УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

УХВАЛА

Іменем України

„26" травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Слісарчука Я.А., Яковлєва С.В.

за участю: прокурора Філя С.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3 .

захисника ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_2, засудженного ОСОБА_5 на вирок Житомирського районного суду від 7 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, раніше не судимого,

засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь :

- ОСОБА_2 80 000 грн. моральної шкоди і 5953 грн. 07 коп. матеріальної шкоди;

- ОСОБА_1. 25 000 грн. моральної шкоди і 33459 грн. 40 коп. матеріальної шкоди;

- Житомирської центральної районної лікарні №2, 1107 грн. 24 коп;

- НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 486 грн. судових витрат.

Питання про речові докази вирішено відповідно до положень ст. 81 КПК

Справа №11-372 Головуючий у 1 інстанції: Башинський С.Ф.

Категорія справ: ст. 286 ч.2 КК України Суддя- доповідач: Слісарчук Я.А.

України.

Як визнав суд, 28 червня 2008 року біля 1 год. 30 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем БМВ 520 реєстраційний НОМЕР_1 по автодорозі Київ-Чоп в напрямку м. Житомира поблизу с Садки Житомирського району, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.5. 2.3 (б), 12.1, 12.2, 12.3, 13.1, правил дорожнього руху України, значно перевищивши швидкість автомобіля в темну пору доби аж до 150 км/год., своїми діями створив небезпеку для руху, яка загрожувала життю та здоров'ю громадян, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечну швидкість, що не дало змоги постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не дало змогу зупинити транспортний засіб у межах відстані видимості дороги, при виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не вибрав під час руху безпечної дистанції і здійснив зіткнення з автомобілем Міцубісі-Галант, реєстраційний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1., який рухався попереду, в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Міцубісі -Талант, ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, крововиливу під м'які покрови голови, перелому кісток склепіння та основи черепа, крововиливів під м'які мозкові оболонки по конвекситальній поверхні та в ділянці стовбура головного мозку, множинних переломів ребер з обох сторін непрямого характеру, забою правої легені, синця грудної клітки, розриву правої долі печінки та закритого перелому хірургічної шийки лівого плеча, крововиливів в зв'язковий апарат внутрішніх органів, крововиливів під серозні оболонки, темну рідку кров в порожнинах серця та крупних судинах, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю, яка настала на місці пригоди.

Водій вказаного транспортного засобу ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми тіла у вигляді садна лобу, струсу головного мозку, перелому нижньої щелепи, саден верхніх кінцівок, саден на животі та відкритого перелому другого пальця лівої кисті ускладнену розвитком травматичного шоку другого ступеню, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такі, що не є небезпечними для життя, але призвели до тривалого розладу здоров'я.

На вирок суду подані апеляції.

Засуджений ОСОБА_5 вирок просить змінити, пом'якшити призначене йому судом покарання, визначивши його не пов'язаним з позбавленням волі та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 10000 грн.Вказує, що він визнав вину, щиро розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував потерпілому матеріальну шкоду, має на утриманні неповнолітніх дітей, в даний час хоча і працює, однак отримує мізерну заробітню плату.

Потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вирок просять скасувати та постановити

новий вирок, яким призначити ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України покарання у вигляді 8 років позбавлення волі та повністю задовольнити їх позовні вимоги, або направити кримінальну справу на додаткове розслідування.Зазначають, що суд безпідставно виключив з обвинувачення ОСОБА_5 обтяжуючу обставину покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, при призначенні покарання не врахував, що потерпілий ОСОБА_1 став інвалідом 3 групи, та неправильно врахував, пом'якшуючу обставину покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування ОСОБА_5 їм заподіяної злочином шкоди.Також, вказують на неповноту і неправильність судового слідства.

Заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2 та їх представника ОСОБА_3. про задоволення апеляції потерпілих та залишення без задоволення апеляції засудженого ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_5 і захисника ОСОБА_4, які просили задовольнити апеляцію засудженого і залишити без задоволення апеляцію потерпілих, прокурора який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції засудженого і потерпілих слід залишити без задоволення, а вирок суду - без зміни, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_5 у вчинені злочину за обставин наведених у вироку грунтується на зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказах, оцінених в сукупності.

Дії ОСОБА_5 за ст. 286 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи як засудженого так і потерпілих про призначення ОСОБА_5 покарання, яке не відповідає вимогам ст. 65 КК України, колегія суддів не приймає до уваги.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд врахував, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, вчинив тяжкий злочин та думку потерпілих, які наполягали на призначенні йому суворого покарання і призначив ОСОБА_5 покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі.

З показань засудженого під час розгляду справи в апеляційному суді і цього не заперечували самі потерпілі видно, що ОСОБА_5 намагався добровільно частково відшкодувати потерпілим матеріальні збитки, однак вони відмовилися отримати його кошти.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання, відповідає вимогам ст. 65 КК України і за своїм розміром та видом не є явно несправедливим внаслідок як м'якості так і суворості.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання про, що зазначає в апеляції засуджений так і підстав для скасування вироку суду з мотивів призначення м'якого покарання про, що наголошують в апеляційній скарзі потерпілі, колегія суддів не знаходить.

Що стосується доводів апеляції потерпілих про збільшення розміру моральної шкоди та посилання засудженого про зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, то вони задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди суд дотримався положень, ст.ст. 64, 328 КПК України та ст.ст. 23, 1167, 1172 ЦК України і прийняв обгрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1. та належним чином мотивував вирок у цій частині. Підстав для збільшення або зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, з мотивів викладених в апеляціях потерпілих і засудженого, колегія суддів не знаходить.

Суд обгрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_5 обставину, яка обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки дана обставина не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи в суді, вказане рішення суду мотивоване у вироку, колегія суддів з таким висновком суду погоджується.

Твердження потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_2, про неправильність і неповноту судового слідства не заслуговують на увагу колегії суддів.

З матеріалів кримінальної справи видно, що судове слідство по справі проведено повно, всебічно і об'єктивно.Суд обгрунтовано відхилив клопотання потерпілих про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування з приводу неповноти досудового слідства та клопотання про допит по справі свідків, колегія суддів з таким рішенням суду першої інстанції також погоджується.

При призначенні ОСОБА_5 покарання суд правильно визнав пом'якшуючу обставину покарання щире каяття, оскільки з протоколу судового засідання видно, що засуджений критично оцінив свою злочинну поведінку, шляхом визнання вини, просив вибачення у потерпілих.

Перевіркою матеріалів кримінальної справи не встановлено, що досудове слідство чи суд допустили істотні порушення кримінально-процесуального закону про, що наголошують в своїй апеляції ОСОБА_2 і ОСОБА_1, що тягнуть зміну чи скасування вироку суду.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_5 і апеляцію потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду від 7 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.