УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01601, м. Київ, МСП, вул. Володимирська, 15
Справа №22-6885 Головуючий у 1-ій інстанції - Богдан О.О.
Доповідач - Карпенко С.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного
суду міста Киева в складі:
головуючого - судді Карпенко С.О.
суддів Поліщук С.В., Кадєтової О.В.,
при секретарях Ярошенку С.В.,
з участю представників ДП „НАЕК „Енергоатом" - Іваницької Н.А. та ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_1,
представника ТОВ ФБГ „Еліта-Центр" - Скобнікової Е.О., відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Києві
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 2 червня 2008 року
в справі за позовом Державного підприємства
«Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до ОСОБА_1,
Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово будівельна група «Еліта-Центр»,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія ПСП -ЛТД»
про визнання права власності на житлові, нежитлові приміщення
та визнання договору в частині недійсним,
встановила:
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02.06.08 року позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задоволено.
Визнано недійсним договір від 10.12.94 року про дольову участь у витратах на будівництво гуртожитку по вул.Тимошенка, 2-л у м.Києві, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Джамп» в частині зобов'язання ТОВ «Джамп» передати ОСОБА_1 жилі приміщення, визначені в додатку № 1 до договору, а саме приміщення: № 12 загальною площею 98,2 кв.м, №№ 13,14 загальною площею 203,2 кв.м, № 15 загальною площею 136,9 кв.м, № 16 загальною площею 98,0 кв.м, № 17,18 загальною площею 204,5 кв.м, № 19 загальною площею 137,2 кв.м по вул.Тимошенка, 2-л у м. Києві.
Визнано за Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» право власності на квартири №№ 12,13,14,15,16,17,18,19 у будинку 2-л по вул.Тимошенка в м. Києві та на місця №№ 42,43,44,45,46,47 у підземній неопалювальній стоянці, прилеглій до будинку по вул.Тимошенка, 2-Л у м. Києві.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фінансово будівельна група «Еліта-Центр» та ОСОБА_1 на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» судові витрати, а саме судовий збір у сумі 1 700 грн та витрати, пов'язані з інформаційно-технічним розглядом справи, у сумі 30 грн.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що суд розглянув справу, не повідомивши її про судове засідання і упереджено вирішив спір; не вказав, якому саме нормативному акту не відповідає оспорювана угода.
Зазначає, що суд при ухваленні рішення не дослідив обставини реєстрації Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" права власності на спірні приміщення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у скарзі, і просила скаргу задовольнити.
Представники Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" - Іваницька Н.А. та ОСОБА_2 - апеляційну скаргу не визнали і просили її відхилити, вважаючи рішення суду законним.
Представник ТОВ Фінансово-будівельна група „Еліта-Центр" - Скобнікова Е.О. -апеляційну скаргу просила задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.
Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, що спірними приміщеннями є приміщення №12 загальною площею 98,2 кв м, №№13,14 загальною площею 203,2 кв.м, № 15 загальною площею 136,9 кв.м, № 16 загальною площею 98,0 кв.м, №№ 17,18 загальною площею 204,5 кв.м, № 19 загальною площею 137,2 кв.м у будинку 2-л по вул.Тимошенка у м.Києві та місця №№ 42, 43, 44, 45, 46, 47 на підземній неопалювальній стоянці, прилеглій до вказаного будинку.
10.02.93 року між Київським технологічним інститутом легкої промисловості та ТОВ «БІК «ПСП-ЛТД» укладений договір про спільне будівництво гуртожитку по вул.Тимошенка, 2 у м.Києві, за яким останній після введення будинку в експлуатацію набував право власності на частину будівлі в осях А-Ж, 1-9 (т.4 а.с.156).
03.07.93 року між ТОВ «БІК «ПСП-ЛТД» та СП «Ю/А Міжнародна група» (правонаступником якого стало ТОВ «Джамп», а в подальшому - ТОВ «ФБГ «Еліта-Центр») укладений договір про спільну діяльність № 33, за яким ТОВ ФБГ «Еліта-Центр» (як правонаступник) набувало право власності на приміщення у збудованій будівлі пропорційно внесеним інвестиціям (т.4 а.с.160).
27.03.95 року між ТОВ БІК „ПСП-ЛТД" та Виробничим об'єднанням Запорізька атомна електростанція (правонаступник - ДП НАЕК «Енергоатом») укладено договір № 42/1485 про дольову участь у будівництві, відповідно до п.1.3. якого після введення в експлуатацію будинку 2 по вул.Тимошенка у м.Києві ВО ЗАЕС набуває права власності на житлові приміщення загальною площею не менше 900 кв.м на 3 і 4 поверхах вказаного будинку (а.с.167-169 т.2).
Листом № 29/1 від 29.05.05 року ТОВ „Джамп" дало згоду ТОВ БІК „ПСП-ЛТД" на залучення ВО „ЗАЕС" до дольової участі у будівництві (т.2 а.с.172).
Відповідно до Гарантійного зобов'язання від 19.07.95 року № 48 ТОВ «Джамп» як учасник спільної діяльності виступило гарантом забезпечення ВО ЗАЕС житловою площею у будинку 2 по вул.Тимошенка у м.Києві відповідно до договору про дольову участь (а.с.171 т.2) і зобов'язувалося у випадку дефіциту кошторисного залишку передати ВО „ЗАЕС" частину своєї частки у приміщенні.
Після введення будинку в експлуатацію (акт приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту від 10.07.96 року, затверджений розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м.Києва від 08.08.96 року № 621) відповідно до реєстраційного посвідчення від 20.09.96 року № 9643 за ТОВ «БІК «ПСП-ЛТД» зареєстровано право власності на частину будівлі загальною площею 8 724,32 кв.м (т.4 а.с.157, 159), з яких 2 613,77 кв.м на підставі актів прийому-передачі у відповідності з умовами договору № 33 передано ТОВ „ФБГ «Еліта-Центр», а за Актом від 11.08.96 року - передано у власність ВО ЗАЕС третій і четвертий поверхи гуртожитку по вул.Тимошенка, 2-л у м.Києві площею 1 203 кв.м, в тому числі жилі приміщення №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 (т.2 а.с.170).
Розпорядженням № 750-Р від 11.12.03 року спірні приміщення передані з балансу ВО «ЗАЕС» на баланс ВП «Управління справами» ДП НАЕК «Енергоатом» (а.с. 220 т.2).
Наведене вище сторонами не оспорюється.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що ТОВ „ФБГ „Еліта-Центр" та особи, правонаступником яких є товариство, не були власниками спірних приміщень, ці приміщення були об'єктом спільної власності учасників інвестиційної діяльності і права на розпорядження вказаними об'єктами ТОВ „ФБГ „Еліта-Центр" не мало.
Ці висновки суду є правильним, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, грунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи наступне.
10.12.94 року між ОСОБА_1 та ТОВ „Джамп" був укладений договір інвестування, у додатку № 1 до якого наведений перелік приміщень у будинку 2-л по вул.Тимошенка у м.Києві, які мають бути передані ОСОБА_1 за вказаним договором (т.1 а.с.11-13).
Так, передачі підлягали квартири №№ 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 у вказаному будинку та місця на стоянці і за актом від 25.07.02 року вказані приміщення були ОСОБА_1 передані (т.1 а.с.14).
Відповідно до ст.4 Закону України „Про власність" виключно власнику належить право на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
За правилами цивільного законодавства, що діяло на час виникнення спірних правовідносин, право власності у набувача виникало з моменту передачі речі, якщо інше не встановлено законом чи договором, тому у ВО „ЗАЕС" право власності на спірні приміщення виникло у серпні 1996 року, а реєстрація переходу права власності відбулася 30.10.00 року.
З моменту набуття ВО „ЗАЕС" права власності на спірні приміщення об'єднання здійснило перепланування цих приміщень (розпорядження Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації № 1098 від 07.12.04 року) і розпорядилося майном на користь своїх працівників.
З матеріалів справи вбачається, що у липні 1999 року ТОВ «ФБГ «Еліта-Центр» звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ «БІК «ПСП-ЛТД» про визнання права власності на жилі та нежилі приміщення по вул. Тимошенко 2-Л у м. Києві, серед яких, зокрема, і квартири, що є предметом даного спору. Постановою Верховного Суду України від 29.10.02 року судові рішення по даній справі, якими право власності на спірні приміщення було визнано за ТОВ «ФБГ «Еліта-Центр» (т.2 а.с.157-167), скасовані і ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.03 року провадження по зазначеній справі припинено (т.2 а.с.163-166).
Наведене вище свідчить про відсутність у ТОВ „ФБГ «Еліта-центр» права власності на спірні приміщення.
Зміст договору № 33 від 03.07.93 року, укладеного між ТОВ «БІК „ПСП-ЛТД" та СП „Ю/А «Міжнародна група», свідчить про те, що він є договором про спільну діяльність.
Згідно ч.2 ст.432 ЦК України грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Своєю часткою у спільному майні учасник договору про спільну сумісну діяльність не вправі розпоряджатися без згоди інших учасників договору. Судом безспірно встановлено відсутність такої згоди від ТОВ „БІК „ПСП-ЛТД", правомірність володіння якого спірним майном не оспорена.
Відповідно до ст.48 ЦК України 1963 року недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону.
Так як встановлено факт проведення відчуження спірних приміщень особою, яка не є власником, і факт розпорядження часткою у спільному майні учасника договору про спільну сумісну діяльність без згоди інших учасників договору, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані.
Посилання ОСОБА_1 на порушення норм процесуального права, а саме на розгляд справи у її відсутності, - безпідставне.
З матеріалів справи вбачається, що про судове засідання 30.05.08 року у встановленому законодавством порядку була повідомлена представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4
Оскільки повідомлення представника особи, яка бере участь у справі, про судове засідання вважається повідомленням і цієї особи, підстав для відкладення розгляду справи суд не мав.
Упередженість суду, на що посилається апелянт, не є підставою для скасування рішення. Крім того, під час розгляду справи ні ОСОБА_1, ні її представником відводів суду заявлено не було.
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд не вказав, якому саме нормативному акту не відповідає оспорювана угода, спростовується змістом рішення, а обставини реєстрації Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" права власності на спірні приміщення, на що також посилається апелянт, судом першої інстанції досліджені у об'ємі, необхідному для вирішення спору в межах заявлених вимог та підстав.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з правил ст.ст.88, 315 ЦПК України і стягує з ТОВ „ФБГ „Еліта-Центр" на користь ДП НАЕК „Енергоатом" витрати, пов'язані з опублікуванням оголошення у пресі про виклик у судове засідання у сумі 2 766 грн50 коп.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 2 червня 2008 року залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансово будівельна група «Еліта-Центр» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» витрати, пов'язані з опублікуванням оголошення у пресі про виклик у судове засідання 2 766 грн50 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.