Справа № 317/3126/20

Провадження № 2/317/172/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року                                        м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді                                                Ткаченко М.О.,

за участю секретаря судового засідання                        Ільїної Г.О.,

представника позивача, адвоката                                Боярчук Н.В.,

представника третьої особи                                        Куцоконь В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: орган опіки та піклування Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року в провадження Запорізького районного суду Запорізької області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: орган опіки та піклування Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач зареєстрований та є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім нього в зазначеному будинку зареєстровані: дружина позивача – ОСОБА_2 , донька – ОСОБА_3 , донька – ОСОБА_4 та її неповнолітня дитина – син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Фактично у будинку з 2014 року ані позивач, ані відповідачі не мешкають. Відповідачі з 2016 року виїхали в Російську Федерацію, де мешкають по теперешній час та мають зареєстроване місце проживання. Неповнолітній онук позивача ОСОБА_5 зареєстрований та фактично мешкає разом з батьками – донькою ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_6 за місцем реєстрації та проживання батьків на території Російської Федерації – АДРЕСА_2 .

Жодних речей відповідачів в будинку немає, жодних перешкод зі сторони позивача відповідачам в користуванні будинком ніколи не було, відповідачі виїхали з будинку за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання, проти зняття їх з реєстрації не заперечують.

Відповідачі не мають можливості приїхати особисто в Україну, по довіреності зняття з реєстраційного обліку неможливо внаслідок відсутності у представника оригіналу документу, що посвідчує особу відповідачів.

Так як відповідачі не мешкають за місцем реєстрації більше 6 років, у позивача виникли проблеми, пов`язані з їх реєстрацією у будинку. Так, реєстрація відповідачів в будинку без фактичного проживання створює позивачу значні матеріальні проблеми, позивач має намір

продати будинок, яким не користується ані він, ані члени його сім`ї і, який фактично не потрібен його родині, а лише створює проблеми і зайве матеріальне навантаження, так як відповідачі мають намір залишитися в Російській Федерації та отримати громадянство Росії, але реєстрація відповідачів, тим більше неповнолітньої дитини, фактично унеможливлює вільне, на власний розсуд розпорядження позивача своїм майном.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву та просила її задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судове засідання не з`явились. Згідно із відомостями Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Новікова Л.А., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 51).

На адресу реєстрації відповідачів судом направлялися копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками та судові повістки, які повернулися на адресу суду із відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 69-71, 102-104, 143-145).

У відповідності до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідачі викликались до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 62-65, 90-93, 120-123).

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала до суду заяву, відповідно до змісту якої вона визнає позовні вимоги у повному обсязі, наслідки визнання позову їй відомі, задоволення позовної заяви відповідає її інтересам та інтересам малолітньої дитини ОСОБА_5 (а.с. 124-133).

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з`явилися та повідомлялися завчасно і належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи не заперечувала проти задоволення позовної заяви, просила суд врахувати наданий висновок про розв`язання спору.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 09.08.1988, посвідченого секретарем Виконавчого комітету Біленьківської

сільської ради Запорізького району Запорізької області, зареєстрованим в реєстрі за № 132 (а.с. 27), витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.12.2020 № 236161464 (а.с. 74).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.10.2020 № 1752/15-10/1, на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки» сільською радою прийняте рішення від 27.06.2018 № 11 «Про перейменування вулиць на території Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області», в результаті чого вулицю «Комунарівська» перейменовано на вулицю «Миколаївка» (а.с. 28).

У відповідності до довідки виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.10.2020 № 1752/15-10 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 29).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідними доньками позивача, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 100, 101).

05.11.2011 між ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб, зареєстрований Біленьківською сільською радою Запорізького району Запорізької області, актовий запис № 20, після укладення шлюбу чоловікові присвоєно прізвище – « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 24).

Від спільного подружнього життя ОСОБА_6 та ОСОБА_4 мають сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 25).

01.08.2019 між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, зареєстрований Відділом по Усольському району та м. Усольє-Сибірське служби запису актів цивільного стану Іркутської області, актовий запис № 120199380003300391009, після укладення шлюбу жінці присвоєно прізвище – « ОСОБА_11 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 19).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, складеного 21.10.2020 комісією у складі начальника відділу соціального захисту населення Шапарь Т.В., головного спеціаліста відділу «Служба у справах дітей» Яреми О.В., фахівця із соціальної роботи відділу соціального захисту населення Камаєвої А.В., встановлено, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з червня 2020 року фактично проживають ОСОБА_12 , 1943 р.н., ОСОБА_13 , 1994 р.н. Зі слів сусідів – ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , за даною адресою з липня 2014 року не проживають: ОСОБА_1 , 1963 р.н., ОСОБА_16 , 1990 р.н., ОСОБА_4 , 1987 р.н., ОСОБА_6 , 1990 р.н., ОСОБА_2 , 1967 р.н., ОСОБА_5 , 2011 р.н. На момент обстеження особистих речей ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 не виявлено (а.с. 30).

За інформацією виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 30.11.2020 № 1952/15-10, наданої на запит суду, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51).

Відповідно до міграційної карти серії 4014 № 2802100, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 виїхала до Російської Федерації у р.с. Білоріченський, строк перебування вказаний до 16.05.2015 (а.с. 31), надалі був продовжений до 18.06.2015 (а.с. 32).

Відповідно до міграційної карти серії 1414 № 0386088, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 17.10.2014 виїхала до Російської Федерації у м. Москва, строк перебування

вказаний – 30 днів (а.с. 33), надалі був продовжувався до 09.10.2016 (а.с. 33/зворот).

Відповідно до міграційних карт серії 1415 № 2868628 та № 2868630, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.07.2016 виїхали до Російської Федерації у м. Іркутськ, строк перебування вказаний до 14.10.2016 (а.с. 34, 35).

Згідно з поквартальною карткою від 22.10.2020, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають тимчасову реєстрацію (з 15.11.2018 по 08.08.2021) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 36).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано довіреність № 38 АА 3128278, засвідчену 28.07.2020 нотаріусом Усольського нотаріального округу Іркутської області Шелопугіною В.В., зареєстровану в реєстрі за № 38/53-н/38-2020-3-860, якою вона уповноважила ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , бути її представником в житлових органах, в тому числі у сільській раді с. Біленьке Запорізького району Запорізької області, у Департаменті реєстраційних послуг м. Запоріжжя Запорізької області Україна, по всім питанням, пов`язаним з випискою та зняттям з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , а також з пропискою та постійною реєстрацією за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , її та її неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 37).

ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , надано згоду №38 АА 3128279, засвідчену 28.07.2020 нотаріусом Усольського нотаріального округу Іркутської області Шелопугіною В.В., зареєстровану в реєстрі за № 38/53-н/38-2020-3-861, на виписку та зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 , а також на прописку та постійну реєстрацію за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38).

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , подано до Виконавчого комітету Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області заяви про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у знятті з реєстрації місця проживання відмовлено 24.09.2020 у зв`язку з ненаданням особою необхідних документів (паспорт ОСОБА_4 та свідоцтво про народження ОСОБА_5 (а.с. 39, 40).

В матеріалах справи міститься витяг № 4 з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області та висновок щодо розв`язання спору від 02.02.2021 № 01-22/0080, наданий Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області як орган опіки та піклування, відповідно до якого на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області члени комісії дійшли висновку не заперечувати проти задоволення позовних вимог щодо визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням – будинком АДРЕСА_1 за умови одночасної реєстрації дитини за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 105-110).

В ході судового розгляду допитаний свідок ОСОБА_17 , який пояснив, що відповідачі з 2016 року проживають на території Російської Федерації, йому надано нотаріально посвідчену довіреність для вирішення питання реєстрації місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак виконавчий комітет Біленьківської сільської ради Запорізького району Запорізької області йому відмовив, оскільки ним не надано оригіналів документів, що посвідчують особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно приїхати до України та знятися з реєстраційного обліку відповідачі не можуть, як і направити свої документи, на території Російської Федерації відповідачі мають зареєстроване місце проживання та мають намір отримати громадянство Росії. Адреса: АДРЕСА_3 , вказана у довіреності, виданої ОСОБА_4 , та згоді ОСОБА_6 на реєстрацію їх сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є фіктивною, насправді наміру реєстрації неповнолітнього за цією адресою не було, вказану адресу було зазначено в зв`язку із неможливістю зняття дитини з реєстрації без зазначення нової адреси

реєстрації в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами ст. 379 ЦК України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Статтею 64 ЖК УРСР визначено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР та ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, що проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом.

Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Виходячи із порівняльного аналізу ст. 383, 391, 405 ЦК України та ст. 150, 156 ЖК УРСР, слід дійти висновку, що положення ст. 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру від будь-яких осіб, у тому числі і тих, які не є і не були членами його сім`ї, а положення ст. 405 ЦК України, ст. 64, 150, 156 ЖК УРСР регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16).

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї

власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У цій справі, інтереси позивача, як власника житла, перевищують інтереси відповідачів як членів сім`ї власника житла, оскільки саме позивачем здійснюються витрати щодо утримання свого будинку, сплачуються комунальні послуги, проте, відповідачі спільного господарства з мешканцями будинку не ведуть, участі в утриманні майна не беруть, комунальних послуг не сплачують. Факт реєстрації відповідачів, тягне за собою додаткові матеріальні витрати на оплату комунальних послуг, що завдає позивачу матеріальну шкоду.

Щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то малолітня дитина не може самостійно обирати місце свого проживання, тому факт її не проживання у спірному будинку не є безумовною підставою для позбавлення дитини права користування цим житлом.

Відповідно до ст. 6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Жодна дитина не може бути об`єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання (ст.16 Конвенції ООН про права дитини).

Не можна вважати неповажною причину не проживання дитини у спірному житлі її проживання в іншому місці, з одним із батьків, оскільки малолітня дитина в силу свого віку не має достатнього обсягу цивільної дієздатності самостійно визначати місце свого проживання. Маючи право проживати за зареєстрованим місцем проживання, за місцем проживання будь-кого з батьків, дитина може реалізувати його лише за досягнення певного віку. Не впливає на поважність причин не проживання дитини і наявність у того з батьків з ким вона фактично проживає права власності на житло, оскільки наявність майнових прав у батьків дитини не може бути підставою для втрати її особистих житлових прав. Визначальним в цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.

Позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише при наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування.

Наведені правові висновки узгоджуються з висновками суду касаційної інстанції, викладеними у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 711/4431/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 466/7546/16-ц, від 27 червня 2019 року у справі № 337/1760/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 368/750/16-ц (провадження № 61-31705св18), від 25 серпня 2020 року у справі № 206/3425/18 (провадження № 61-9122св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 206/4028/18 (провадження № 61-1635св20).

Аналізуючи надані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову та визнання відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право користування житловим будинком, оскільки матеріалами справи встановлено і підтверджено факт того, що вони без поважних причин не проживають в зазначеному будинку понад 6 років, втратили до цього житла будь-який інтерес, витрат на утримання будинку не здійснюють, житлово-комунальні послуги не сплачують, що порушує права позивача як власника, до того ж відповідачі мають тимчасове зареєстроване місце проживання у Російській Федерації. Крім того, в матеріалах справи міститься висновок органу опіки та піклування про розв`язання спору з наданням дозволу на визнання малолітньої дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та заява про визнання ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позову у повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за вимоги немайнового характеру щодо визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням в сумі 840,80 грн з кожного, однак у зв`язку з визнанням позову ОСОБА_4 яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, на користь позивача підлягає поверненню з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого

при поданні позову.

Так, підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судовий збір в сумі 840,80 грн з кожного, з ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 420,40 грн з кожного, а також поверненню з державного бюджету на користь позивача судовий збір за визнання немайнової позовної вимоги відносно ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 420,40 грн з кожного, тобто всього 840,80 грн (420,40 грн + 420,40 грн).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 128, 141, 142, 223, 263-265, 280-283, 289, 352, 354-355 ЦПК України, ст. 316, 317, 319, 321, 379, 383, 391, 405 ЦК України, ст. 64, 150, 156 ЖК УРСР, Конституцією України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, буд. 8), про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 25.06.2002 Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області; РНОКПП: НОМЕР_7 ) такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 08.05.2008 Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області; РНОКПП: НОМЕР_9 ) такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; паспорт серії НОМЕР_10 , виданий 16.02.2005 Запорізьким РВ УМВС України в Запорізькій області; РНОКПП: НОМЕР_11 ) такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ; РНОКПП: НОМЕР_12 ) таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_13 ; адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; адреса: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_13 ; адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір в розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_11 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_13 ; адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір в

розмірі 420 грн 40 коп. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_11 ; адреса: АДРЕСА_2 ), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_12 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_13 ; адреса: АДРЕСА_4 ) судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Запорізькому районі Запорізької області повернути судовий збір, сплачений на рахунок отримувача UA518999980313181206000008122, МФО 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача: 38025393, отримувач: УК у Запорізькому районі/Запорізькому районі/22030101, згідно з квитанцією № 35401801 (код квитанції 5657-1258-5005-9911) від 10.11.2020 на суму 2522 грн 40 коп. (дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні 40 коп.) в розмірі 840 грн 80 коп. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП: НОМЕР_13 ; адреса: АДРЕСА_4 ).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.03.2021.

Суддя                                                                                         М.О. Ткаченко