Справа №22-1317/09

Головуючий у 1 інстанції: Трубніков А.В.

Доповідач: Шебуєва В.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2009 року Колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Шебуєвої В.А.,

суддів: Матвєєвої О.А., Черненко В.А. при секретарі: Бутенко В.О. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Комунальне підприємство «Відрадненське» Солом'янської районної у м.Києві ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям приміщення,

встановила:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року частково задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6300 грн. 38 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 грн. понесених витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 6330 грн. 38 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 63 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий розгляд. Вважає, що позивачкою не доведена її вина у залитті приміщення. Звертає увагу, що акт про залиття складений у відсутність її та позивачки, а також не відповідає встановленій типовій формі. Заперечує відсутність підстав для стягнення з неї на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди за пошкодження меблів, які знаходились в приміщенні, та понесених витрат на ремонт приміщення. Вважає, що за завдану залиттям майнову шкоду повинно відповідати житлово-експлуатаційна організація, яка не забезпечила належне утримання та обслуговування будинку.

В судовому засіданні відповідачка та її представник підтримали подану апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

Представник позивачки заперечує наявність підстав для скасування судового рішення та просить відхилити апеляційну скаргу відповідачки.

Колегія, вислухавши пояснення відповідачки, представників відповідачки та позивачки, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 червня 2007 року сталося залиття належного ОСОБА_2 нежилого приміщення № 161, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1.

Згідно акту комісії ДЕЖ-909 КПУЖГ Солом'янського району м.Києва від 05 липня 2007 року залиття нежилого приміщення позивачки сталося 18 червня 2007 року з вище розташованої квартири № 106 внаслідок того, що лопнула гнучка підводка гарячого водопостачання до змішувача рукомийника, яку мешканці встановили власними силами.

З урахуванням акту комісії ДЕЖ-909 КПУЖГ Солом'янського району м.Києва від 05 липня 2007 року та наданих позивачкою доказів про понесені витрати на ремонт нежилого приміщення у зв'язку залиттям, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України поклав на відповідачку ОСОБА_1, як власника квартири № 106 АДРЕСА_1, обов'язок відшкодувати позивачці завдану матеріальну шкоду в розмірі 6300 грн.

Суд в повному обсязі задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування майнової шкоди та поклав на відповідачку ОСОБА_1 обов'язок відшкодувати вартість використаних будівельних матеріалів і ремонтних робіт в сумі 1369 грн. 38 коп., вартість заміни деталей пошкоджених внаслідок залиття водою меблів в сумі 4931 грн., а також витрати по виготовленню фотографій в сумі 63 грн. у зв'язку з фіксуванням наслідків залиття належного позивачці нежилого приміщення.

Судова колегія не може погодитись з правильністю визначення судом першої інстанції розміру відшкодування відповідачкою майнової шкоди.

Як встановлено судом першої інстанції та це не заперечувалось сторонами по справі в апеляційному суді, нежиле приміщення № 161, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2, використовується на підставі договору оренди банківською установою «ТАС-комерцбанк».

У зв'язку з залиттям 18 червня 2007 року нежилого приміщення, яке належить ОСОБА_2 та передано в оренду банківській установі, за результатами огляду спеціалістом ТОВ «Саліта» виявлені пошкодження водою меблів - розбухання ДСП в стійці операціоністів. Представник позивачки не заперечував, що пошкоджені внаслідок залиття меблі належать не позивачці, а банківській установі, яка орендує нежиле приміщення.

Враховуючи те, що стійка операціоністів не є майном позивачки у суду були відсутні підстави для покладення на відповідачку ОСОБА_1 обов'язку відшкодувати завдану ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 4931 грн., яка є вартістю заміни пошкоджених деталей стійки операціоністів.

Також безпідставно суд стягнув на користь ОСОБА_2 витрати по виготовленню фотографій в сумі 63 грн. З матеріалів справи вбачається, що для доведення залиття з вини відповідачки нежилого приміщення ОСОБА_2 надала суду 16 фотокарток, які досліджувались судом в ході розгляду справи. Відповідно до товарного чеку за виготовлення фотокарток позивачкою сплачено 63 грн. з розрахунку 1 грн. 50 коп. за 42 фотокартки. Таким чином, відшкодуванню на користь ОСОБА_2 підлягають понесені витрати по виготовленню лише 16 фотокарток в розмірі 24 грн.

Таким чином, на користь позивачки з ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати по ремонту нежилого приміщення у зв'язку з залиттям в розмірі 1369 грн. 38 коп. та витрати за виготовлення фотокарток в розмірі 24 грн., а всього 1393 грн. 38 коп.

Доводи ОСОБА_1, що залиття квартири позивачки сталося через неналежне обслуговування будинку житлово-експлуатаційною організацією не доведені та спростовуються наявними в справі доказами. Питання про призначення відповідної судової експертизи в суді першої та апеляційної інстанції відповідачкою не порушувалось.

Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи. З урахуванням досліджених доказів по справі судова колегія дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог позивачки про відшкодування майнової шкоди -зменшення розміру відшкодування до 1393 грн. 38 коп.. Пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України апеляційний суд,-

Вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 25 листопада 2008 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 1393 грн. 38 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 25 листопада 2008 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.