АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №      22ц-912     2009 р.     Головуючий по 1 інстанції

Категорія:     19,24     Пироженко В.Д.

Доповідач в апеляційній інстанції Скіць М.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого     Бурлаки В.О.

суддів     Скіця М.І., Гончар Н.І.

при секретарі     Макарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 5 березня 2009 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Ремонтно-експлуатаційного управління Закритого акціонерного товариства «Житлобуд» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

встановила:

В січні 2009 року ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 посилаючись на те, що остання є власником квартири АДРЕСА_1. В квартирі зареєстрована одна особа, - гр. ОСОБА_3, яка вселилась в квартиру на законних підставах.

ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд» утримує даний будинок та при будинкову територію, надає житлово-комунальні послуги.

Рішенням Черкаської міської ради від 17 липня 2006 року № 970 від 17 червня 2008 року № 819 встановлена вартість житлово-комунальних послуг з утримання будинків та споруд. Згідно цих рішень проводились нарахування за надані послуги.

ОСОБА_3 як власник житла ухиляється від сплати за надані послуги і станом на 1 вересня 2009 рік, виникла заборгованість в сумі 3729 грн. 42 коп. за період з 30 серпня 2006 року по 1 січня 2009 рік. Відповідачка неодноразово повідомлялась про погашення заборгованості, борг не сплатила.

Позивач просив стягнути з відповідачки борг в сумі 3729 грн. 42 коп. та судові витрати по справі.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 5 березня 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь ДП РЕУ «ЗАТ Житлобуд» заборгованість за житлово - комунальні послуги, яка виникла станом на 01.01.09 р. в сумі 3729 гривень 42 копійки та судові витрати по справі, а всього 3759 гривень 42 копійки.

ОСОБА_3  на дане рішення подала апеляційну скаргу, де посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи і вимогам закону, просить скасувати   рішення  та  ухвалити   нове,   яким   здійснивши   перерахунок   суми   боргу  за комунальні послуги по фактично використаних послугах та зменшити суму нарахувань.

Зокрема зазначила, що ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд» безпідставно утримує кошти за надання послуги з прибирання підвалів т.я. вона не користується підвальним приміщенням. Також вважає, що безпідставно нараховувалась плата за дератизацію і дезинсекцію, зважаючи на те, що оплата цих послуг відбулась в січні 2009 року. Крім того позивач неправомірно вимагав оплати по поточному ремонту покрівлі нового будинку, зданого в експлуатацію у 2006 році, враховуючи, що згідно гарантійних зобов'язань ремонт не повинен проводитись протягом 4-х років. Також звертає увагу, що позивачем неправомірно було завищено на 10% тариф за опалення і гаряче водопостачання.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 213 ЦПК України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 „Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення по суті спору зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтею 21 зазначеного Закону визначено обов'язок виконавця послуг підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг із визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

На виконання положень цього Закону з метою впорядкування відносин між споживачами та виконавцями житлово-комунальних послуг затверджені:

- постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року N 1268 Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення;

- постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2007 року N 297 Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Плата за житлово - комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору, який споживач зобов'язаний укласти. При цьому, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відмова або зволікання з укладенням вищезазначеного договору та несплата за надані послуги є порушенням законодавства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України, оплата за надані комунальні послуги здійснюється споживачами 10-того числа кожного наступного місяця за попередній однак не врахував, що відповідно до статей 8, 213, 215 ЦПК умовами обгрунтованості рішення є повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, та відповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи.

Згідно зі ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд повинен встановити всі юридичні факти, які згідно з нормами права мають значення для розкриття існуючих між сторонами правових відносин чи певних подій.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона у справі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту прийому - передачі квартири від 30 серпня 2006 року відповідачка отримала в розпорядження і користування квартиру АДРЕСА_1 і 25 жовтня 2006 року отримала свідоцтво про право приватної власності на дане нерухоме майно (а.с. 5, 6) і відповідно з цього часу у неї виникли зобов»язання по оплаті комунальних послуг.

Згідно договору № 475 від 15 жовтня 2006 року ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд», як споживач, уклало договір на постачання теплової енергії із КП «Черкаситеплокомуненерго».

Згідно додатку № 1 до вищезазначеного договору визначено тариф по оплаті за постачання теплової енергії в сумі 170.46 гривень за 1 Г кал. теплової енергії з ПДВ.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради № 1127 від 14.08.2006 р. «Про затвердження тарифів на послуги теплопостачання» у розмірах з урахуванням ПДВ:

•   -     4.02 грн. за 1м2 опалювальної площі в місяць на протязі опалювального сезону; -21.39 грн. за одного мешканця в місяць за гаряче водопостачання;

•   -     170.46 грн. за 1 Г кал. Теплової енергії;

•   -     6.79 грн. за підігрів 1 м3 гарячої води.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 03.07.98 p. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" з урахуванням редакції Указу Президента від 28.06.99 p. N 746/99 суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності і сплачує єдиний податок, не є платником податку на додану вартість(ПДВ).

Зокрема, суб'єкт підприємницької діяльності може вибрати ставку єдиного податку у розмірі 6 відсотків від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі сплати ПДВ згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" або 10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у разі включення ПДВ до складу єдиного податку (ст.3 Указу).

Колегія суддів вважає, що оскільки ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд» є платником єдиного податку за ставкою 10 %, а у тариф по оплаті послуг за теплопостачання вже закладено нарахування ПДВ у розмірі 20 відсотків та 3 відсотки рентабельності, підстав для нарахування понад тарифну плату за послугу по теплопостачанню 10 відсотків не було. Тому з наявної заборгованості за теплопостачання в сумі 1825 гривень 77 копійок необхідно виключити 165 гривень 98 копійок нарахованого єдиного податку.

Також колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги з приводу неправомірності стягнення з відповідачки на користь ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд» 206 гривень 87 копійок як вартості послуги по поточному ремонту покрівлі, несучих та захисних конструкцій будинку та столярних виробів заслуговують на увагу і згадана сума підлягає виключенню із суми заборгованості враховуючи, що житловий будинок введений в експлуатацію у 2006 році і роботи по поточному ремонту покрівлі, несучих та захисних конструкцій будинку та столярних виробів не проводились, а відповідно до положень п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 560 із наступними змінами і доповненнями, розмір тарифів (нормативних витрат, пов'язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій) визначається по кожному будинку окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій.

Посилання представників ДП РЕУ ЗАТ «Житлобуд» про те, що згідно рішення Черкаського міськвиконкому № 320 від 04.03.2005 р. дозволено підприємствам міста коригувати витратну частину за складовими робіт і послуг в межах діючого тарифу, а тому при умові відсутності потреби в наданні послуги по поточному ремонту відбувається накопичення коштів є необгрунтованими і спростовуються вищенаведеними положеннями чинного законодавства, зважаючи, що фактично дана послуга не надавалась, а відповідно і підстави для стягнення оплати за ненадану послугу відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не обґрунтовані на матеріалах справи, були предметом розгляду в суді першої інстанції і їм дана належна правова оцінка, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення є неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи і невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Як роз"яснив Пленум Верховного Суду України в п. 19 постанови від 24 жовтня 2008 року N 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можливо усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат тощо.

Таким чином, судова колегія вважає, що суму заборгованості по оплаті за комунальні послуги слід зменшити на 165 гривень 98 копійок нарахованого єдиного податку та 206 гривень 87 копійок за фактично ненадану послугу по поточному ремонту покрівлі, несучих та захисних конструкцій будинку та столярних виробів, а в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм процесуального і матеріального закону.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 березня 2009 року змінити.

Зменшити суму заборгованості за житлово-комунальні послуги, що підлягає до стягнення з ОСОБА_3 на користь Дочірнього підприємства «Ремонтно-експлуатаційного управління Закритого акціонерного товариства «Житлобуд» з 3729 гривень 42 копійки до 3356 гривень 57 копійок, а в решті рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 5 березня 2009 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «Ремонтно-експлуатаційного управління Закритого акціонерного товариства «Житлобуд» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.