Резникової Л. В.,

при секретарі         Голубцові А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про захист цивільного права, анулювання неправомірно нарахованого боргу та зупинення дій, які порушують права,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 лютого 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» про захист цивільного права, анулювання неправомірно нарахованого боргу та зупинення дій, які порушують права відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права відносно надання пільг з оплати комунальних послуг, суд не залучив до участі в справі Управління праці та соціального захисту населення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У відповідності з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно перевірив всі доводи сторін, дав правильну правову оцінку встановленим фактам і доказам і зробив правильний висновок про те, що оскарження дій відповідача щодо нарахування заборгованості не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.

В рішенні суду з цього приводу приведені відповідні мотиви, які є переконливими.

Як встановлено судом, позивач є інвалідом війни І групи та разом із родиною проживає в квартирі АДРЕСА_1 та станом на 01 червня 2009 року має заборгованість з оплати послуг по водопостачанню та водовідведенню в сумі 104 грн. 16 коп.

Звертаючись до суду позивач вважав протиправними дії комунального підприємства «Макіївський міськводоканал» щодо нарахування заборгованості з оплати наданих послуг і тому просив визнати їх незаконними та анулювати борг.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи та пояснень сторін в судовому засіданні вбачається, що відповідач з позовом до позивача про стягнення заборгованості не звертався, а тому суд правильно вважав, що нарахування заборгованості не встановлює для позивача будь-яких обов’язків оскільки є різновидом претензії і тому оскарження цих дій не передбачене законодавством як спосіб захисту прав.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права оскільки до участі в справі не залучене Управління праці та соціального захисту населення є безпідставними, в зв’язку з тим, що питання про права то обов’язки останнього в судовому засіданні не вирішувалося.

Інші доводи апеляційної скарги не приводять апеляційний суд до висновку про порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права які є підставами до скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді