УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Слісарчука Я.А.

при секретарі судового

засідання Жовновській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського

районного суду м. Житомира від 26 грудня 2008 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи

такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

встановила:

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні її позову про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1. Апелянт зазначає, що судом дана невірна оцінка доказів в їх сукупності, не застосовані положення ст. 107 ЖК України та не враховано роз'яснень п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України".

ОСОБА_2 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що відповідач по справі є сином ОСОБА_1 і сторони зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1. У 1995 році ОСОБА_2 одружився і у зв'язку з конфліктом, що виник з матір'ю, яка не схвалювала його шлюб, з метою збереження сім'ї вимушений був піти проживати на квартиру АДРЕСА_2, що належала на праві часткової власності дружині відповідача та її батькам.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття, а якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Судом першої інстанції повно та об'єктивно досліджені обставини справи, вірно визначено характер спірних правовідносин та дана правильна оцінка наданих сторонами доказів.

Так, проживання ОСОБА_2 з сім'єю за іншою адресою не є підставою вважати, що він вибув на інше постійне місце проживання, оскільки відповідач у квартирі АДРЕСА_2 не зареєстрований, у власності житла не має, надавав допомогу у проведенні ремонту у спірній квартирі, потрапити до якої і проживати в якій не в змозі, оскільки позивачкою змінені замки на вхідних дверях, остання до цих пір не пробачила сину одруження і у спірній квартирі з позивачкою проживає співмешканець - батько дружини відповідача, який залишив сім'ю.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги колегією суддів визнаються безпідставними.

Рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 26 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Справа №22 ц/439 Головуючий в суді 1-ї інстанції Коломієць О.С.

Категорія 44 Доповідач Матюшенко І.В.