ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2010 р. Справа № 2-а-867/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,
при секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : Шадюк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_4
до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції
про: скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_4 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2009 року № 0000942350, №0000952350.
Позовні вимоги вмотивовані, зокрема, тим, що дії відповідача по складанню акту перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій №1621/02/32/23/НОМЕР_2 від 30.11.2009 року є неправомірними, так як фактично було відсутнє правопорушення, а прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) від 17.12.2009 року № 0000942350, №0000952350 підлягать скасуванню.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили задовольнити адміністративний позов, з підстав зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача у письмових запереченнях №1147 від 16.03.2010р., а також в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, стверджуючи, що фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій згідно спірних рішень слугували встановлені перевіркою порушення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне:
30.11.2009р. згідно направлень №904544, №904612 від 23.11.2009р., головним державними податковими ревізорами –інспекторами Калитою О.В., Поповим В.М. була здійснена планова перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці – магазин-бару «Вишенька», розташованої за адресою: АДРЕСА_1, , суб’єкта господарської діяльності – ФОП ОСОБА_4, за результатами якої складено Акт №1621/02/32/23/НОМЕР_2 від 30.11.2009 року.
Як вбачається з Акта, перевіркою, встановлено порушення вимог пункту 2.6 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, затвердженого постановою Національного банку України 15.12.2004 року № 637; п. 1,2,9,13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: при продажу однієї пачки сигарет «Честерфілд» по ціні 6 грн. 50 коп. розрахункову операцію не проведено через РРО (відповідний розрахунковий документ не роздруковано та не видано); не забезпечено зберігання щоденних фіскальних звітних чеків, а саме: Z звіт №0607 та Z звіт №0581 в КОРО відсутні; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сум готівкових коштів зазначеній в даному Х звіті РРО, невідповідність склала 213,50 грн.; не оприбутковано готівкових коштів в сумі 5705,01 грн. з 02.09.2008р. по 29.11.2009р. станом на 30.11.2009р.
На підставі вказаного Акта відповідачем винесені рішення від 17.12.2009 року № 0000942350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1780 грн., №0000952350 в розмірі 28525,05 грн.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління НБУ N 637 від 15.12.2004 (далі - Положення N 637).
Пунктом 1.2 Положення N 637 визначено, що: книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Згідно пп. 4.3 п. 4 даного Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
У судовому засіданні, встановлено, що на момент перевірки в книзі обліку розрахунку операцій позивача були в наявності всі роздруковані щоденні фіскальні звіти РРО із зазначенням суми коштів оприбуткованих через РРО.
В даному випадку суд вважає за необхідним зазначити, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, і їх рух відображено в фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій. При цьому, жодного факту не проведення готівки через РРО відповідачем не встановлено, а відсутність самого лише запису в книзі ОРО про облік готівкових коштів згідно наявних Z-звітів, як заключна стадія оприбуткування, не є доказом того, що ці готівкові кошти не оприбутковувались.
Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. N 614, використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає (пп. 7.5 Порядку):
- наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
- здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Аналіз наведених вище положень нормативних актів дає змогу вести мову про те, що позивачем фактично порушено вимоги порядку ведення книг обліку розрахункових операцій, а не пп. 2.6. п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ N 637 від 15.12.2004р., оскільки всі звітні чеки РРО , на момент перевірки, були в наявності і надані перевіряючим.
Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 (стаття 1) встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що факт порушення позивачем пп. 2.6. п. 2 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004р. є недоведеним, тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 судом не вбачається. А застосування штрафних санкцій за порушення вимог Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій даним Указом та й жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено.
Таким чином рішення Крижопільської МДПІ від 17.12.2009р. №0000952350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Разом з тим судом підтверджено порушення п. 1,2,9,13 ст. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ФОП ОСОБА_4 у результаті чого до останнього правомірно та обгрунтовано винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.12.2009р. за №0000942350.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції №0000952350 від 17.12.2009р. про застосування штрафних (фінансових санкцій) до ФОП ОСОБА_4.
В решті позовних вимог відмовлено.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 11.05.10
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна